Судове рішення #27203624

Справа № 0603/3637/12 Провадження № 2/0603/1762/12


Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27.08.2012 р.м. Бердичів


Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судових засідань Вольницької Е.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_2

доБердичівської міської ради Житомирської області

провизнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування


В С Т А Н О В И В:


ОСОБА_2 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою з вимогами до ОСОБА_3, у якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 як спадкоємця першої черги за законом.

Викладені у позовній заяві вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що:

- після смерті його матері ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1) відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1;

- його батько ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини на його користь;

- з метою оформлення спадщини він звернувся до нотаріуса, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок АДРЕСА_1;

- його мати ОСОБА_4 побудувала, володіла та користувалась житловим будинком АДРЕСА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів від 17.10.1979 р. № 636 та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п'яти включно від 31.10.1979 р., інших документів на вказаний будинок не отримувала.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.07.2012 р. було замінено відповідача у справі -ОСОБА_3 на належного відповідача -Бердичівську міську раду Житомирської області.

У судове засідання з'явились ОСОБА_2 та представник Бердичівської міської ради Житомирської області.

ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав.

Представник Бердичівської міської ради Житомирської області позов визнав, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, проте заперечує проти того, щоб таке визнання здійснювалось у порядку спадкування.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 і представника Бердичівської міської ради Житомирської області та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів від 17.10.1979 р. № 636 ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво по АДРЕСА_1 площею 600 кв. м (а. с. 7).

На виконання вказаного рішення між Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради народних депутатів та ОСОБА_4 було укладено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п'яти включно від 31.10.1979 р., відповідно до умов якого ОСОБА_4 було надано на праві безстрокового користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 600 кв. м для будівництва житлового будинку (а. с. 8 -9).

На підставі рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів від 17.10.1979 р. № 636 та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п'яти включно від 31.10.1979 р. ОСОБА_4 побудувала житловий будинок АДРЕСА_1, який є її власністю та знаходився у неї у користування, що підтверджується технічним паспортом на цей будинок, складеним на 29.09.1998 р. (а. с. 10 -14), та довідкою Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 23.02.2012 р. № 216 (а. с. 6).

Інших документів, які б у відповідності до норм законодавства України підтверджували право власності житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не оформлювала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.08.2011 р. (а. с. 3).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та є сином ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 19.09.1984 р. (а. с. 4), та паспортом НОМЕР_1, виданим 16.10.2001 р. (а. с. 15).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, у тому числі -на житловий будинок АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 був зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, з 16.10.2001 р. по даний час, що підтверджується відповідною відміткою у його паспорті (а. с. 15).

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 постановою від 28.05.2012 р. № 122/02-14 відмовив ОСОБА_2 в оформленні спадщини, а саме -у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 5).

Згідно зі статтями. 1216 -1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями. 1222 та 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 -1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1258, статтею 1261 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виходячи з наведених вище обставин та зазначених норм Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 як спадкоємець за законом першої черги одержав право на спадкування та прийняв спадщину від своє матері - ОСОБА_4, у тому числі -щодо житлового будинку АДРЕСА_1.

Згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 набув у порядку спадкування право власності на майно - житловий будинок АДРЕСА_1, а відтак приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення його позовних вимог.

Частиною четвертою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як зазначалось вище, представник Бердичівської міської ради Житомирської області позов визнав, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Заперечення представника Бердичівської міської ради Житомирської області проти того, щоб визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 здійснювалось у порядку спадкування суд вважає безпідставними, зважаючи на наведені вище норми Цивільного кодексу України та відсутність інших норм законодавства України, на підставі яких ОСОБА_2 міг би як спадкоємець за законом першої черги оформити право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 174, 208, 209, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України,


В И Р І Ш И В:


Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Роз'яснити, що:

- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги дане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення.





Суддя В.В. Корбут



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація