АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц-2690/15495/12 Головуючий в суді 1 інстанції - Шевченко Т.М.
Доповідач: Махлай Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Семенюк Т.А., Левенця Б.Б.
при секретарі: Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 поданою через представника ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення суми,
в с т а н о в и л а :
у січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_4 484 641 грн., посилаючись на те, що у 2007 році між ними було досягнуто згоди про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку від 02.11.2004 року. Вона передала відповідачці за цю земельну ділянку 484 641 грн., проте остання затягувала з укладенням договору купівлі-продажу та розпочала на ній будівництво житлового будинку, що перешкоджає укладенню договору. За таких обставин вважає, що грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 через представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. А саме, суд помилково вважав, що спірні кошти є платою за ту земельну ділянку, яка придбана ОСОБА_5 Суд не звернув увагу на те, що відповідач у судовому засіданні 26.07.2012 року визнала, що отримала від родини ОСОБА_5 грошові кошти, які зазначені в розписці від 23.08.2007 року, а надалі ще 70 000 доларів США. Крім того, сума, яка зазначена у договорі купівлі - продажу 533 150 грн. на час укладення цього договору становила 69 546 доларів США, що свідчить про те, що кошти, вказані у розписці - це кошти за іншу земельну ділянку. Вважає, що рішення суду постановлене з порушенням ст. ст. 177, 190, 1212, 1213 ЦК України.
Усудовому засіданні апелянт та її представник просили апеляційну скаргу задовольнити.
Відповідач та її представник просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 213 цього ж Кодексу рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.07.2009 року належала на праві власності земельна ділянка площею 0,10 га, яка розташована на АДРЕСА_1
Зазначену земельну ділянку ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 за ціною 533 150 грн. згідно з договором купівлі - продажу від 27.07.2009 року.
На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.11.2004 року ОСОБА_4 належить на праві власності 1/2 частина земельної ділянки від 0,10 га , яка розташована на АДРЕСА_1
Згідно з розпискою від 23.08.2007 року ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_2 як плату за 5 соток земельної ділянки 27.12.2006 року - 1 000 доларів США, 30.12.2006 року - 22 000 євро, 28.03.2007 року - 18 000 євро, 28.03.2007 року - 3 500 доларів США, 23.08.2007 року - 2 435 доларів США.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти, вказані у вищезазначеній розписці це кошти, які сплачені за земельну ділянку, яка продана чоловіку позивачки 27.07.2009 року, а відтак факту безпідставного утримання відповідачем грошових коштів позивачки не встановлено.
На думку колегії суддів такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають встановленим обставинам справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу на праві власності належало дві земельні ділянки, одна - на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1/2 від 0,10 га, яка розташована на АДРЕСА_1 від 02.11.2004 року серія НОМЕР_2 (а.с. 6), друга - на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована на АДРЕСА_1 від 02.07.2009 року серія НОМЕР_3 (а.с. 30).
ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти як плату за «5 cоток» земельної ділянки. Відповідач підтвердила отримання нею коштів у тих розмірах і в ті дати, які вказані в розписці.
Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 5043/11-11 від 26.12.2011 року підпис від імені ОСОБА_4, який міститься під текстом розписки виконаний самою ОСОБА_4 Згідно з даним висновком та висновком експерта № 5044/11-12 від 06.12.2011 року фрагменти тексту розписки «серія НОМЕР_2 від 02.11.2004 року» та « № 8000000000:90:039:0022» були дописані ОСОБА_2 (а.с. 138, 139, 143-145).
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ні висновком експертизи, ні іншими доказами не спростовано, що фрагмент розписки: «Вказані суми є платою за 5 (п`ять) соток земельної ділянки.» був написаний при її складанні та підписаний відповідачкою. Таким чином грошові кошти, зазначені у розписці передавалися в рахунок оплати земельної ділянки площею 0,05 га. Така земельна ділянка належала відповідачці на підставі Державного акту від 02.11.2004 року. Суд також не звернув увагу на те, що за висновком експертизи рукописний текст, в тому числі і вписані фрагменти, і підпис у розписці виконані однаковим типом писального типу - пастою кулькової ручки. Відповідач будь-яких пояснень з приводу того, звідки позивач могла дізнатися про номер, серію Державного акту та кадастровий номер земельної ділянки без її відома, якщо вона не надавала цей Державний акт позивачці або не говорила останній про зазначені дані для включення у розписку не надала.
Земельна ж ділянка, яка була продана ОСОБА_5 за договором купівлі - продажу, є іншою ділянкою, ніж передбачено розпискою. А саме, за договором купівлі - продажу від 27.07.2009 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,10 га, яка їй належала на праві власності на підставі Державного акту від 02.07.2009 року (а.с. 67).
Згідно зі ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржнику має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Суд не звернув уваги на положення зазначеної норми.
Згідно з розпискою кошти передані позивачкою, а не ОСОБА_5 Розписка не містить будь-яких даних про те, що зазначені кошти передані як плата за земельну ділянку, яку в майбутньому буде куплено ОСОБА_5
У п. 3 договору купівлі - продажу земельної ділянки від 27.07.2009 року вказано, що продаж здійснюється за 533 150 грн., які покупець сплатив продавцю під час підписання цього договору. Таким чином, грошові кошти за земельну ділянку, придбану ОСОБА_5 сплачені у день укладення договору, а не раніше. Грошові ж кошти, вказані у розписці передавалися ОСОБА_4 частинами протягом 2006 - 2007 років.
Відповідач не вимагала повернення розписки від 23.08.2007 року чи написання іншої розписки, яка б свідчила про те, що кошті взяті у позивачки входять у плату за земельну ділянку, яка придбана ОСОБА_5 та у разі відмови, не затримала виконання зобов`язання щодо продажу земельної ділянки площею 0,10 га.
Крім того, відповідач у судовому засіданні при розгляді справи у суді першої інстанції визнавала, що отримала від родини ОСОБА_5 грошові кошти, вказані у розписці від 23.08.2007 року, а надалі ще отримала від родини ОСОБА_5 70 000 доларів США. При розгляді справи відповідач вказала, що такі пояснення були нею надані у зв`язку з поганим самопочуттям та вона помилялася відносно цих обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно зі ст. 178 цього ж Кодексу відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано в результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.
Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу.
У матеріалах справи відсутня ухвала суду про прийняття відмови відповідача від визнання обставин щодо отримання грошових коштів та їх розміру.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що саме по собі будівництво відповідачем на земельній ділянці площею 0,05 га, за яку позивачкою сплачено грошові кошти в рахунок її оплати, будинку свідчить про те, що такі кошти сплачено за іншу земельну ділянку та є підставою для відмови в позові.
Виходячи з сукупності наданих доказів вбачається, що грошові кошти, вказані у розписці від 23.08.2007 року передані як авансовий платіж за земельну ділянку, яку в майбутньому відповідач повинна була продати позивачці. Оскільки земельна ділянка продана не була, такі грошові кошти підлягають поверненню відповідно до вимог ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що вона не має у власності земельної ділянки площею «5 соток», як про те зазначено у розписці, оскільки розмір земельної ділянки, який зазначений у Державному акті на право власності на земельну ділянку від 02.11.2004 року як 1/2 частина земельної ділянки від 0,10 га і відповідає площі 0,05 га, що і становить «5 соток».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Оскільки висновки суду про те, що кошти, передані за розпискою від 23.08.2007 року є платою за придбану ОСОБА_5 земельну ділянку не відповідають встановленим у справі обставинам рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за правилами ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 484 641 грн. безпідставно утримуваних грошових коштів та 3 429, 50 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді