Справа № 0603/3768/12 Провадження № 2/0603/1778/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2012 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуУправління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради
доОСОБА_1
простягнення надміру виплачених коштів компенсації у розмірі 6 894,50 грн.
В С Т А Н О В И В:
Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради (далі - Управління) звернулось до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти компенсації вартості продуктів харчування за період з 01.09.2007 р. по 30.11.2011 р. у розмірі 6 894,50 грн.
Викладену у позовній заяві вимогу Управління обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ-ї категорії на підставі пункту 6 частини першої статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачувалась компенсація вартості продуктів харчування, зокрема, за період з 01.09.2007 р. по 30.11.2011 р., проте з 15.08.2007 р. він був знятий з реєстраційного обліку з адреси: АДРЕСА_1, на постійне місце проживання в Іспанію, про що стало відомо у грудні 2011 р., у зв'язку з чим з грудня 2011 р. ОСОБА_1 здійснення вказаної виплати було зупинено. Про зміну свого місця проживання ОСОБА_1 не повідомив, що призвело до надмірної виплати йому грошових коштів з Державного бюджету України у розмірі 6 894,50 грн.
ОСОБА_1 надав заперечення на позовну заяву Управління, у яких зазначив, що докази зняття його з реєстрації, надані Управлінням, не відповідають дійсності (є неправдивими та неточними), позовна вимога заявлена поза строком позовної давності, він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 а відтак правомірно отримав компенсацію вартості продуктів харчування за період з 01.09.2007 р. по 30.11.2011 р.
Під час судових засідань, які відбулись 03.10.2012 р. та 24.10.2012 р., представник Управління Кулик О.М. та представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 надали суду пояснення з приводу позовної вимоги та заперечень щодо неї.
У судове засідання, призначене на 26.10.2012 р ., представник Управління та представник ОСОБА_1 не з'явились, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Представник Управління подав заяву, у якій просить розглянути справу за його відсутності.
Суд зазначає, що підстави для відкладення розгляду справи або для оголошення перерви у розгляді справи відсутні, а відтак вважає, що продовження розгляду справи має бути здійснено за відсутності представників Управління та ОСОБА_1.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши 03.10.2012 р. та 24.10.2012 р. пояснення представників Управління та ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України.
Згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 (далі -Порядок), виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі -уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам.
П. 9 Порядку передбачено, що визначення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для громадян, віднесених до категорій 1 і 2, здійснює, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 р. № 258, і даних Держстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Міністерство праці та соціальної політики України.
З викладених норм законодавства України випливає, що розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування, передбачений пунктом 6 частини першої статтею 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", безпосередньо залежить від місця проживання на території України громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2. Визначення такого розміру для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2., якщо вони проживають за межами території України, законодавством України не передбачено, що виключає можливість здійснення нарахування та, в свою чергу, виплати відповідної компенсації.
ОСОБА_1 як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ-ї категорії на підставі вказаних норм законодавства України Управлінням виплачувалась компенсація вартості продуктів харчування, зокрема, за період з 01.09.2007 р. по 30.11.2011 р. (у розмірі 6 894,50 грн.), що підтверджується довідкою Управління від 28.03.2012 р. № 93 (а. с. 9) та не заперечується ОСОБА_1.
Між тим, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 з 15.08.2007 р. був знятий з реєстраційного обліку з адреси: АДРЕСА_1, на постійне місце проживання в Іспанію, що підтверджується листом від 21.12.2011 р., підписаним начальником Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердичівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (а. с. 8), листом від 05.10.2012 р., підписаним завідуючим Бердичівским районним сектором Управління державної міграційної служби України в Житомирській області (а. с. 60).
Відмітки, які містяться у закордонному паспорті ОСОБА_1, вказують на те, що він 26.09.2007 р. був прийнятий на консульський облік посольства України в Королівстві Іспанія у зв'язку з постійним проживанням у цій країні (а. с. 49).
Доказів повернення у період з 01.09.2007 р. по 30.11.2011 р. на постійне місце проживання в Україну ОСОБА_1 не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ-ї категорії одержував у період з 01.09.2007 р. по 30.11.2011 р. компенсацію вартості продуктів харчування, передбачену пунктом 6 частини першої статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без правових підстав, оскільки перебував на постійному місці проживання в Іспанії.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний повернути Управлінню набуті без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 6 894,50 грн.
Неточності щодо дати народження ОСОБА_1, які містяться у наданих Управлінням у якості доказів документах, на які він звертає увагу у запереченнях проти позову, є наслідком технічної описки. ОСОБА_1 не надано доказів, які б вказували, що у цих документах йдеться не про нього, а про іншу особу з таким самим прізвищем, ім'ям та по батькові.
Щодо заперечень ОСОБА_1 проти позову з посиланням на пропущення строку позовної давності, суд зазначає таке.
Статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як випливає з матеріалів справи, про те, що ОСОБА_1 15.08.2007 р. був знятий з реєстраційного обліку з адреси: АДРЕСА_1, на постійне місце проживання в Іспанію Управління дізналось у грудні 2011 р. з листа від 21.12.2011 р., підписаним начальником Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердичівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (а. с. 8), яки й одержало у грудні 2011 р., а відтак сам з цього часу почався перебіг позовної давності.
До суду з позовом до ОСОБА_1 Управління звернулось 06.06.2012 р., тобто у межах строку позовної давності.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що позовна вимога Управління підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частини перша -третя статті 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню 214,60 грн. судового збору.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 79, 88, 209, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позовну вимогу Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради (місцезнаходження: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 83, ідентифікаційний код 03192810) на р/р № 35217034001799, МФО 811039 ГУДКСУ м. Житомира грошові кошти у розмірі 6 894,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;
- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Корбут