АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Бєлан Н.О.,
суддів Боголюбської Л.Б., Шальнєвої Т.П.,
за участю прокурора Донченка В.І.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 р.
Цим вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7
народження, уродженець смт. Голованівськ
Кіровоградської області, громадянин України, з вищою
освітою, який мав статус народного депутата України,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, -
засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі.
За ч. 2 ст. 194 КК України ОСОБА_6 виправданий;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8
народження, уродженець м. Олександрії Кіровоградської
області, громадянин України, який працював на посаді
прокурора Голованіського району Кіровоградської
області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який фактично проживав у
АДРЕСА_1, раніше
не судимий, -
засуджений за ч. 3 ст. 364 КК України на 9 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах та посади пов'язані з виконанням функцій представника влади строком 3 роки, з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, з позбавленням класного чину - радника юстиції, за ч. 2 ст. 284 КК України - на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах та посади пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, з позбавленням класного чину - радника юстиції;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9
року народження, уродженець с. Наливайка
Голованіського району Кіровоградської області,
громадянин України, який працював на посаді
начальника Голованіського РВ УМВС України в
Кіровоградській області, який зареєстрований та
проживав за адресою: АДРЕСА_4 раніше не судимий, -
засуджений за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах та посади пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання - підполковника міліції; за ч. 2 ст. 384 КК України - на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч. 1 ст. 366 КК України - на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах та посади пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 роки 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах та посади пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання - підполковника міліції.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком - 3 роки і на нього покладено виконання обов'язків, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10
народження, уродженець с. Свірнево Голованіського
району Кіровоградської області, громадянин України,
який працював у ТОВ «Голованіський базар»
заступником директора по готельному господарству,
був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_5
раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.1 ст. 396 КК України - на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 384 КК України - на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з хуліганських мотивів; у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_5 визнаний винним в умисному в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу, та у дачі завідомо неправдивих показань свідка під час провадження досудового слідства, поєднаних з обвинуваченням у особливо тяжкому злочині та зі штучним створенням доказів захисту.
ОСОБА_7 визнаний винним в умисному в інтересах третіх осіб використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу, а також у дачі завідомо неправдивих показань свідка під час провадження досудового слідства, поєднаних з обвинуваченням у особливо тяжкому злочині та зі штучним створенням доказів захисту, а також у внесенні службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей і видачі завідомо неправдивого документа.
ОСОБА_4 визнаний винним у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою групою осіб, у дачі завідомо неправдивих показань свідка під час провадження досудового слідства, що поєднані з обвинуваченням у особливо тяжкому злочині та зі штучним створенням доказів захисту із корисливих мотивів, а також у заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину.
Ці злочини згідно до вироку суду вчинені за таких обставин.
В період часу з березня по травень 2009 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись у лісі Голоче Голованівського району Кіровоградської області, поблизу лісового будиночку господарства ТОВ «Мисливське господарство Голованівське», за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які не були обізнані про їх злочинний умисел, знайшли пістолет системи Токарева «ТТ», зразка 1933 року та набої до нього у кількості не менше чотирьох штук, зразка 1936 року, тим самим незаконно придбали вогнепальну зброю та бойові припасибез передбаченого законом дозволу. Зазначену вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 заховав у невстановленому досудовим слідством місці, де вони її спільно незаконно без передбаченого законом дозволу зберігали.
ІНФОРМАЦІЯ_11 року після 18 години народний депутат України ОСОБА_6, разом з ОСОБА_5, який 22 листопада 2005 року наказом Генерального прокурора України за № 1433-кбб був призначений на посаду прокурора Голованівського району Кіровоградської області, та ОСОБА_7, який 20 червня 2006 року наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області за № 162-о/с був призначений на посаду начальника Голованівського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області, з метою спільного проведення часу, на автомобілі «Нива-Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11, приїхали до будинку лісника, який розташований у лісі Голоче Голованіського району Кіровоградської області. Через декілька хвилин, за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, до даного будинку приїхала його знайома - ОСОБА_12 Вони спілкувалися, повечеряли, в процесі чого вживали спиртні напої.
В той же день близько 19 години 30 хвилин за пропозицією ОСОБА_6 вони вчотирьох на автомобілі «Нива-Шевроле», за кермо якого сів ОСОБА_6, поїхали по лісовим угіддям ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське». Під час руху ОСОБА_6 зробив зауваження ОСОБА_5 та ОСОБА_7, щоб вони зупинили з'ясовувати між собою стосунки, а коли ОСОБА_7 не прореагував на його зауваження, то ОСОБА_13 в лісі зупинив автомобіль та наказав ОСОБА_7вийти, що останній і зробив.
Висадивши з салону автомобіля ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 поїхали по лісовій дорозі. Виїхавши близько 19 годин 40 хвилин на дорогу вздовж поля № 6/2 Грузьківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, на якому ріс соняшник, ОСОБА_6 помітив на полі раніше невідомого йому ОСОБА_14, який пішки йшов через поле до лісу Голоче, та звернув на нього увагу ОСОБА_5 і ОСОБА_12
В цей час, у ОСОБА_6, з мотиву явної неповаги до суспільства та нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, з бажання самоутвердитися за рахунок приниження інших, з використанням малозначного приводу, виник злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_14, про який він ОСОБА_5 та ОСОБА_12 не повідомив.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, для зменшення числа безпосередніх свідків-очевидців вчинення злочину, висадив на дорозі з машини ОСОБА_12, а з ОСОБА_5 поїхав прямо по полю у напрямку ОСОБА_14
Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, , діючи умисно, з використанням малозначного приводу, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття, показуючи свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, ОСОБА_6 зупинив автомобіль «Нива-Шевроле» біля ОСОБА_14, вийшов з салону автомобіля та почав безпричинно наносити ОСОБА_14 чисельні удари руками та ногами в область голови, тулубу, по кінцівкам, поваливши його на землю, продовжував наносити удари потерпілому.
З метою самооборони та припинення безпричинного побиття, ОСОБА_14А був вимушений дістати з кишені одягу револьвер «Альфа 440»
калібру 4 мм, без набоїв, який не є вогнепальною зброєю, та кухонний ніж, який не є холодною зброєю, і продемонструвати їх ОСОБА_6
Не дивлячись на це, ОСОБА_6 не тільки не припинив свої злочині дії, а і вибив з рук ОСОБА_14 револьвер. В цей час, потерпілий зміг вирватися від ОСОБА_6 та став тікати в напрямку лісу. Побоюючись продовження переслідування з боку ОСОБА_6, ОСОБА_14 дістав із кишені своєї одежі стартовий пістолет «Кінг-Стартер», без набоїв, який не є вогнепальною зброєю, навів на ОСОБА_6 дуло пістолета, а в іншій руці утримував кухонний ніж, демонструючи тим самим ОСОБА_6 свою готовність до самооборони, одночасно тікаючи у напрямку лісу.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 підібрав з землі револьвер «Альфа 440», відібраний у ОСОБА_14, сів за кермо автомобіля «Нива-Шевроле» та наказав сісти до салону автомобіля ОСОБА_5 Після чого, вони вдвох поїхали по полю № 6/2 Грузьківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в бік лісу Голоче, напереріз шляху ОСОБА_14
Наздогнавши на полі ОСОБА_14 та зупинивши автомобіль на відстані кількох метрів від ОСОБА_14, ОСОБА_6 вийшов з салону автомобіля. В цей час, ОСОБА_14 продовжував бігти по полю в напрямку лісу Голоче, тримаючи в руці стартовий пістолет «Кінг-Стартер» та періодично повертався, демонструючи його ОСОБА_6, щоб той припинив переслідування.
ОСОБА_6 дістав з салону автомобіля «Нива-Шевроле» вогнепальну зброю - гладкоствольну мисливську рушницю «Бенеллі М-1 Супер 90» 12 калібру НОМЕР_2, яка була заряджена двома набоями спорядженими картеччю, які використовується виключно для полювання на великого звіра, та, діючи з умислом на вбивство ОСОБА_14 з хуліганських мотивів, усвідомлюючи, що від пострілів даними набоями, настане смерть потерпілого та свідомо бажаючи настання таких наслідків, на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими нормами моралі, використовуючи малозначний привід, з відстані не менше ніж 27 метрів умисно здійснив два прицільних постріли в ОСОБА_14, заподіявши йому вогнепальні поранення правої ноги.
Отримавши зазначені поранення, ОСОБА_14 фактично втратив змогу самостійно пересуватися і, рятуючи своє життя від протиправного посягання на нього, стрибаючи на лівій нозі та періодично спираючись на руки, намагався доповзти до лісу Голоче.
І
Через брак набоїв ОСОБА_6 був позбавлений можливості здійснювати постріли в потерпілого, а тому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на вбивство ОСОБА_14, він сів до салону автомобіля «Нива-Шевроле» та став переслідувати потерпілого по полю № 6/2 Грузьківської сільської ради Голованіського району Київської області. Наздогнавши біля лісу ОСОБА_14, який туди тікав, ОСОБА_6, передньою частиною автомобіля вдарив потерпілого в корпус тіла, від отриманого удару останній відлетів в лісові хащі, де потім і сховався.
Від отриманих тілесних ушкоджень та вогнепальних поранень ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_11 року близько 21 годині 15 хвилин помер в автомобілі швидкої медичної допомоги по дорозі до лікарні.
