Справа № 0603/4849/12 Провадження № 2/0603/1986/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2012 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судових засідань Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_2

доОСОБА_3

пророзірвання шлюбу та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3, зареєстрований 30.08.2003 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 486, стягувати на її користь аліменти з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 350,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття сина, після розірвання шлюбу присвоїти їй дошлюбне прізвище ОСОБА_2 (позовні вимоги викладено з урахуванням заяви від 17.09.2012 р., а. с. 18).

Викладені у позовній заяві вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що між нею та ОСОБА_3 30.08.2003 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 486, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4. Однак під час життя у шлюбі між ними нерідко виникали сварки, чоловік часто не ночував дома. Останні два роки вона та ОСОБА_3 проживають окремо, останній має іншу сім'ю. Примирення між ними неможливо. ОСОБА_3 надає незначну матеріальну підтримку на утримання сина, а відтак вона бажає, що б він сплачував аліменти за рішенням суду, оскільки має таку можливість так як працює у таксі (без належного оформлення трудових відносин).

У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, проте подала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності.

ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився, проте подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення та просить розглядати справу за його відсутності.

Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Фіксування судового процесу за допомогою звукореєстраціївального технічного засобу не здійснюється на підставі частини першої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукореєстраціївального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.08.2003 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 486 (а.с.4).

Вони є батьками ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с.6).

Під час життя у шлюбі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нерідко виникали сварки, ОСОБА_3 часто не ночував дома. Останні два роки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають окремо, останній має іншу сім'ю.

Через вказані обставини ОСОБА_2 бажає розірвати шлюб з ОСОБА_3.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Разом з тим, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 Сімейного кодексу України).

Наведені вище обставини вказують на те, що подальше спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і збереження їхнього шлюбу суперечило б інтересам ОСОБА_2 та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення. Такий шлюб не ґрунтувався б на вільній згоді ОСОБА_2.

Частина друга статті 112 Сімейного кодексу України визначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3.

Як зазначалось вище, ОСОБА_3 визнає позов.

Частина четверта статті 174 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з викладеного, суд задовольняє позовну вимогу ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4.

Як зазначалось раніше, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_4 проживає з ОСОБА_2 (а. с. 5), а відтак знаходиться на її утриманні.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати свого сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття.

Відповідно до частин першої -третьої статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Частина перша статті 184 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 350,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, до досягнення сином повноліття.

Як вказувалось вище, ОСОБА_3 визнає позов, а відтак суд, зважаючи на частину четверту статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився раніше, задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 350,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, до досягнення сином повноліття.

Щодо позовної вимоги про присвоєння після розірвання шлюбу дошлюбного прізвища.

Згідно з частиною восьмою статті 235 Цивільного процесуального кодексу України, яка має назву "Порядок розгляду справ окремого провадження", у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Як випливає з назви статті 235 Цивільного процесуального кодексу України, вона містить норми, які підлягають застосуванню при розгляді справ окремого провадження.

Між тим, частиною восьмою статті 8 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на наведене, суд вважає, що вимога ОСОБА_2 про залишення їй дошлюбного прізвища ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Щодо допуску негайного виконання рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів -у межах суми платежу за один місяць.

Суд, враховуючи інтереси неповнолітнього ОСОБА_4, вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 250,00 грн., а в дохід держави -судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 79, 88, 174, 208, 209, 212 -215, 235, 367 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 30.08.2003 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 486, розірвати.

Залишити ОСОБА_2 після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2.

Стягувати з ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Гришківці Бердичівського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Сингаївка Бердичівського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 350,00 грн. щомісячно, починаючи з 24.07.2012 р. і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, а саме -до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Гришківці Бердичівського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Сингаївка Бердичівського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2) у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 250,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Гришківці Бердичівського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Роз'яснити, що:

- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;

- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Корбут