Справа № 0603/4829/12 Провадження № 2/0603/1976/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судових засідань Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_2

доОСОБА_3

пророзірвання шлюбу та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3, зареєстрований 02.06.2005 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 198, сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити по місцю її проживання, стягувати на її користь аліменти з ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 400,00 грн. на кожну дитину щомісячно.

Суд зазначає, що з резолютивної частини позовної заяви неможливо чітко встановити, на утримання кого саме ОСОБА_2 просить стягувати на її користь аліменти з ОСОБА_3, оскільки там зазначено як про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_5, так і про стягнення аліментів на кожну дитину.

Між тим, з мотивувальної частини позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просить стягувати на її користь аліменти з ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, та на сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400,00 грн. на кожного з дітей щомісячно.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що позовними вимогами щодо аліментів є вимоги про стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів з ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, та на сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400,00 грн. на кожного з дітей щомісячно.

Викладені у позовній заяві вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що:

- між нею та ОСОБА_3 02.06.2005 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 198;

- вони мають двох дітей: дочку ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1;

- спільні життя між нею та ОСОБА_3 не склалось, оскільки останній жив своїм життям, робив те, що хотів, сім'я його не цікавила, вживав спиртні напої;

- вона та ОСОБА_3 однією сім'єю не живуть протягом року;

- матеріальної допомоги на утримання дітей ОСОБА_3 не надає, хоча є приватним підприємцем та, маючи мінливий заробіток, має таку можливість.

У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, проте подала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності.

ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився, проте подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення та просить розглядати справу за його відсутності.

Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Фіксування судового процесу за допомогою звукореєстраціївального технічного засобу не здійснюється на підставі частини першої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукореєстраціївального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02.06.2005 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 198 (а. с. 3).

Вони є батьками двох дітей: ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4, 5).

Спільні життя між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не склалось, так як останній жив своїм життям, робив те, що хотів, сім'я його не цікавила, вживав спиртні напої. Вони не проживають однією сім'єю протягом року.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Однак, наведені вище обставини вказують на те, що подальше спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і збереження їхнього шлюбу суперечило б інтересам ОСОБА_2 та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частина друга статті 112 Сімейного кодексу України визначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3.

Як зазначалось вище, ОСОБА_3 визнає позов.

Частина четверта статті 174 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей.

Як зазначалось раніше, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками двох дітей: ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

Діти проживають з ОСОБА_2 (а. с. 7), ОСОБА_3 матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати своїх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частин першої -третьої статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Частина перша статті 184 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі 400,00 грн. на кожного щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, до досягнення ними повноліття.

Як вказувалось вище, ОСОБА_3 визнає позов, а відтак суд, зважаючи на частину четверту статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився раніше, задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 400,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, до досягнення ними повноліття.

Щодо позовних вимог про залишення сина ОСОБА_4 по місцю проживання ОСОБА_2.

Відповідно до частини першої статті 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

З вказаної норми Сімейного кодексу України випливає, що питання щодо місця проживання малолітньої дитини може вирішуватись судом лише у випадку, якщо мати і батько, які проживають окрема, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина.

Однак, у позовній заяві не наведено обставин, які б вказували, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існує спір щодо місця проживання їхнього сина -ОСОБА_7.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_2 про залишення сина по місцю її проживання заявлена передчасно, а відтак у її задоволенні необхідно відмовити.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що у випадку виникнення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спору щодо місця проживання їхніх дітей вони не позбавленні права звернутись для його вирішення до суду.

З викладених підстав заява ОСОБА_3 про визнання позову ОСОБА_2 в частині вимог про залишення їхнього сина ОСОБА_4 по місцю її проживання не приймається судом, виходячи з положень частини четвертої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився вище, як така, що суперечить законодавству України.

Щодо допуску негайного виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 367 Цивільного кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів -у межах суми платежу за один місяць.

Суд, враховуючи інтереси неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 174, 208, 209, 212 -215 та 367 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 02.06.2005 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 198, розірвати.

Стягувати з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Бердичеві Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 23.07.2012 р. і до досягнення ОСОБА_6 повноліття, а саме -до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягувати з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Бердичеві Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 23.07.2012 р. і до досягнення ОСОБА_7 повноліття, а саме -до ІНФОРМАЦІЯ_5.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Бердичеві Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, в дохід держави судовий збір у розмірі 214,20 грн.

Допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Роз'яснити, що:

- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення

- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Корбут