Як вбачається з даних, що містяться у висновку судово-медичної експертизи за № 570 від 28 червня 2009 року при огляді трупу ОСОБА_15 виявлені наступні тілесні ушкодження: «садна в області центральної частини тім'яної області голови з крововиливом у м'які тканини в проекції садна; крововилив на шкірі лобно-скронєво-виличної області справа з крововиливом в м'які тканини в проекції крововиливу; крововилив на шкірі центральної частини лоба; крововилив на спинці носа з переходом на кінчик носа; крововилив в області правого вуха з переходом на вушну раковину і наявністю в області козелка (біля нижнього краю) поверхневої рани; крововилив в області зовнішнього краю лівої надбрівної дуги; крововилив на шкірі лівої виличної області; крововилив біля верхнього краю лівого лобного бугра; група крововиливів на шкірі передньої поверхні грудної клітки, між 6 - 9 ребрами, на рівні середньоключичної та передньої пахвової лінії; крововилив на шкірі центральної частини тильної поверхні правої кисті; поверхнева рана в області правого зап'ястка по зовнішній поверхні; поверхнева рана на шкірі центральної частини тильної поверхні лівої кисті; два садна на шкірі в області лівого колінного суглоба по передньої поверхні, - дані тілесні ушкодження виникли в результаті від неменше 14 травмуючих впливів, тупих, твердих предметів, властивість яких мають кулак руки та взута нога; перелом 6 ребра праворуч, який відносно до живих осіб має ознаки середнього ступеню тяжкості та 10 ран розташованих попарно на шкірі нижніх кінцівок з боку зовнішньої і внутрішньої поверхні стегон і правої гомілки, дірчастий перелом проксимального метадіафіза, крайове ушкодження переднього краю, багатоуламковий перелом діафіза правої великогомілкової кістки, які характерні для дії осипу дробу при пострілі із гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї, тобто є вогнепальними дробовими і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння».
ОСОБА_6, маючи вищу юридичну освіту, достовірно знаючи особливості кваліфікації злочинів, будучи обізнаним у проведенні оперативно-розшукових заходів по виявленню та розкриттю злочинів, усвідомлюючи, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 стали свідками вчинення ним особливо тяжкого злочину; з метою бути обізнаним в ході проведення досудового слідства, і разі необхідності направити його по хибному шляху; з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, - почав штучно створювати докази захисту, а саме: знаходячись на полі № 6/2 здійснив по мобільному телефону виклик слідчо-оперативної групи Голованіського РВ УМВС України у Кіровоградській області, повідомивши як підстави виклику про озброєний напад на нього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7; вжив заходів виклику бригади швидкої медичної допомоги Голованіської ЦРЛ у Кіровоградській області; приховав справжнє місце вчинення злочину, діставши з салону автомобіля револьвер «Альфа», моделі 440, калібру 4 мм без набоїв, який раніше відібрав у ОСОБА_14, та кинув на землю поблизу лісу; дав вказівку ОСОБА_5 та ОСОБА_7, який в цей час підійшов до них, чекати на місці прибуття слідчо-оперативної групи; на автомобілі «Нива-Шевроле» відвіз ОСОБА_12 до будинку лісника; повернувся на місце вчинення злочину та надав неправдиву інформацію членам слідчо - оперативної групи про підстави сутички з ОСОБА_14, не повідомивши про свою злочинну роль в даних подіях.
Присутній ІНФОРМАЦІЯ_11 року на місці події прокурор Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_5, являючись службовою особою, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи, які дії слід виконувати для збереження слідів, місця злочину, предметів за допомогою яких було вчинено злочин та даних про свідків вчинення злочину, діючи всупереч інтересам служби, не вжив всіх передбачених законом заходів, а навпаки, дозволив ОСОБА_6 приховати справжнє місце вчинення злочину; до приїзду працівників слідчо-оперативної групи надав ОСОБА_6 можливість приховати свідка вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_12; не повідомив, що вогнепальне поранення ОСОБА_14 заподіяно ОСОБА_6 з гладкоствольної мисливської рушниці «Бенеллі М-1 Супер 90» 12-го калібру НОМЕР_2 та не вказав місце її знаходження.
Крім того, ОСОБА_16, знаючи вимоги ч. 1 ст. 112 КПК України про підслідність слідчим прокуратури всіх справ про злочини, вчинені службовими особами, які відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» займають особливо відповідальне становище, у тому числі народними депутатами України, умисно не став викликати на місце події слідчу групу прокуратури та дозволив провести огляд місця події слідчому Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_17. (за вчинення даного злочину засудженого вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 листопада 2010 року за ч.1 ст. 367, ч.3 ст. 364 та ч.1 ст. 366, ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі), який до проведення огляду місця події віднісся вкрай недбало і, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов'язки, в порушення вимог ст.ст. 190, 191 та 195 КПК України, розпочав огляд місця події без участі понятих. ОСОБА_5, знаходячись поряд із слідчим ОСОБА_17 і особисто спостерігаючи зазначені порушення норм кримінально-процесуального законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_6 і всупереч інтересів служби, бажаючи допомогти останньому уникнути кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочини, в порушення вимог ст. 29 та 32 Закону України «Про прокуратуру», умисно не реагував на допущені слідчим порушення норм кримінально-процесуального законодавства.
ІНФОРМАЦІЯ_11 року близько 21 години 20 хвилин, перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 прокурор Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_5, будучи службовою особою, керівником правоохоронного органу, діючи всупереч інтересам служби, дав свою згоду на прохання народного депутата України ОСОБА_6 надати неправдиву інформацію про обставини вбивства ОСОБА_14, деталі якої вони узгодили між собою для надання однакових за змістом неправдивих показань, як безпосередньому керівництву, так і членам слідчо-оперативної групи.
Після цього, прокурор Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_5 з будинку ОСОБА_6 зателефонував керівництву правоохоронних органів області, та діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, доповів завідомо неправдиву інформацію про те, що нібито ОСОБА_14 вчинив напад на ОСОБА_6
ОСОБА_5, будучи службовою особою, представником правоохоронного органу, в чиї обов'язки входило підтримання правопорядку та забезпечення розкриття злочинів на території Голованівського району Кіровоградської області і нагляд за дотриманням законів органами дізнання та досудового слідства, в ніч з 16 на 17 червня 2009 року, діючи умисно в інтересах ОСОБА_6, використовуючи своє службове становище та авторитет посади, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про те, що особливо тяжкий злочин вчинив ОСОБА_6, ввів в оману керівництво прокуратури Кіровоградської області та УМВС України в Кіровоградській області, Генеральної прокуратури України та слідство прокуратури, письмово надивши свої пояснення, чим відразу направив слідство по неправильному шляху.
Крім того, ОСОБА_5 17 червня 2009 року в період часу з 17 ГОДИНИ 20 хвилин по 19 годину 35 хвилин в приміщенні прокуратури Голованівського району Кіровоградської області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 був допитаний, як свідок про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_14 При цьому, ОСОБА_5 були роз'яснені процесуальні права і обов'язки свідка та він був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України.
Під час цього допиту ОСОБА_5, діючи умисно, бажаючи допомогти ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, дав завідомо неправдиві показання про те, що нібито ОСОБА_14 вчинив напад на ОСОБА_6 та на нього, намагався завдати їм тілесні ушкодження, стріляючи з пістолету; під час допиту він не повідомив органу слідства, що на місці вчинення злочину була ОСОБА_12 і дав завідомо неправдиві показання, що нібито ОСОБА_7 протягом всього вечора перебував разом з ними; надав завідомо неправдиві показання щодо механізму бійки між ОСОБА_14 та ОСОБА_6, не повідомив, що ОСОБА_6 двічі вистрілив в потерпілого з гладкоствольної мисливської рушниці «Бенеллі М-1 Супер 90» 12 калібру НОМЕР_2, а потім вчинив на потерпілого наїзд автомобілем, та повідомив, що не бачив рушницю в автомобілі ОСОБА_18
18 червня 2009 року в період з 10 години 50 хвилин до 12 години ОСОБА_5, будучи попередженим про кримінальну відповідальність по ст. 384 КК України, під час відтворення обстановки та обставин події злочину дав аналогічні завідомо неправдиві показання та при виїзді на місце події завідомо невірно продемонстрував обставини вчинення злочину.
Під час надання завідомо неправдивих показань ОСОБА_5, який працював на посаді прокурора Голованівського району Кіровоградської області, достовірно усвідомлював, що він вводить в оману орган слідства та направляє розслідування кримінальної справи по хибному шляху, що дасть можливість ОСОБА_6, який вчинив умисне вбивство ОСОБА_14, уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Злочинні дії ОСОБА_5 ввели в оману орган досудового слідства та дозволили ОСОБА_6 впродовж тривалого часу уникати кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин та переховуватися від правоохоронних органів, що суттєво підірвало авторитет та престиж правоохоронних органів в Україні, заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, та спричинило тяжкі наслідки.
Присутній ІНФОРМАЦІЯ_11 року на місці події начальник Голованівського РВ УМВС у Кіровоградській області ОСОБА_7, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, маючи владні повноваження, достовірно знаючи, які дії слід виконувати для збереження слідів, місця злочину, предметів за допомогою яких було вчинено злочин та даних про свідків вчинення злочину, не вжив всіх, передбачених законом заходів, а навпаки, дозволив ОСОБА_6 приховати справжнє місце вчинення злочину; до приїзду працівників слідчо- оперативної групи надав ОСОБА_6 можливість приховати свідка вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_12; не повідомив, що вогнепальне поранення ОСОБА_14 заподіяно ОСОБА_6 з гладкоствольної мисливської рушниці «Бенеллі М-1 супер 90» 12-го калібру НОМЕР_2 та не вказав місце її знаходження; не надав належної оцінки початковій інформації про злочин; умисно не забезпечив взаємодію слідчого міліції з прокуратурою; не залучив до розкриття злочину додаткові сили райвідділу.
Крім того, знаючи вимоги ч. 1 ст. 112 КПК України про підслідність слідчим прокуратури всіх справ про злочини, вчинені службовими особами, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» займають особливо відповідальне становище, у тому числі народними депутатами України, приховуючи його злочинну роль, ОСОБА_7 умисно не став викликати на місце слідчу групу прокуратури та дозволив провести огляд місця події слідчому Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_17
Слідчий ОСОБА_17 до проведення огляду місця події віднісся вкрай недбало і неналежно виконуючи покладені на нього службові обов'язки, в порушення вимог ст. 190, 191 та 195 КПК України, розпочав огляд місця події без участі понятих.
Злочинно недбалі дії слідчого ОСОБА_17., вчинені за мовчазної згоди начальника Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_7, призвели до невірної фіксації обставин злочину, втрати доказів, що з самого початку направило слідство по невірному шляху.
ІНФОРМАЦІЯ_11 року близько 21 години 20 хвилин, перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 начальник Голованівського РВ ГУ МВС України в Кіровоградській області ОСОБА_7, будучи службовою особою, керівником правоохоронного органу Голованівського району Кіровоградської області, діючи всупереч інтересам служби, дав свою згоду на прохання народного депутата України ОСОБА_6 надати неправдиву інформацію про обставини вбивства ОСОБА_14, деталі якої вони узгодили між собою для надання однакових за змістом неправдивих показань, як безпосередньому керівництву, так і членам слідчо-оперативній групі.
Після цього, начальник Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_7 з будинку ОСОБА_6 зателефонував керівництву правоохоронних органів області, та діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах ОСОБА_6, зловживаючи владою, доповів завідомо неправдиву інформацію про те, що нібито ОСОБА_14 вчинив напад на ОСОБА_6
17 червня 2009 року близько 17 години слідчий Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_17, (який засуджений за вчинення даного злочину) в приміщенні Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, з метою приховати свою службову недбалість під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_11 року, склав завідомо неправдивий документ - протокол КД № 000781 про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП щодо ОСОБА_14, в якому зазначив завідомо неправдиву інформацію про дату і місце його складання та завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_11 року близько 21 години нібито не підкорявся законним вимогам працівників міліції і це відбулося в присутності двох свідків. Одночасно, ОСОБА_17 заповнив бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення від імені начальника Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_7, де зазначив ті ж неправдиві дані про вчинення ОСОБА_14 адміністративного правопорушення, вказавши, що матеріали про адміністративне правопорушення підлягають передачі на розгляд до суду, та надав його на підпис ОСОБА_7
ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Леніна 28, не будучи обізнаним про обставини та мотиви складання слідчим ОСОБА_17 постанови по протоколу про адміністративного правопорушення ОСОБА_14, але вважаючи, що наявність цього неправдивого офіційного документу допоможе ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин, будучи службовою особою, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи свою владу всупереч інтересам служби, підписав постанову, вчинивши службове підроблення, оскільки, на час підписання цього офіційного документу начальник Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_7 достовірно знав про те, що напередодні ОСОБА_14 дійсно були заподіяні тілесні ушкодження, у тому числі із застосуванням вогнепальної зброї, від яких настала смерть потерпілого, і той адміністративного правопорушення не вчиняв.
Злочинні дії ОСОБА_7 призвели до підриву престижу та авторитету державного органа виконавчої влади - МВС України, а також до затягування прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом вбивства ОСОБА_14, а також створили додаткові перешкоди до розкриття злочину і затримання злочинців.
18 червня 2009 року в період часу з 16 години 30 хвилин по 17 годину 15 хвилин в приміщенні прокуратури Голованівського району Кіровоградської області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ОСОБА_7 був допитаний як свідок про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_14 При цьому, ОСОБА_7 були роз'яснені процесуальні права і обов'язки свідка та він був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України.
Під час цього допиту ОСОБА_7, діючи умисно, бажаючи допомогти ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, дав завідомо неправдиві показання про те, що нібито ОСОБА_14 вчинив напад на ОСОБА_6 та на нього і намагався завдати їм тілесні ушкодження, стріляючи з пістолета; під час допиту не повідомив органу досудового слідства, що на місці вчинення злочину була ОСОБА_12, і дав завідомо неправдиві показання, що нібито він протягом всього вечора перебував разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6; не повідомив, що ОСОБА_6 двічі вистрілив в потерпілого з гладкоствольної мисливської рушниці «Бенеллі М-1 Супер 90» 12 калібру НОМЕР_2, та повідомив, що не бачив рушницю в автомобілі ОСОБА_6
18 червня 2009 року в період з 18 години 05 хвилин по 19 годину 35 хвилин, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за 384 КК України, під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_19 дав аналогічні завідомо неправдиві показання та при виїзді на місці події завідомо невірно продемонстрував обставини вказаного злочину.
Під час давання зазначених завідомо неправдивих показань ОСОБА_7, який працював на посаді начальника Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградської області, усвідомлював, що він вводить в оману органи слідства та направляє розслідування кримінальної справи по хибному шляху, що дозволить ОСОБА_6, який вчинив особливо тяжкий злочин, уникнути кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_6, продовжуючи штучно створювати докази свого захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, достовірно знаючи, що ОСОБА_14 захищався від його незаконних дій револьвером «Альфа 440» калібру 4 мм та шумовим пістолетом «Кінг-Стартер», які не являються вогнепальною зброєю і в яких були відсутні набої, що не створювало реальної загрози для життя ОСОБА_6, дав вказівку ОСОБА_4 дістати зі схованки, де вони за попередньою змовою незаконно його зберігали, пістолет «ТТ» та бойові припаси до нього, і цей пістолет та набої до нього в ніч з 16 на 17 червня 2009 року вони за попередньою змовою незаконно перенесли до лісу Голоче в Голованівському районі Кіровоградської області, до місця, де ІНФОРМАЦІЯ_11 року був затриманий ОСОБА_14 Там зробили два постріли з пістолету, після чого підкинули у вказане місце пістолет «ТТ» з двома набоями та дві гільзи, вистріляні з нього, з метою ввести в оману орган досудового слідства та надати можливість ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
17 червня 2009 року в ході додаткового огляду місця події в лісі Голоче Голованівського району Кіровоградської області, на місці затримання ОСОБА_14, були знайдені та вилучені пістолет «ТТ» з двома набоями, які є вогнепальною зброєю і боєприпасами до неї, та дві гільзи від вистріляних з нього набоїв, які напередодні підкинули туди ОСОБА_6 та ОСОБА_4
Крім того, в ніч з 16 на 17 червня 2009 року ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_6, з метою приховання знаряддя вчинення злочину, перебуваючи в на території Голованівського району Кіровоградської області, разом з ОСОБА_6 розібрали мисливську рушницю «Бенеллі М-1 Супер 90» 12-го калібру НОМЕР_2, а її окремі частини зруйнували шляхом розпилу ножівкою по металу та шляхом розбивання. Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_20 розкидали фрагменти мисливської рушниці «Бенеллі М-1 90» 12 калібру НОМЕР_2 біля ставка та викинули у ставок, який знаходиться в лісосмузі Голованівського району Кіровоградської області, неподалік від траси Ульяновка-Миколаїв.
Крім того, ОСОБА_4, будучи достовірно обізнаним в тому, що 1 липня 2009 року Генеральною прокуратурою України щодо ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа, а 6 липня 2009 року, після складання ОСОБА_6 повноважень депутата Верховної Ради України, він оголошений в розшук; достовірно знаючи, що вбивство ОСОБА_14 вчинив саме ОСОБА_6, розуміючи, що шляхом створення штучних доказів ОСОБА_6 не зміг ввести в оману органи досудового слідства та уникнути кримінальної відповідальності, сподіваючись отримати матеріальну винагороду, - погодився на пропозицію ОСОБА_6 визнати вину у вчиненні вбивства ОСОБА_14, тобто вчинення особливо тяжкого злочину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 6 липня 2009 року близько 14 години ОСОБА_4 з'явився до прокуратури Голованівського району Кровоградської області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 де був допитаний як свідок. При цьому йому були роз'яснені процесуальні права і обов'язки свідка та він був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України.
Під час допиту ОСОБА_4 умисно, з корисливих спонукань, з метою надання можливості ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності, дав завідомо неправдиві показання про те, що нібито саме він, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11 року з гладкоствольної мисливської рушниці «Бенеллі М-1 Супер 90» 12 калібру НОМЕР_2, яка була у нього в користуванні, на виході з лісового масиву Голоче Голованівського району Кіровоградської області у напрямку поля № 6/2 Грузківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, де ріс соняшник, випадково зробив постріл в напрямку поля, де йшов ОСОБА_14
В цей же день, за домовленістю з ОСОБА_6 щодо штучного створення доказів свого захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, та для надання більшої об'єктивності показанням, ОСОБА_4 повідомив слідчому, що він пошкодив рушницю та показав місце, де сховав її уламки, які і були там вилучені слідчим під час огляду місця події.
При проведенні подальших його допитів як свідка, ОСОБА_4 були роз'яснені процесуальні права і обов'язки свідка та він був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, однак він надавав аналогічні за змістом завідомо неправдиві показання.
Так, під час допиту, як свідка, 7 липня 2009 року в період з 21 години до 21 годину 35 хвилин ОСОБА_4 в приміщенні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Борисоглібська, 18, діючи умисно, із корисливих спонукань,
дав аналогічні завідомо неправдиві показання, додавши, що це нібито він ІНФОРМАЦІЯ_11 року із необережності, вчинив постріл в ОСОБА_14, від якого настала смерть останнього.
Аналогічні завідомо неправдиві показання ОСОБА_4 дав під час додаткових допитів його як свідка, які проводилися в період з 17 по 22 серпня 2009 року, та 20 серпня 2009 року під час відтворення обстановки та обставин події з ним, як зі свідком.
За вироком суду ОСОБА_6 виправданий за ч.2 ст. 194 КК України, а з обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виключена як зайва кваліфікація їх дій за ч.1 ст. 396 КК України.
Захисник ОСОБА_1 в своїй апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальну справу щодо ОСОБА_18 закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених п.7 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки, на його думку, ці висновки не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Крім того, ці докази є суперечливими і суд у вироку не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Апелянт зазначає, що судом допущено однобічність і неповноту судового слідства, оскільки клопотання ОСОБА_6 про допит додаткових свідків, про витребування і дослідження документів, про проведення додаткових експертиз судом відхилені. На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на допущені судом істотні порушення кримінально - процесуального закону, оскільки, на його думку, вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, тому що суд не довів вини засудженого ОСОБА_6 та не вирішив ряд питань щодо місця вчинення злочину, особи, яка вчинила злочин, не провів суттєво важливих очних ставок і не довів чи взагалі ОСОБА_6 підлягає покаранню.
Апеляція засудженого ОСОБА_6 аналогічна за змістом. В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати та закрити провадження у справі щодо всіх засуджених.
Засуджений ОСОБА_5 у своїй апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду щодо нього скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суддів, посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення кримінально - процесуального закону, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого, на думку апелянта, вироку.
Засуджений ОСОБА_4 в своїй апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду скасувати в повному обсязі, кримінальну справу направити на додаткове розслідування через однобічність і неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні та в зв'язку з порушенням судом першої інстанції вимог ст. 334 КПК України, оскільки судом до уваги взяті лише докази, які, на думку апелянта, є недопустимими і недостовірними.
В доповненнях, що надійшли до апеляційного суду, засуджений ОСОБА_4 змінив свої апеляційні вимоги і просить вирок суду першої інстанції скасувати, провадження у справі щодо нього закрити, посилаючись на те, що злочини, у вчиненні яких визнаний винним, він не вчиняв.
Цей же вирок щодо ОСОБА_7 в апеляційному порядку ніким не оскаржений.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти апеляцій, просив їх залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни, пояснення захисників, які підтримали апеляції і просили їх задовольнити, пояснення засуджених, кожен з яких підтримав свою апеляцію, апеляції інших засуджених та захисника, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово кожного із засуджених, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів уважає, що апеляції захисника ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково, а апеляція засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 у вчиненні кожним із них злочинів за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, підтверджуються зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, зокрема:
даними, що містяться в наказі № 329 о/с від 20 червня 2006 року начальника управління Департаменту роботи з персоналом МВС України ( т.5, а.с. 17), згідно яких ОСОБА_7 був призначений начальником Голованівського районного відділу Управління МВС України в Кіровоградській області;
даними, що містяться в наказі № 1433к від 22 листопада 2005 року Генерального прокурора України ( т. 7, а.с. 4), відповідно до яких ОСОБА_5 був призначений прокурором Голованівського району Кіровоградської області строком на п'ять років;
показаннями засудженого ОСОБА_7 про обставини його, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 зустрічі ІНФОРМАЦІЯ_11 року приблизно о 18 год., про пропозицію ОСОБА_6 поїхати на автомобілі «Нива - Шевроле», що був у його користуванні, по лісовим угіддям, про обставини здійснення ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_5 двох пострілів із мисливської рушниці, яка до цього знаходилась в салоні автомобіля, по ОСОБА_14, про пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 причин застосування мисливської рушниці і залишення ОСОБА_6 місця пригоди до прибуття слідчо - оперативної групи та про обставини затримання ОСОБА_14 слідчо - оперативною групою і надання останньому медичної допомоги, про те, що про обставини здійснення ОСОБА_6 пострілів із мисливської рушниці в ОСОБА_14 він нікому із прибулих працівників міліції та лікарів не повідомляв;
показаннями ОСОБА_5, які він давав у ході досудового слідства при допиті як обвинуваченого 28.12.2009 року та 29.12.2009 року( т.6, а.с. 141 - 147, 148 - 186), при очній ставці між ним та ОСОБА_7 03.03.2010 року ( т.6, а.с. 189 - 190), між ним та ОСОБА_6 03.03.2010 року ( т.6, а.с. 191 - 201), при відтворенні обстановки і обставин події з його участю 10.03.2010 року ( т.6, а.с.204 - 223), які суд визнав достовірними, оскільки вони узгоджуються з показаннями інших учасників цих подій, а також з висновками судово - медичних експертиз про характер, локалізацію та механізм заподіяння ОСОБА_14 тілесних ушкоджень;
показаннями свідка ОСОБА_12, які вона давала на досудовому слідстві і які підтвердила в судовому засіданні, про обставини зустрічі із засудженими ІНФОРМАЦІЯ_11 року, про дії ОСОБА_6 після виявлення в полі ОСОБА_14, про обставини побиття останнього та здійснення ОСОБА_6 двох пострілів у ОСОБА_14, який тікав у бік лісу, про вимогу ОСОБА_6 після того, як він відвіз її з місця пригоди до будинку лісника та при наступних зустрічах, нікому не повідомляти про події, свідком яких вона стала;
показаннями допитаних як свідків понятих при складанні протоколу огляду місця події 16.06.2009 року ОСОБА_22 та ОСОБА_23 про їх виклик ОСОБА_7 16.06.2009 року приблизно о 21 год. на поле № 6/2 Грузьківської сільської ради, де під час їх прибуття знаходились п'ять працівників міліції, в тому числі ОСОБА_7, а також народний депутат України ОСОБА_6 та прокурор Голованіського району Кіровоградської області ОСОБА_5, а на землі знаходився ОСОБА_14 в наручниках; про повідомлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про вчинений ОСОБА_14 напад на них, про здійснення останнім в них пострілу, про заподіяння їм тілесних ушкоджень за допомогою ножа; про те, що в їх присутності два пістолети і ніж у ОСОБА_14 не вилучались і місце, де ці предмети були вилучені, їм невідоме; про підписання ними наступного дня наданих слідчим ОСОБА_17 документів, в тому числі і протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_14;
показаннями свідка ОСОБА_17 про обставини затримання ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_11 року після 20 год. та складання протоколу огляду місця події від 16.06.2009 року, в якому він зазначив лише про виявлення біля лісу та вилучення револьвера, на який вказав ОСОБА_6, про те, що безпосереднього місця затримання ОСОБА_14 він не оглядав; про обставини надання ОСОБА_14 медичної допомоги медпрацівниками і госпіталізації останнього до лікарні та про залишення відразу після цього ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 місця пригоди; про складання ним протоколу про вчинення ОСОБА_14 16.06.2009 року приблизно о 21 год. адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та постанови від імені начальника Голованіського РВ УМВС України в Кіровоградській області, яку того ж дня підписав ОСОБА_7;
показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 - працівників міліції, які вони давали в ході досудового слідства та підтвердили в судовому засіданні, про обставини їх виклику та затримання ОСОБА_14, в ході якого останній здійснив два постріли з наявного у нього стартового пістолета, про повідомлення їм ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про нібито вчинений ОСОБА_14 на них напад і демонстрацію ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отриманих внаслідок цього тілесних ушкоджень, про виявлені після затримання у ОСОБА_14 тілесні ушкодження, виклик швидкої допомоги та надання останньому медичної допомоги;
показаннями ОСОБА_29, які вона давала в ході досудового слідства і які були оголошені в судовому засіданні, а також показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_30 - водія машини швидкої допомоги, про обставини виклику швидкої медичної допомоги, про виїзд на цей виклик головного лікаря Голованівської районної лікарні ОСОБА_31, про обставини виявлення вогнепальних поранень та перелому у середній третині гомілкової кістки у ОСОБА_14, про пояснення ОСОБА_6 про напад ОСОБА_14, втечу останнього і те, що його наздоганяли на автомобілі та зачепили машиною, про надання першої медичної допомоги ОСОБА_14, про його госпіталізацію та настання смерті останнього;
показаннями свідка ОСОБА_31, які він давав у ході досудового слідства ( т. 14, а.с. 175 - 179) і які визнані судом достовірними, про обставини повідомлення про здійснення пострілів у ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, про виявлення у ОСОБА_14 вогнепального поранення на правому стегні та перелому правої гомілки, про фіксацію ним у приймальному відділенні лікарні часу смерті ОСОБА_14 - 21 год. 15 хв.;
даними, що містяться в карті виїзду швидкої медичної допомоги Голованіської ЦРЛ від 16.06.2009 року ( т.14, а.с. 190) про час виклику - 20 год. 35 хв., час огляду ОСОБА_14 - 20 год. 50 хв., час прибуття на станцію - 21 год. 25 хв., про час смерті ОСОБА_14 - 21 год. 15 хв., карта підписана лікарем ОСОБА_31;
даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 17.06.2009 року в період часу з 03 год.05 хв. до 04 год. 45 хв. ( т.2, а.с. 145 - 175), коли труп ОСОБА_14 оглядався прокурором - криміналістом та експертом у присутності прокурора Кіровоградської області Тюріна Г.Є. за участю двох понятих в морзі Голованівського ЦРЛ, та протоколі огляду трупа від 17.06.2009 року в період часу з 10 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв. ( т.2, а.с. 179 - 206), коли фактично проводилось експертне дослідження трупа ОСОБА_14, відповідно до яких на тілі останнього виявлені численні тілесні ушкодження та вогнепальні поранення, а по ходу раневого каналу № 7 - 8 на правій гомілці виявлений та вилучений чужорідний деформований металевий предмет сірого кольору;
даними, що містяться у акті судово - медичного дослідження трупа ОСОБА_14 № 570 від 17.06.2009 року ( 9 год. 00 хв. - 13 год. 30 хв.) ( т. 2, а.с. 208 - 217) та висновках судово - медичних експертиз № 570 від 28.06.2009 року ( т.2, а.с. 220 - 234), № 570 ( додаткової) від 30.06.2009 року ( т.3, а.с. 2 - 3), № 570 ( додаткової) від 02.03.2010 року ( т. 16, а.с. 161 - 164), № 570 ( додаткової) від 13.04.2010 року ( т. 6, а.с. 252 - 259) про характер, локалізацію та механізм утворення виявлених у ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, зокрема, про ушкодження у вигляді садин та крововиливів на тильній поверхні кистей рук, які могли утворитися в результаті самооборони, при захисті від травмуючих дій, та причину смерті останнього, яка настала в результаті численних вогнепальних поранень нижніх кінцівок з ушкодженням кісток гомілки, які характерні для дії осипу дробу при пострілі з гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї з неблизької дистанції, з ушкодженням кровоносних судин середнього і дрібного калібру, ускладнених гострою крововтратою; про неможливість при ушкодженні кісток правої гомілки переміщення шляхом звичайної ходи, бігу, стрибків, а лише іншим способом, в тому числі, на колінах, навпочіпки, повзком, про те, що по мірі наростання зовнішньої кровотечі та розвитку шокової реакції, здібність постраждалого до будь - яких активних дій згасала, про відсутність в крові потерпілого етилового спирту;
даними, що містяться у висновках судово - балістичних експертиз № 143 від 28.06.2009 року ( т.1, а.с. 154 - 158), № 59 від 22.03.2010 року ( т.1. а.с. 161 - 164), а також судових медико - криміналістичних експертиз № 34 від 05.03.2010 року( т.1, а.с. 176 - 182), № 35 від 10.03.2010 року ( т. 1, а.с. 184 - 194), з яких убачається, що вилучений з місця пригоди 16.06.2009 року предмет є револьвером подвійної дії „ ALFA", модель 440, калібру 4 мм Флобер, виготовлений заводським способом, без внесення будь - яких конструктивних змін, до категорії вогнепальної зброї не відноситься; гільза вилучена з комори цього револьвера є складовою частиною короткого патрону Флобера калібру 4 мм, виготовлена заводським способом і стріляна з даного револьвера; інший вилучений 16.06.2009 року з місця події предмет є стартовим пістолетом моделі „ KING STARTER" НОМЕР_3 калібру 8 мм, виготовлений заводським способом, іноземного виробництва і вогнепальною зброєю не являється, пістолет знаходиться в несправному стані - прокручується дуло, але придатний для пострілів шумовими та газовими патронами калібру 8 мм; при цьому постріли з револьвера „ ALFA" не призвели до відкладення сурми (елемента найбільш специфічного для продуктів пострілу) та міді ( елемента, який входить до складу гільзи і капсуля) і інших факторів, які супроводжують постріл, на поверхні одягу та руках стріляючого, а постріли з пістолета „ KING STARTER" НОМЕР_3 призводять до відкладення сурми та міді переважно на поверхні нижньої частини правого рукава стріляючого;
даними, що містяться в протоколі виїмки та огляду речей ОСОБА_14 від 21.06.2009 року ( т.3, а.с. 71 - 71) та даними, що містяться у висновках медико - криміналістичних експертиз по цим речам № 113 від 26.06.2009 року та № 115 від 10.07.2009 року ( т.3, а.с. 28 - 36, т. 3, а.с. 75 - 88), згідно до яких на сорочці ОСОБА_14 слідів супроводжуючих постріл, слідів відкладення елементів, які входять до складу речовини капсуля запалювання - не виявлено, не виявлено також слідів згорівших, частково згорівших та незгорівших порошинок, слідів відкладення копоті, змазки каналу дула, слідів відкладень металів, які входять до складу гільз, капсулів і оболонок пуль, а також елементів, які входять до складу ініціюючої речовини капсуля запалювання в марлевих тампонах зі змивами з тильної та долонної поверхонь обох рук з трупа ОСОБА_14;
даними, що містяться в протоколі огляду речей від 18.06.2009 року ( т.1, а.с. 195), згідно яких на оглянутих штанах, в які був одягнений ОСОБА_14, на передній та задній частинах правої штанини виявлено шість отворів діаметром 6 - 7 мм, на лівій штанині - два отвори аналогічного діаметру;
даними, що містяться у висновках медико - криміналістичної експертизи № 124 від 17.07.2009 року ( т. 1, а.с. 220 - 226), про найбільш вірогідне положення тіла ОСОБА_14 під час пострілу - поза крокуючої людини правою ногою вперед;
даними, що містяться у висновку медико - криміналістичної експертизи № 116 від 28.06.2009 року ( т.1, а.с. 197 - 219), відповідно до яких на тканині брюк ОСОБА_14 знайдено кількісні наскрізні пошкодження ( 1 - 19), які мають вогнепальний характер: 8 штук - вхідні, 8 штук - вихідні пошкодження, направлення каналів справа наліво, пошкодження виникли внаслідок осипу дробу і характерні для пострілу з гладкоствольної зброї патроном, який заряджений картеччю діаметром 8 - 9 мм, постріл був здійснений з неблизької дистанції;
даними, що містяться у висновках медико - криміналістичної експертизи № 85 від 13.04.2010 року ( т.16, а.с. 149 - 158), згідно яких ушкодження на тканині брюк потерпілого ОСОБА_14 у вигляді осипу картечі могли утворитися внаслідок одного пострілу із рушниці „Бенеллі" з наданими на експертизу дулом і патронами з відстані від дульного зрізу до перешкоди в межах близько 26,5 - 34 метрів;
даними, що містяться в протоколі додаткового огляду місця події від 17.06.2009 року проведеного слідчим Яковенком С.С. за участю ОСОБА_6, прокурора Кіровоградської області Тюріна Г.Є., двох його заступників, прокурора - криміналіста, експерта НДЕКЦ УМВС України в Кіровоградській області у період часу з 7 год. 40 хв. до 9 год. 25 хв.( т.2, а.с. 1 - 5) згідно яких на полі № 6/2 Грузьківської сільської ради виявлено колію, схожу на колію від автомобіля, яка починається від електроопори № 151 та йде перпендикулярно лінії електропередачі по напрямку до лісу, де на полі виявлено голошу чорного кольору, яка, як пояснив ОСОБА_6, належить ОСОБА_14, а далі в бік лісу по цій колії на відстані приблизно 155 - 175 м виявлена одна стріляна гільза від патрону 12 калібру зеленого кольору з написом «Remington 12 GA», в якій був виявлений незначний запах горілого пороху, а, крім того, на місці затримання ОСОБА_14 було виявлено та вилучено пістолет „ТТ" з набоями та дві гільзи калібру 7,62 мм;
даними, що містяться в судово - імунологічних експертизах № 543 від 23.07.2009 року ( т.2, а.с. 31 - 33) та № 781 від 16.11.2009 року ( т. 2, а.с. 35 - 37), згідно до яких в змивах з поверхні лівої голоші знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_14, а в пошукових змивах з внутрішньої поверхні правої та лівої голош знайдено сліди поту, які можуть походити від потерпілого ОСОБА_14;
даними, що містяться у протоколі додаткового огляду місця події від 27.06.2009 року ( т.2, а.с. 118 - 119), згідно яких при проведенні цієї слідчої дії на відстані рівнозначній тій, яка зазначена вище, від ґрунтової дороги в бік лісу була виявлена іще одна стріляна гільза зеленого кольору;
даними, що містяться в протоколі огляду предметів від 27.08.2009 року ( т. 2, а.с. 120 - 121), згідно до яких гільза, вилучена з поля № 6/2 Грузьківської сільської ради 17 червня 2009 року, та гільза вилучена на тому ж полі 27 червня 2009 року мають корпуси з пластику зеленого кольору та дно з металу жовтого кольору, на якому є надписи «Remington12 GA», а по центру капсуля - вм'ятина діаметром приблизно 1,5 мм, що свідчить про їх ідентичність між собою;
даними, що містяться у висновках судової балістичної експертизи № 145 від 03.07.2009 року ( т. 2, а.с. 126 - 131), відповідно до яких гільза з маркуванням «Remington 12 GA», яка вилучена 17.06.2009 року з місця події, та гільза з маркуванням «Remington 12 GA», яка вилучена 27.06.2009 року з того ж поля, стріляні з однієї зброї;
даними, що містяться, в протоколах огляду місця події від 06.07.2009 року, 07.07.2009 року, від 09.07.2009 року ( т.15, а.с. 29 - 40, 52 - 53, 59 - 65), з яких убачається, що в лісосмузі, розташованій між автотрасою Ульяновка - Миколаїв та смт. Голованівськ поблизу ставка виявлені дуло та приклад мисливської рушниці, на греблі між двома ставками, розташованими у зазначеному місці, виявлено та вилучено пластмасовий предмет чорного кольору із затвором у центрі, а в ході огляду ставка, розташованого з північного боку - дві металеві пружини та металева трубка з різьбою, в цьому ж ставку після спускання води на дні виявлено та вилучено: металевий предмет продовгуватої форми гладкоствольної мисливської рушниці та металевий предмет схожий на середню частину гладкоствольної мисливської рушниці з бойовим затвором та ударно - спусковим механізмом з написами: «НОМЕР_2», « BENELLI ARMI - URBINO - MADE IN ITALY» ;
даними, що містяться у висновках комплексної судово - медичної балістичної експертизи № 570/26 від 13.04.2010 року ( т. 16, а.с. 130 - 134), з яких слідує, що в ході руйнування рушниці двічі застосовувався ріжучий інструмент, ймовірно ножівка по металу, після чого виконувалося руйнування у вигляді розламу в місцях надпилів з використанням м'язової сили людини;
даними, що містяться у висновках судово - балістичної експертизи № 162 від 26.07.2009 року ( т.15, а.с. 69 - 77), згідно до яких надані на експертизу знайдені 06.07.2009 року, 07.07.2009 року та 09.07.2009 року частини раніше складали єдине конструктивне ціле та являлися частинами гладкоствольної мисливської рушниці «Бенеллі» моделі «М1 Super 90» НОМЕР_2 12 калібру, виробництва Італії, при цьому дуло НОМЕР_4 конструктивно міг бути складовою частиною цієї рушниці; дві гільзи від патронів 12 калібру, вилучені 17.06.2009 та 27.06.2009 року на території поля № 6/2 Грузьківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області стріляні із рушниці «Бенеллі» моделі «М1 Super 90» НОМЕР_2 12 калібру, виробництва Італії;
даними, що містяться у висновках судових балістичних експертиз № 135 від 26.06.2009 року та № 225 від 14.10.2009 року ( т.3, а.с. 68 - 69, т.16, а.с. 168 - 170), з яких убачається, що металевий предмет, вилучений в ході дослідження трупу ОСОБА_14 раніше ( до деформації) міг бути круглою картечиною з можливим розрахунковим діаметром 8,5 - 9,5 мм, які використовуються для спорядження мисливських патронів різного калібру, а пошкодження на ній могли утворитися при проходженні через м'які тканини та кістки людини;
