Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/1379/13
Головуючий у 1 інстанції: Таран Н.Г.
Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Білич І.М., Кулікової С.В.
при секретарі Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2012р. по цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОмельченкоВолодимира Володимировича,
встановила:
ПАТ «УСК «Гарант-Авто» звернулося до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 7 травня 2012р. про закінчення виконавчого провадження.
Мотивуючи звернення, зазначало, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 3 березня 2011р. з ОСОБА_4 на користь ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант» стягнуто 6 818грн. 01 коп. матеріальної шкоди, та судові витрати у сумі 68грн. 18коп. і 120грн., і постановою державного виконавця від 4 квітня 2011р. відкрито виконавче провадження. 15 червня 2012р. представнику ПАТ «УСК «Гарант-Авто» стало відомо про закриття виконавчого провадження 7 травня 2012р. у зв'язку із виконанням судового рішення.
Скаржник посилався на те, що 28 квітня 2011р. найменування ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» було змінено на ПАТ «УСК «Гарант-Авто», тому сплачені боржником 7 травня 2012р. 7006,19грн. не були зараховані на розрахунковий рахунок стягувача, так як останній змінився у зв'язку із зміною назви установи, а були повернені боржнику, тому не можна вважати, що рішення суду виконане, а дії старшого державного виконавця з приводу закриття виконавчого провадження є незаконними.
Ухвалою суду від 20 липня 2012р. у задоволенні скарги відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ПАТ «УСК «Гарант-Авто» просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги, посилаючись на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», так як фактично рішення суду не виконане, тому державний виконавець не мав правових підстав для закриття виконавчого провадження.
Апелянт, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тому колегія суддів вирішила за можливе провести судовий розгляд у його відсутність.
- 2 -
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення державного виконавця, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не було допущено порушень норм Закону України "Про виконавче провадження" при закритті виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він ґрунтується на нормах матеріального права та матеріалах справи.
Судом встановлено, що 3 березня 2011р. Деснянським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" матеріальної шкоди у сумі 6818грн. 01коп. та судових витрат у вигляді державного мита у розмірі 68грн. 18коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн. (с.с.4).
4 квітня 2011р. на підставі заяви стягувача старшим державним виконавцем ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Малиш Т.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" коштів у розмірі 7006грн. 19коп. (с.с.5).
Згідно квитанції від 7 травня 2012р., виданої київським відділенням № 23 ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок, зазначений у виконавчому листі, сплатив на користь ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" 7006грн. 19 коп. відповідно до виконавчого листа від 3 березня 2011р. (с.с.6).
7 травня 2012р. старшим державним виконавцем ВДВС Деснянського районного управління у м. Києві Омельченком В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність дій державного виконавця.
Посилання апелянта на те, що рішення суду фактично не виконано, так як стягувач змінив назву та розрахункові рахунки, тому сплачена боржником сума йому повернута, колегія суддів вважає безпідставним, так як заявником суду не надано доказів повідомлення державного виконавця про вказані обставини.
Також апелянтом не надано доказів закриття розрахункового рахунку, зазначеного у виконавчому листі, не надходження коштів на вказаний у виконавчому листі рахунок та повернення боржнику сплаченої ним суми.
Доводи апелянта про те, що він не встиг вчасно повідомити державного виконавця про зміну найменування та реквізитів не може бути підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, так як це не передбачено діючим законодавством. Крім того, зміни до статуту Товариства були внесені в квітні 2011р., а боржником кошти були сплачені лише в травні 2012р., тому у стягувача було достатньо часу для повідомлення державного виконавця про зміну своєї назви та реквізитів.
Твердження апелянта про те, що державний виконавець сам зобов'язаний перерахувати грошові кошти на рахунок стягувача, колегія суддів вважає безпідставним, так як відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" таке перерахування державний виконавець здійснює у разі стягнення ним коштів з боржника, а в даному випадку боржник самостійно сплатив вказані кошти, що не заборонено законом, і надав державному виконавцю квитанцію про сплату, на підставі якої державним виконавцем і була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не ґрунтуються на
- 3 -
нормах матеріального права, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія
«Гарант-Авто» відхилити, ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня
2012р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: