Справа № 0603/4559/12 Провадження № 2/0603/1890/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2012 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судових засідань Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_2
доОСОБА_3
пророзірвання шлюбу та стягнення аліментів
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3, зареєстрований 14.07.2007 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 367, дочку ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити їй на виховання; стягнути на її користь аліменти з ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини.
Викладені у позовній заяві вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що:
- між нею та ОСОБА_3 14.07.2007 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 367;
- ІНФОРМАЦІЯ_1. у неї та ОСОБА_3 народилась дочка ОСОБА_4;
- вона припинила сумісне проживання з ОСОБА_3 15.06.2012 р.,
- спільне життя між нею та ОСОБА_3 не склалось, між ними часто виникали сварки, вони не могли вирішити питання про сімейне життя;
- ОСОБА_3 підіймав на неї руки, погрожував розправою;
- на даний час вона бажає створити нову сім'ю;
- ОСОБА_3 працює, проте матеріально їхню дочку не утримує.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.07.2012 р. за вказаною позовною заявою було відкрито провадження у цивільній справі та призначено її розгляд на 30.08.2012 р. о 10:00.
У судове засідання, призначене на 30.08.2012 р. о 10:00:
- ОСОБА_2 не з'явилась, проте подала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності;
- ОСОБА_3 не з'явився, проте подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення, та просить розглядати справу за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукореєстраціївального технічного засобу не здійснюється у відповідності до частини першої ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукореєстраціївального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу.
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.07.2007 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 367 (а.с.4).
Вони є батьками ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. (а. с.6).
Спільне життя у них не склалось, між ними часто виникали сварки, вони не могли вирішити питання про сімейне життя, спроби примирення позитивного результату не дали, у зв'язку з чим з 15.06.2012 р. вони припинили сумісне проживання.
У даний час ОСОБА_2 твердо вирішила розірвати шлюб та бажає створити нову сім'ю.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Між тим, наведені вище обставини вказують на те, що подальше спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і збереження їхнього шлюбу суперечило б інтересам ОСОБА_2 та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Як зазначалось вище, ОСОБА_3 визнає позов.
Згідно з частиною четвертою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів.
Як зазначалось раніше, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_4 проживає з ОСОБА_2 (а. с. 7).
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати свою дочку ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття, проте, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2, цього обов'язку не виконує.
Частинами першою -третьою статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) у місяць, але не менше 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Як зазначалось раніше, ОСОБА_3 визнає позов, а відтак суд, зважаючи на частину четверту статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився вище, задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі ? частини всіх видів його доходів (заробітку) у місяць, але не менше 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Щодо позовних вимог про залишення ОСОБА_4 на виховання ОСОБА_2.
Частинами першою -третьою статті 157 Сімейного кодексу України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
З вказаної норми Сімейного кодексу України випливає, що батьки дитини зобов'язані брати участь у її вихованні, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, брати участь у її вихованні, а відтак позовна вимога ОСОБА_2 про залишення дочки ОСОБА_4 їй на виховання суперечить наведеним вище положенням статті 157 Сімейного кодексу України, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
З викладених підстав заява ОСОБА_3 про визнання позову ОСОБА_2 в частині вимог про залишення доньки ОСОБА_4 їй на виховання не приймається судом у відповідності до положень частини четвертої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наведено вище, як така, що суперечить законодавству України.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини третьої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування документально підтверджених судових витрат підлягають стягненню 153,65 грн., а в дохід держави -214,60 грн. судового збору.
Щодо допуску негайного виконання рішення.
Пунктом першим частини першої статті 367 Цивільного кодексу України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів -у межах суми платежу за один місяць.
Суд, враховуючи інтереси неповнолітньої ОСОБА_4, вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 79, 88, 174, 208, 209, 212 -215, 367 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 14.07.2007 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 367, розірвати.
Стягувати з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Самбір Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2012 р. і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, а саме -до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнути з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Самбір Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування судових витрат 153,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Самбір Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 214,20 грн.
Допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення
- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Корбут