показаннями свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_33, які вони давали в ході досудового слідства та підтвердили в судовому засіданні, про обставини звернення ОСОБА_6 в грудні 2002 року з вимогою про видачу дозволу на придбання мисливської рушниці на ім'я ОСОБА_34 та обставини оформлення цього дозволу без надання необхідних для цього документів;
показаннями свідка ОСОБА_34, які він давав у ході досудового слідства, в тому числі і в ході очної ставки з ОСОБА_6 і які визнані судом достовірними ( т.15, а.с. 135 - 143, т. 18, а.с. 29 - 35, т. 27, а.с. 197 - 204), про обставини звернення ОСОБА_6 в грудні 2002 року до органів дозвільної системи про видачу дозволу на його ім'я на придбання мисливської рушниці та про те, що він цієї рушниці в користуванні ніколи не мав, але йому було відомо про те, що ОСОБА_6 з цією рушницею їздив на полювання і часто возив її в своєму автомобілі;
даними, що містяться в протоколах виїмки від 29.07.2009 року та від 31.07.2009 року ( т.15, а.с. 81 - 82, 84 - 85), згідно до яких у приміщенні дозвільної системи ГУ МВС України в м. Києві вилучено дозвіл НОМЕР_5 від 12.12.2002 року, виданий на ім'я ОСОБА_34, в якому зазначено, що 16.12.2002 року ТОВ „Комерційні системи" реалізувало ОСОБА_34 напівавтоматичну гладкоствольну рушницю „Бенелли S 90 M1" НОМЕР_2, ствол НОМЕР_4", а також книгу обліку надходження те реалізації мисливської гладкоствольної зброї ТОВ „Комерційні системи", яке було розташовано в м. Києві по бул. Л. Українки, 20/22, на сторінці 40 - 41 якої наявний напис про реалізацію мисливської гладкоствольної рушниці „ Бенелли" НОМЕР_4, НОМЕР_2 ОСОБА_34 згідно дозволу НОМЕР_5 від 12.12.2002 року, який виданий Голованіським РВ УМВС України в Кіровоградській області;
показаннями свідків ОСОБА_36, ОСОБА_37 про те, що дійсно ТОВ „ Комерційні системи", в якому вони працювали, 16.12.2002 року була реалізована мисливська рушниця „Бенелли S 90 M1" НОМЕР_2, ствол НОМЕР_4", про що ОСОБА_37 зазначив у дозволі НОМЕР_5 від 12.12.2002 року;
даними, що містяться в протоколі огляду автомобіля „ Нива Шевроле" з транзитними номерами НОМЕР_1, від 17.06.2009 року ( т.8, а.с. 16 - 21), відповідно з якими огляд проводився в період часу з 15 год.00 хв. до 15 год. 30 хв. і під час огляду на передньому номерному знаку виявлено дугоподібну тріщину довжиною 9 см, яка розташована горизонтально між буквою „С" та цифрою „8", а також встановлено, що цей автомобіль був ретельно вимитий до огляду, про що свідчать залишки води на гумових ковбиках в салоні автомобіля;
показаннями свідка ОСОБА_38, які він давав у ході досудового слідства і які були досліджені в судовому засіданні ( т.18, а.с. 43 - 47), згідно до яких ОСОБА_6 повернувся до свого будинку 17.06.2009 року після 04 год. 30 хв. на автомобілі „Нива Шевроле", за кермом якого знаходився ОСОБА_4; останній підігнав автомобіль до басейну та почав його мити, після чого заборонив свідку повідомляти будь - кому про те, що він, ОСОБА_4, в цей день чергував;
показаннями свідка ОСОБА_39 про те, що 17.06.2009 року приблизно о 06 год. 00 хв. ранку йому зателефонував ОСОБА_38, за вказівкою ОСОБА_4, та повідомив про необхідність з'явитися до помешкання ОСОБА_6 і терміново помити автомобіль „Нива Шевроле" чорного кольору, зазначивши, що цей автомобіль уже мив ОСОБА_4;
даними, що містяться у висновках медико - криміналістичної експертизи № 122 від 10.07.2009 року ( т. 8, а.с. 23 - 33), згідно з якими на марлевому тампоні зі змивами з передньої правої дверці автомобіля „Нива Шевроле" виявлені сліди відкладень металів, які входять у склад безоболочних снарядів і донця оболочних снарядів ( свинець), а також у склад ініціюючої речовини капсуля запалювання ( сурма);
даними, що містяться в протоколі огляду від 05.08.2009 року ( т. 2, а.с. 57 - 61), з яких слідує, що предметом огляду був вилучений з місця події 17.06.2009 року пістолет „ТТ" 1936 року випуску;
показаннями свідків ОСОБА_9 про звернення у квітні 2009 року племінника ОСОБА_6 ОСОБА_10 з проханням проведення пошуків металевого предмета із застосуванням металошукача, закопаного в лісі Голоче недалеко від мисливських будинків, про межі пошуків цього предмета, на які вказав ОСОБА_4, про участь ОСОБА_4 у пошуках, про припинення пошуків після відшукання поліетиленового пакету жовтого кольору, який ОСОБА_4 передав ОСОБА_6, про виявлення в цьому пакеті двох пістолетів, серед яких знаходився пістолет „ТТ", та набоїв, які були покриті іржею, про повідомлення ОСОБА_4 про приведення цих предметів у добрий стан;
даними, що містяться в протоколі обшуку від 04.07.2009 року ( т.19, а.с. 35 - 36), згідно до яких за місцем проживання ОСОБА_9 АДРЕСА_4, було виявлено і вилучено метало детектор „GARRETT" із складовими частинами;
показаннями свідка ОСОБА_10 про обставини його звернення в квітні 2009 року до ОСОБА_9, про місце проведення пошуків, про участь у цьому ОСОБА_4, про відшукання поліетиленового пакету, після чого пошуки були припинені, про демонстрацію ОСОБА_4 ОСОБА_6 вмісту вказаного пакету;
показаннями свідка ОСОБА_40 про доставку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від будинку ОСОБА_18 в смт. Голованівськ до мисливських будиночків в лісі Голоче, про їх спільні з ОСОБА_4 пошуки в лісі за допомогою металошукача, про повернення до смт. Голованівськ після закінчення пошуків;
даними, що містяться у висновку судової балістичної експертизи № 142 від 28.06.2009 року ( т.2, а.с. 66 - 71), відповідно до яких вилучений 17.06.2009 року в ході огляду місця події у лісі біля території поля № 6/2 Грузьківської сільської ради Голованіського району кіровоградської області пістолет - є бойовою вогнепальною зброєю, пістолетом системи Токарєва ( ТТ ) зразка 1933 року, калібру 7,62 мм, виготовлений заводським способом, без будь - яких конструктивних змін, який придатний для стрільби патронами калібру 7, 62 мм;
даними, що містяться у висновках судової імунологічної експертизи № № 528 від 30.07.2009 року ( т.2, а.с. 20 - 22), згідно яких в плямах на фрагменті сухої гілки та висушеному дубовому листку, вилученому з місця затримання ОСОБА_14 17.06.2009 року, на яке вказав ОСОБА_6, знайдена кров людини, походження слідів якої можливе в тому числі і від потерпілого ОСОБА_14
даними, що містяться у висновках додаткової судово - медичної експертизи № 996 від 19.10.2009 року ( т.8, а.с. 13 - 14), відповідно до яких спричинення наявних на тілі ОСОБА_6 пошкоджень наданим на дослідження ножем, який був вилучений під час затримання ОСОБА_14 16.06.2009 року, маловірогідне;
даними, що містяться у висновках судово - медичної експертизи № 998 від 19.06.2009 року ( т.6, а.с. 9 - 10), згідно яких дві однотипні поверхові рани на пальцях лівої та правої кисті ОСОБА_5 могли утворитися в один термін, який відповідає приблизно 5 - 7 добам з моменту огляду, тобто за кілька днів до подій 16.06.2009 року;
іншими доказами, в тому числі і даними протоколів про відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_7, ОСОБА_5, які узгоджуються з іншими об'єктивними даними, наявними в матеріалах справи.
Суд першої інстанції дав оцінку доказам, викладеним у вироку, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Посилання захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 в апеляціях, які викладені у формі аналізу визнаного судом доведеним обвинувачення з критичними висловлюваннями щодо його формулювання та у формі категоричних суджень, направлених на переконання у невинуватості ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_14, не заслуговують на увагу.
Твердження про те, що судом не встановлено місце, де ОСОБА_7 залишив автомобіль, місце вчинення злочину, мотив дій ОСОБА_6 та направленість його умислу, наявність у нього зброї - мисливської рушниці, час смерті ОСОБА_14, не допитано самого ОСОБА_14 щодо виявлених у нього тілесних ушкоджень і обставин отримання цих ушкоджень, не враховано протиправної поведінки ОСОБА_14, зокрема, вчинення останнім із наявних у нього пістолетів двох пострілів у бік ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і застосування ним ножа, з посиланням як докази на пояснення очевидців вчинення цього злочину ОСОБА_5 і ОСОБА_7 та на їх показання як свідків, які визнані судом завідомо неправдивими, колегія суддів уважає надуманими, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і спростовуються наведеними у вироку доказами.
Крім того, версія захисту щодо непричетності ОСОБА_6 до вчинення цього злочину була предметом ретельної перевірки в суді першої інстанції, проте свого підтвердження не знайшла.
Твердження апелянтів про перебування ОСОБА_6 в стані необхідної оборони від нападу ОСОБА_14 спростовуються наведеними у вироку доказами, зокрема, даними, що містяться в показаннях ОСОБА_12 про напрямок руху автомобіля ОСОБА_6 при виявленні на неблизькій відстані невідомого чоловіка, який прямував у протилежному напрямку, знаходячись до них спиною, про побиття ОСОБА_14, про постріли з рушниці в бік ОСОБА_14, який тікав до лісу; даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 17.06.2009 року, з яких убачається, що ОСОБА_14 втратив ліву голошу, тікаючи від автомобіля, який рухався в його бік, раніше, ніж відбулося його побиття, а потім були здійснені постріли в нього з рушниці; даними, що містяться у висновках судово - медичних експертиз про механізм, характер і локалізацію виявлених у ОСОБА_14 вогнепальних поранень.
Таким чином, суд обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 в умисному вбивстві ОСОБА_14 з хуліганських мотивів і вірно кваліфікував його дії за п.7 ч.2 ст. 115 КК України.
Посилання апелянтів, в тому числі і засудженого ОСОБА_4 на те, що відсутні достатні докази винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї і бойових припасів до неї без передбаченого законом дозволу є безпідставними.
Свої висновки про доведеність винуватості засуджених суд обґрунтував показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, допитаних в судовому засіданні.
Посилання апелянтів на те, що суд незаконно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_42, який допитувався поза межами залу судового засідання з використанням технічних засобів, то вони є безпідставними, оскільки допит цього свідка проводився у відповідності до вимог ст. 303 КПК України.
Доводи апелянтів стосовно того, що судом не дана належна оцінка таким доказам, як висновки дактилоскопічної експертизи № 269 від 24.06.2009 року ( т.2, а.с. 100 - 104), що була проведена без надання дактилокарти з відбитками пальців рук ОСОБА_14, висновки судової імунологічної експертизи № 522 від 30.07.2009 року ( т.2, а.с. 106 - 107) про виявлення антигену Н в одному з об'єктів дослідження слідів поту у змивах з пістолета «ТТ», які, на думку апелянтів, підтверджують те, що вказаний пістолет належав ОСОБА_14, а ці докази мають значення для прийняття правильного рішення по справі, то вказані посилання на матеріалах справи не ґрунтуються, а є перекручуванням даних, які містяться у цих висновках.
Так, зі змісту висновків дактилоскопічної експертизи № 269 від 24.06.2009 року ( т.2, а.с. 100 - 104) убачається, що виявлений на « магазині» пістолета «ТТ» слід фрагмента пальця руки не придатний для ідентифікації по ньому особи, тобто будь - якої особи, а не лише ОСОБА_14, тому не можливість ідентифікувати слід через відсутність дактилокарти з відбитками пальців рук ОСОБА_14 не може бути підтвердженням належності зазначеного пістолета ОСОБА_14
Не є підтвердженням цього і дані, що містяться у висновках судово-медичної імунологічної експертизи № 522 від 30.07.2009 року ( т.2, а.с. 106 - 108) згідно до яких, даних про можливе походження поту в змивах з пістолета «ТТ» від потерпілого ОСОБА_14 не виявлено.
Таким чином, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у незаконному поводженні зі зброєю ґрунтується на доказах, які досліджені судом і наявні в матеріалах справи, а їх дії за ч.1 ст. 263 КК України кваліфіковані вірно.
Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за вказаною статтею закону з посиланням на ч.2 ст. 28 КК України суд припустився помилки.
Відповідно до вимог кримінального закону висновки про кваліфікацію злочину полягають у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
За змістом диспозиції ч.1 ст. 263 КК України така кваліфікуюча ознака як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб в ній відсутня.
З огляду на викладене застосування ч. 2 статті 28 Загальної частини КК України, в якій викладено лише поняття такої кваліфікуючої ознаки злочину як вчинення злочину за попередньою змовою осіб, то її застосування судом при кваліфікації дій ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч.1 ст. 263 КК України є помилковим і підлягає виключенню із мотивувальної та резолютивної частин вирок.
Посилання захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 на те, що в ході досудового слідства деякі із слідчих дій проводились без участі захисника, участь якого, на їх думку, була обов'язковою, то ці посилання не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.
Як убачається з матеріалів справи, за заявами ОСОБА_6 до участі у справі було допущено трьох захисників - адвокатів ОСОБА_21, ОСОБА_1, ОСОБА_43 , що не суперечить вимогам закону.
Протягом досудового слідства ОСОБА_6 як обвинувачений допитувався тричі: 01.03.2010 року, 02.03.2010 року по ч.2 ст. 121 КК України, 28.04.2010 року - по п.7 ч.2 ст. 115 КК України ( т.8, а.с. 188 - 189, 190 - 191, т. 38, а.с.64 - 65). Ці допити проводились з участю адвоката ОСОБА_21 і при цьому ОСОБА_6 будь - яких показань щодо обставин пред'явленого йому обвинувачення не давав, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України. Додатковий допит ОСОБА_6 від 08.04.2010 року ( т.8, а.с. 211 - 213) як обвинуваченого по ч.2 ст. 121 КК України проводився без участі захисників за письмовою згодою обвинуваченого. Враховуючи, що за цим обвинуваченням обов'язкова участь захисника законом не передбачена, то уважати, що право ОСОБА_6 на захист було порушено, підстав немає. При проведенні інших слідчих дій, зокрема: очних ставок між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_32, ОСОБА_34, був присутній захисник ОСОБА_21
Відсутність інших захисників при проведенні слідчих дій не є порушенням права обвинуваченого на захист.
Співставивши доводи захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_6, а також засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про допущені судом істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, які виразилися в тому, що в справі відсутній протокол судового засідання, з матеріалами справи вони не були належно ознайомлені, а саме не були надані для огляду відеозаписи слідчих дій, аудіозаписи технічної фіксації перебігу судового засідання та речові докази, колегія суддів уважає ці доводи неспроможними, оскільки в матеріалах справи на відповідних аркушах у відповідних томах ( т.45, а.с. 224 - 230, т. 46, а.с. 377 - 381, т. 47, а.с. 3 - 21, 41 - 51, 100 - 112, 121 - 130, 152 - 184, 206 - 231, 244 - 259, 269 - 283, т. 48, а.с.5 - 13, 24, 34 - 52, 64 - 94, 107 - 138, 147 - 180, 192 - 279, т. 49, а.с. 5 - 44, 52-а - 58, 70 - 85, 93 - 101, 116 - 123, 192 - 198, 210, т. 50, а.с. 2, 14, 119 - 155, 165 - 183, 190, 206 - 220, 227, 243 - 245, 263 - 279, т. 51 а.с. 2 - 107, 115 - 177, т. 52, а.с. 5 - 46) наявні протоколи судових засідань, які відображають перебіг судового розгляду справи і відповідають вимогам ст. 87 - 1 КПК України.
Наявність у матеріалах справи документів під назвою «Журнал судового засідання», ведення якого передбачено при розгляді цивільних справ, де протоколи судових засідань не ведуться, не є порушенням вимог п.10 ч. 2 ст. 370 КПК України і не може бути безумовною підставою для скасування вироку, на чому наголошують апелянти.
В матеріалах справи наявні документи, які свідчать про надання учасникам судового розгляду за їх заявами матеріалів справи та протоколу судового засідання, з якими вони ознайомилися.
Вимогами ч. 4 ст. 349 КПК України надання для ознайомлення відеозаписів слідчих дій, аудіозаписів технічної фіксації перебігу судового розгляду та речових доказів не передбачено, оскільки відеозаписи слідчих дій, які є додатками до протоколів цих дій, оглядаються в судовому засіданні в разі необхідності, що судом першої інстанції було виконано; відтворення технічного запису судового процесу можливе лише в судовому засіданні за рішенням суду відповідно до ч.1 ст. 88 - 2 КПК України, речові докази оглядалися в судовому засіданні, а надання цих предметів для впізнання відповідно до ст. 309 КПК України не викликалося необхідністю.
З огляду на викладене, твердження апелянтів про порушення їх прав із зазначених ними підстав не ґрунтуються на законі.
Доводи захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 про те, що судом при постановленні оскаржуваного вироку було порушено таємницю нарадчої кімнати, що виразилося у розгляді суддею Колесник Л.А. 1 квітня 2011 року після видалення суду до нарадчої кімнати іншої справи, про що свідчить надана ними постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2001 року 5 - 108/ 2011 отримана із Єдиного реєстру судових рішень, є безпідставними.
Із наданих до суду апеляційної інстанції ксерокопії записів журналу судових засідань судді Колесник Л.А. за 01.04.2011 року та копії протоколу судового засіданні по вказаній справі, убачається, що ця справа розглядалася суддею 01.04.2011 року в період часу від 10 год. 00 хв. до 10 год. 30 хв., тоді як судове засідання у справі по обвинуваченню ОСОБА_6 та інших розпочалося 01.04.2011 року об 11 год. 00 хв. ( т. 52, а.с. 5).
Таким чином, підстав для скасування вироку через порушення судом п.8 ч.2 ст. 370 КПК України колегія суддів не убачає.
Твердження ОСОБА_4 у апеляції та доповненнях до неї про те, що він надав правдиві показання під час його допитів як свідка щодо наявної в його користуванні рушниці, про здійснення ним випадкового пострілу в ОСОБА_14, який по полю тікав від автомобіля, яким користувався ОСОБА_6, спростовуються наведеними у вироку доказами про користування рушницею „Бенеллі" ОСОБА_6, про характер, локалізацію і механізм заподіяння ОСОБА_14 вогнепальних тілесних ушкоджень, іншими доказами, в тому числі показаннями свідків ОСОБА_44 та ОСОБА_45, показання яких були досліджені судом першої інстанції в порядку ст. 306 КПК України, а тому суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 надав завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів із корисливих мотивів і вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 384 КК України.
Дії ОСОБА_4 щодо знищення знаряддя злочину - мисливської гладкоствольної рушниці «Бенеллі» моделі «М1 Super 90» НОМЕР_2, дуло НОМЕР_4, 12 калібру, виробництва Італії, вірно кваліфіковані судом першої інстанції по ч.1 ст. 396 КК України як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого та особливо тяжкого злочину.
