Справа № 22-ц/2690/18569/12
Головуючий у 1 інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Кулікової С.В., Кабанченко О.А.
при секретарі Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДКТ Лтд", Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Д.К.Т.-КОРП.", третя особа: суб'єкт підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4
про захист прав споживачів та стягнення неустойки,
встановила:
позивачка звернулася до суду з позовом про зобов'язання СП ТОВ "ДКТ Лтд" усунути недоліки в роботі придбаного ноутбуку, а у разі неможливості його заміни - повернути сплачені кошти, стягнути з відповідача неустойку за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений Законом України "Про захист прав споживачів" строк у сумі 34303грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що 2 червня 2010р. у СПД ОСОБА_4 придбала ноутбук вартістю 12 200грн., на який було видано гарантійний термін експлуатації 24 місяців. Однак, у процесі експлуатації була виявлена несправність у його роботі, а саме некоректна робота тачпада, у зв'язку із чим 16 лютого 2011р. ноутбук був переданий відповідачу з вимогою усунути недоліки у його роботі.
Оскільки недоліки відповідачем усунені не були, ноутбук вдруге був переданий 11 березня 2001р. для усунення недоліків, однак, повернувши його 14 квітня 2011р. відповідач недоліків у його роботі не усунув, що змусило 16 травня 2011р. позивача звернутися до відповідача втретє. Так як недоліки у роботі не були усунені і після звернення 22 липня 2011р., 12 серпня 2011р. позивачка звернулася із заявою про повернення справного ноутбуку або замінити його та сплатити суму штрафних санкцій. Листом від 22 серпня 2011р. відповідач повідомив про відсутність підстав для заміни ноутбуку, так як некоректна робота точпада не є істотним недоліком товару, а підстави для сплати штрафних санкцій відсутні у зв'язку з дотриманням термінів проведення ремонтів.
У подальшому до участі у справі за клопотанням позивача у якості другого відповідача було притягнено СП "Д.К.Т.-КОРП" та у додаткових поясненнях представник позивача просив стягнути неустойку з обох відповідачів.
Рішенням суду від 19 листопада 2012р. у позові відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт стверджує, що суд не звернув увагу на те, що відповідачем ремонт ноутбу-
ку проводився у терміни більше, ніж 14 днів, що підтверджується квитанціями, тому повинен сплатити позивачу неустойку.
Апелянт та інші учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, тому колегія суддів визнала за можливе провести судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 2 липня 2010р. у СПД ФОП ОСОБА_4 був придбаний ноутбук "SONY VAIO" вартістю 12 200грн. (с.с.6).
Згідно наданих квитанцій позивачкою вказаний ноутбук здавався для проведення ремонтних робіт до СП ТОВ "Д.К.Т.-Корп." 16 лютого 2011р., 11 березня 2011р., 10 травня 2011р. та 22 липня 2011р. (с.с.107-, 109, 110, 120).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Позивачка, заперечуючи твердження відповідача та акт сервісного центру МТІ про відсутність заявлених нею недоліків, суду не надала доказів істотності недоліків придба-ного ноутбуку, тому суд прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог про заміну товару.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 зазначеного закону визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.
Частиною 9 даної норми передбачено, що при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
Гарантійний талон, виданий при придбанні ноутбуку, передбачав гарантійний строк 24 місяці та зазначав адресу сервісного центру в Україні "ДКТ-Сервіс" (с.с.7).
Позивачкою ні у позовній заяві, ні під час розгляду справи судом першої інстанції не було обґрунтовано пред'явлення позовних вимог до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДКТ Лтд", так як з наданих суду документів не вбачається, що вказане підприємство здійснювало ремонтні роботи, або позивачка мала з даним підприємством інші правовідносини з приводу обставин, викладених у позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачкою не надано доказів порушення її прав Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДКТ Лтд".
З наданих суду документів вбачається, що для проведення ремонтних робіт ноутбук позивачка передавала СП ТОВ "Д.К.Т.-КОРП.", однак сам факт прийняття ноутбуку сервісним центром не є підтвердженням наявності у ньому недоліків, про які зазначала позивачка.
Згідно довідки СП ТОВ "Д.К.Т.-КОРП" від 16 лютого 2011р. у результаті огляду ноутбуку недолік, який був заявлений позивачкою, не був виявлений (с.с.108), аналогічна довідка була складена 22 липня 2011р. (с.с.111), а також дані обставини підтверджені сервісним центром МТІ (с.с.114).
Вказані документи позивачкою у встановленому процесуальним законом порядку спростовані не були.
Посилання апелянта на те, що у серпні 2011р. сервісним центром МТІ була проведена заміна тачпада, що підтверджує наявність зазначеного нею недоліку, колегія суддів вважає безпідставним.
У акті оцінки технічного стану ноутбуку "VAIO" від 19 серпня 2011р. зазначено, що вказана заміна проведена у превентивних цілях.
Згідно даних Великого економічного словника превентивні міри - це попереджу-вальні, запобіжні міри. Даний термін частіше за все використовується у страхуванні, де ним зазначаються заходи для зниження ризику у майновому страхуванні. Даним терміном також визначаються заходи попереджувального характеру у випадках, коли, наприклад, необхідно знизити ризики, їх вплив на результати господарської діяльності. ( Словник "Борисов А.Б. Великий економічний словник, 2003р.).
Таким чином, заміна тачпада сервісним центром була проведена, як попереджувальний захід, про що і зазначено у акті.
Доводи апелянта про те, що відповідач не дотримувався строків усунення недоліків, які визначені ч. 9 ст. 8 Закону, колегія суддів вважає безпідставними, так як квитанції містять тільки дати, коли ноутбук був зданий та отриманий позивачкою у сервісному центрі, при цьому на квитанціях не міститься даних про те, що даний строк був встановлений сервісною організацією, а позивачкою не було надано доказів, що вона з вини відповідача не мала можливості отримати ноутбук після сплину 14 днів з моменту здачі його у ремонт.
Крім того, з наданих суду документів вбачається, що після здачі ноутбуку у ремонт 22 липня 2011р. позивачка відмовлялася його забирати, звернулася до відповідача із заявою 12 серпня 2011р. про повернення коштів у зв'язку із значними недоліками придбаного товару (с.с.105-106) і тільки після неодноразових звернень відповідача позивачкою ноутбук був отриманий 3 жовтня 2012р. (с.с.120).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність доказів у підтвердження позовних вимог і на законних підставах відмовив у задоволенні позову.
Судом були повно встановлені обставини справи, належним чином оцінені надані сторонами докази, при постановленні рішення суду не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2012р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: