Справа № 0603/4338/12 Провадження № 2/0603/1872/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2012 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_1
доОСОБА_2
пророзірвання шлюбу та поділ сумісного майна
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, визнати за нею право власності на ? частину легкового автомобілю ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, та ? частину житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1 та стягнути з неї на користь ОСОБА_2 половину вартості автомобіля, виділити на її користь половину житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, в натурі.
05.09.2012 р. ОСОБА_1 подала заяву, у якій змінила позовні вимоги та просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 та поділити майно таким чином: будинок за адресою: АДРЕСА_1, залишити за нею, а легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, -за ОСОБА_2.
Викладені у позовній заяві вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що між нею та ОСОБА_2 13.12.2002 р. Виконавчим комітетом Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 24. Вони мають трьох дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 Їм на праві спільної сумісної власності належить легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, та будинок адресою: АДРЕСА_1. Останні роки у сім'ї склались вкрай погані відносини, постійно виникають сварки, відсутня повага. Сумісне життя між нею та ОСОБА_2 фактично припинилось, сім'я розпалась та не може бути поновлена.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.09.2012 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було призначено строк для примирення та зупинено розгляд справи до 12:00 24.10.2012 р.
У судове засідання 24.10.2012 р. ОСОБА_1 не з'явилась, проте подала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності.
ОСОБА_2 у судове засідання 24.10.2012 р. також не з'явився, проте подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення та просить розглядати справу за його відсутності.
Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що справа підлягає розгляду за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13.12.2002 р. Виконавчим комітетом Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 24 (а. с. 9). Вони мають сина ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочку ОСОБА_8, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10 -12).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, останні роки у їхній сім'ї склались погані відносини, виникають сварки. Спільне життя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинилось, сім'я перестала існувати та не може бути збережена.
Вказані обставини, як випливає зі змісту заяви ОСОБА_2 про визнання позову, ним не заперечуються.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Разом з тим, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 Сімейного кодексу України).
Наведені вище обставини вказують на те, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження їхнього шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.
Як зазначалось вище, ОСОБА_2 визнає позов.
Частина четверта статті 174 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовну вимогу ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.
Щодо позовних вимог про поділ спільного майна подружжя.
Зі змісту позовної заяви випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1 та будинок адресою: АДРЕСА_1.
Вказані обставини, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 про визнання позову, ним не заперечуються.
Стаття 60 Сімейного кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як свідчать матеріали справи, легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований 14.01.2005 р. за ОСОБА_2 (а. с.13), а будинок адресою: АДРЕСА_1 (незавершений будівництвом, 5% готовності) -зареєстрований 24.10.2012 р. теж за ОСОБА_2 (а. с. 37).
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1 та будинок адресою: АДРЕСА_1, належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Частиною першою та абзацом першим частини другої статті 69 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 визнав позов ОСОБА_1, суд зазначає, що між ними фактично досягнуто взаємну згоду на поділ майна, яке стосується предмету спору, що відповідає статті 69 Сімейного кодексу України, а відтак вважає, що наявні законні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про поділ належного їм на праві спільної сумісної власності майна наступним чином: легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, має бути залишено у власності ОСОБА_2, а будинок адресою: АДРЕСА_1, -передано їй у власність, а відтак, враховуючи частину четверту статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився раніше, задовольняє цю позовну вимогу.
Відповідно до частини першої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З урахуванням зазначених норм Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню у якості відшкодування документально підтверджених судових витрат грошові кошти у розмірі 731,90 грн.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 174, 208, 209, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13.12.2002 р. Виконавчим комітетом Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, актовий запис № 24, розірвати.
Поділити майно, яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наступним чином:
- легковий автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, залишити у власності ОСОБА_2;
- визнати право власності на будинок адресою: АДРЕСА_1, (незавершений будівництвом, 5% готовності) за ОСОБА_1.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення
- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Корбут