Посилання засудженого ОСОБА_5 у своїй апеляції та доповненнях до неї про відсутність доказів його винуватості у зловживанні службовим становищем всупереч інтересам служби в інтересах третіх осіб, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу, а також на те, що після закінчення робочого часу він не виконував обов'язки прокурора, а тому не був суб'єктом цього злочину, колегія суддів вважає надуманими, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, наведеними у вироку, в тому числі документами, які встановлюють його правовий статус як прокурора району ( наказ про призначення на посаду), який є службовою особою відповідно до Закону України „ Про прокуратуру"; показаннями свідка ОСОБА_46 про повідомлення про напад на ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, про виїзд до смт. Голованівськ і прибуття туди слідчої групи прокуратури Кіровоградської області близько 01 год. ночі, про опитування учасників цієї події, в тому числі і ОСОБА_5, який не повідомив про характер дій ОСОБА_6, про застосування останнім вогнепальної зброї, про свідка цих подій ОСОБА_12,; даними, що містяться в показаннях свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_17, інших свідків, з яких убачається, що ОСОБА_5 не здійснював ніяких дій щодо дотримання законності при проведенні огляду місця події, не повідомляв про застосування вогнепальної зброї ОСОБА_6 та заподіяння ОСОБА_14 вогнепальних поранень, не надавав будь - яких вказівок про забезпечення збереження слідів злочину.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що дії ОСОБА_5 за ч.3 ст. 364 КК України кваліфіковані вірно.
Посилання ОСОБА_5 у апеляції та доповненнях до неї на те, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки він не є суб'єктом скоєння злочину і його дії не можуть кваліфікуватися за ч.2 ст. 384 КК України, бо допитувався по справі як свідок, а потім йому було пред'явлено обвинувачення і він набув статус обвинуваченого, не ґрунтуються на законі.
До кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань не може бути притягнута особа, яка була допитана як свідок по обставинам злочину, а потім за обставинами цього злочину їй було пред'явлено обвинувачення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 допитувався як свідок вчинення умисного вбивства ОСОБА_14, але вподальшому обвинувачення у скоєнні цього злочину йому не пред'являлось.
За таких обставин, ОСОБА_5, будучи допитаним як свідок 17 червня 2009 року та при проведенні з його участю як свідка відтворення обстановки і обставин події 18 червня 2009 року з дотриманням відповідних процесуальних дій, умисно надав слідству неправдиві показання щодо фактичних обставин події 16.06.2009 року.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що дії ОСОБА_5 за ознаками дачі завідомо неправдивих показань, поєднаних з обвинуваченням у особливо тяжкому злочині та зі штучним створенням доказів захисту, за ч.2 ст. 384 КК України кваліфіковані вірно.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один із яких відповідно до вимог ст. 12 КК України за класифікацією відноситься до тяжких злочинів, обставини справи, дані про його особу, зокрема, те, що за місцем проживання він характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, його сімейний стан та наявність на утриманні малолітньої дитини та батьків похилого віку.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав наявність на його утриманні малолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що ОСОБА_5 покарання призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України і за своїм видом та розміром таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Тому колегія суддів не убачає підстав для задоволення апеляції ОСОБА_5 і скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, як він просить у своїй апеляції.
Разом з тим, в порядку ст. 365 КПК України колегія суддів уважає за необхідне виключити з резолютивної частини вироку рішення про призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді конфіскації майна, що є його власністю, а також рішення про позбавлення його класного чину - радника юстиції.
Згідно до положень ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання не тільки в межах, установлених у санкції статті ( санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Ураховуючи ці положення закону, суд при призначенні покарання має виходити не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції статті Особливої частини КК України, а й із тих норм Загальної частини КК України, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов'язані з призначенням покарання, здатні вплинути на вибір судом певних його виду і міри.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна застосовується у разі вчинення тяжких злочинів із корисливих мотивів.
Проте, як убачається із формулювання обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.3 ст. 364 КК України, йому не ставилося в провину вчинення цього злочину з корисливих мотивів і його дії за цією кваліфікуючою ознакою не кваліфікувалися.
За таких обставин, призначаючи ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є його власністю, суд вказаних положень не врахував, а тому рішення про його призначення підлягає виключенню із резолютивної частини вироку.
Такий вид додаткового покарання як позбавлення спеціального звання в санкціях статей Особливої частини КК України не передбачений і він може бути призначений лише в порядку і на підставах, що вказані в ст. 54 КК України.
Як убачається з резолютивної частини вироку, суд, приймаючи рішення про позбавлення ОСОБА_5 спеціального звання - класного чину радника юстиції, підстав такого рішення не зазначив, на статтю, якими ці підстави визначені не послався.
Враховуючи, що межами санкції ч.3 ст. 364 КК України цей вид додаткового покарання не передбачений, рішення про його призначення підлягає виключенню з резолютивної частини вироку.
З таких же підстав з резолютивної частини вироку підлягає виключенню і рішення суду про призначення цього виду додаткового покарання і засудженому ОСОБА_7, вирок щодо якого не оскаржувався.
Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких відповідно до вимог ст. 12 КК України за класифікацією злочинів відноситься до особливо тяжких злочинів, обставини злочину та ставлення засудженого до скоєного, а також дані про його особу, те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, за якими характеризується позитивно, його сімейний стан та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан його здоров`я, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на момент вчинення злочинів мав статус народного депутата України.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав наявність на утриманні засудженого двох неповнолітніх дітей.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнав завдані злочином тяжкі наслідки, вчинення злочину з особливою жорстокістю, загально небезпечним способом та особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, суд обґрунтовано визнав обставиною, що обтяжує покарання, оскільки ця обставина підтверджується показаннями ОСОБА_7, ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_12, які суд визнав достовірними.
Разом з тим, своє рішення про визнання обставинами, що обтяжують покарання, тяжких наслідків, завданих злочином, вчинення злочину з особливою жорстокістю, загально небезпечним способом суд належно не вмотивував, а також не врахував положення кримінального закону.
Так, Відповідно до вимог ч.4 ст. 67 КК України, якщо будь - яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання, як таку, що його обтяжує.
Умисне позбавлення життя іншої людини за своїм змістом є тяжким наслідком дій особи згідно до диспозиції ст. 115 КК України, тобто є ознакою об'єктивної сторони злочину, прямо зазначеною в диспозиції ч.1 ст. 115 КК України, а тому не може бути визнана обставиною, що обтяжує покарання.
Вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю, а також способом, небезпечним для життя багатьох осіб, є кваліфікуючими ознаками цього злочину, які передбачені п.п. 4, 5 ч.2 ст. 115 КК України, і в разі наявності доказів про вчинення умисного вбивства такими способами, дії винної особи підлягають кваліфікації за вказаними пунктами ст. 115 КК України.
В матеріалах справи відсутні будь - які дані про вчинення умисного вбивства ОСОБА_14 з особливою жорстокістю, а також загальнонебезпечним способом і суд у вироку не навів доводів та підстав для визнання зазначених обставин такими, що обтяжують покарання.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає за необхідне виключити із мотивувальної частини вироку визнання судом вказаних обставин, такими, що обтяжують покарання.
Враховуючи, що відсутність трьох обставин, що обтяжують покарання, зменшує суспільну небезпечність особи, визнаної винною у вчиненні злочину, а також, враховуючи, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за сумлінне виконання своїх обов'язків під час роботи у Верховній Раді України відзначався відповідними подяками, за місцем проживання характеризується позитивно, стан його здоров`я - перенесена у 2008 році операція на серці, колегія суддів уважає можливим пом'якшити призначене ОСОБА_6 покарання до 14 років позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та перешкоджання вчиненню нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до вимог ст.12 КК України за класифікацією злочинів відносяться до злочинів середньої тяжкості, обставини їх вчинення, дані про особу засудженого, який має постійне місце реєстрації та проживання, за якими характеризується позитивно, на момент вчинення злочинів працював, його сімейний стан та наявність на утриманні матері похилого віку.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, за якими він засуджений, призначене ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 65 КК України.
В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до положень п. „є" ст. 1, ст. 6 Закону України „ Про амністію в 2011 році" від 08.07.2011 року.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи ОСОБА_4, колегія суддів уважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 має на утриманні матір, яка досягла 70 - річного віку і не має інших працездатних дітей, тобто ОСОБА_4 є суб'єктом амністії, вчинені ним злочини не є тяжкими, а тому вирок щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню та на підставі ст. 44 КК України, п."є" ст.1, ст. 6 Закону України „ Про амністію в 2011 році" ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а справа підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисника ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_4 змінити в частині засудження за ч.1 ст. 263 КК України, виключивши посилання на ч.2 ст. 28 КК України.
В порядку ст. 365 КПК України виключити з резолютивної частини вироку рішення про позбавлення ОСОБА_5 класного чину - радника юстиції, та на підставі ч.2 ст. 59 КК України рішення про призначення йому покарання у виді конфіскації майна, яке є його власністю.
В порядку ст. 365 КПК України з цього вироку відносно ОСОБА_7 виключити рішення суду про позбавлення спеціального звання - підполковник міліції.
Цей же вирок відносно ОСОБА_6 змінити та з його мотивувальної частини виключити рішення суду про визнання обставинами, що обтяжують покарання, - вчинення злочину з особливою жорстокістю, загально небезпечним способом, тяжкі наслідки, завдані злочином, та пом'якшити йому покарання за п.7 ч.2 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених цією статтею та ч.1 ст. 263 КК України остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 14 років позбавлення волі.
Цей же вирок скасувати відносно ОСОБА_4 та на підставі ст. 44 КК України ( в редакції 2001 року), п. «є» ст.1, ст. 6 Закону України «Про амністію в 2011 році» звільнити його від кримінальної відповідальності, справу закрити.
ОСОБА_4 з - під варти звільнити в залі суду.
В решті цей же вирок залишити без зміни.
С У Д Д І:
__________________ __________________ _________________
Бєлан Н.О. Боголюбська Л.Б. Шальнєва Т.П.
Справа № 11/2690/520/2012 Категорія КК: ч.2 ст.286, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122, п. 7 ч. 2
ст.115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 384
Головуючий у першій інстанції Ластовка Н.Д.
Доповідач Боголюбська Л.Б.