Судове рішення #2720865
Справа №1-180/2007 p

Справа №1-180/2007 p.

ВИРОК

Іменем    України

 

22 жовтня 2007 року Іртиський міський суд Київської області в складі:

головуючого                                                     Сливи Ю.М. ,

при секретарях                                                 Оніщенко В.А.,  Брайченко О.О.,

з участю прокурорів                                        Галущенко ОВ.,  Нищенко О.М. ,

потерпілих                                                        ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_4

законних представників потерпілих              ОСОБА_3,  ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ірпені справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження,  уродженця м.  Ірпіня Київської області,  українця,  громадянина України,  з неповною середньою освітою,  не одруженого,  не працюючого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше судимого:

- вироком Ірпінського міського суду Київської області від 15.03.2004 року,  з

урахуванням подальших змін,  за  ст.  ст.  296 ч. 1; 15,  185 ч. 3; 185 ч.3,  69 КК

України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- постановою міського суду м.  Дубно Рівненської області від 13.07.2005 року

звільнено від подальшого відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію»

від 31.05.2005 року;

у вчиненні злочину передбаченого  ст.  296 ч.3 КК України, -

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження,  уродженця м.  Києва,  українця,  громадянина України,  з неповною середньою освітою,  не одруженого,  не працюючого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,  раніше судимого:

·  вироком Ірпінського міського суду Київської області від 15.03.2004 року,  з урахуванням подальших змін,  за  ст.  ст.  185 ч.3,  69 КК України до 2 років позбавлення волі;

·  постановою Автозаводського районного суду м.  Кременчука Полтавської області від 25.07.2005 року звільнено від подальшого відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію» від 31.05.2005 року;

у вчиненні злочинів передбачених  ст.  121 ч.1,  186 ч.2 КК України, -

 

встановив:

 

31.07.2006 р. близько 20.00 год. (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_6,  перебуваючи в громадському місці на вул.  9-та Лінія в м.  Ірпінь Київської області неподалік від перехрестя з вул.  Жовтнева,  з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  та вчинення хуліганських дій,  підійшов до неповнолітнього ОСОБА_1 і безпричинно,  з хуліганських спонукань,  проявляючи особливу зухвалість,  умисно наніс останньому один удар кулаком в область грудної клітини,  два удари кулаком в обличчя. Своїми діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу,  забійної рани нижньої губи ліворуч,  які згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 від 12.08.2006 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень,  що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Крім того,  31.07.2006 року,  близько 20.00 год. (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_7,  з метою відкритого викрадення чужого майна та маючи прямий умисел на протиправне заволодіння ним,  керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення,  перебуваючи на вул.  9-та Лінія у м.  Ірпінь Київської області неподалік від перехрестя з вул.  Жовтнева,  після того як ОСОБА_6 в присутності неповнолітнього ОСОБА_4 спричинив його знайомому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу та забійної рани нижньої губи ліворуч,  без висловлення погроз в сторону ОСОБА_4,  але використовуючи наляканий можливим подальшим застосуванням фізичної сили стан неповнолітніх потерпілих,  обшукавши останніх відкрито заволодів їх майном.  А саме: грошима в сумі  30 гривень,  мобільним телефоном «Моторола Е-398»,  вартістю 969 гривень з картою пам'яті 240 гривень та СІМ-картою оператора «Київстар» вартістю 110 гривень,  які належали неповнолітньому ОСОБА_4 та грошима в сумі 7 гривень,  які належали неповнолітньому ОСОБА_1

Крім того,  10.01.2007 року близько 01.00 год. ОСОБА_7. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1в ході сварки,  яка раптово виникла на грунті особистих неприязних відносин,  взяв зі столу кухонний ніж та умисно наніс ним своїй сестрі ОСОБА_2,  один удар в область живота. Своїми діями ОСОБА_7 спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням правої долі печінки на глибині до 1, 5 см,  які згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_2 від 01.03.2007 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень,  небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

У судовому засіданні підсудні:

· ОСОБА_6 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав,  що 31.07.2006 року біля 20.00 год. він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходились на перехресті вулиць Жовтнева та 9-та Лінія у м.  Ірпінь. Побачивши двох хлопців,  потерпілих по справі,  вони покликали їх до себе та запитали звідки вони. Хлопці відповіли,  що вони із санаторію «Гагарін»,  однак сказали це так,  що йому не сподобалось. Тому він підійшов до потерпілого ОСОБА_1 та вдарив його у обличчя. Хлопці пішли далі і вони втрьох згодом також пішли у їх напрямку. Однак зненацька ОСОБА_7наздогнав їх та почав про щось говорити. Він із ОСОБА_8 також підійшли до них. Відвівши у бік потерпілого ОСОБА_1,  він запитав чи сильно вдарив того. Оскільки той відповів що несильно,  вдарив його ще кілька разів. Побачивши,  що зламав потерпілому носа і в того тече кров,  злякався та швидко пішов звідти. Що робив ОСОБА_8 і ОСОБА_7далі він не бачив. Однак вони його згодом наздогнали і ОСОБА_7показав мобільний телефон,  повідомивши,  що забрав його у одного із хлопців. Наміру на заволодіння майном потерпілого він не мав,  а вдарив того,  оскільки йому не сподобалась відповідь того. ОСОБА_8 ніякої ініціативи щодо побиття хлопців не виявляв. Це була його особиста ініціатива. Кається у вчиненому та просить пробачення у потерпілого.

· ОСОБА_7. вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково,  показав,  що 31.07.2006 року близько 20.00 год. він разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_8 знаходились на перехресті по вул.  Жовтневій у м.  Ірпіні. Побачивши потерпілих вони покликали їх до себе та запитали звідки вони. Хлопці відповіли,  що вони з бази відпочинку «Гагарін». ОСОБА_6 не сподобалась відповідь ОСОБА_1,  він його відкликав і дав ляпаса. Після цього потерпші пішли далі. Однак він їх наздогнав та почав з ними розмовляти. Згодом підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_6,  який знову відвів потерпілого ОСОБА_1 в бік,  і почав бити. Коли ж ОСОБА_1 пішла з носа кров,  ОСОБА_6 швидко пішов геть. Тоді у нього виник намір на заволодіння майном потерпілих і він почав перевіяти їх кишені. Знайшовши гроші і мобільний телефон,  він забрав їх собі. Відпустивши потерпілих,  він наздогнав ОСОБА_6 та показав тому мобільний телефон. Гроші та мобільний телефон він повернув під час проведення досудового слідства. У вчиненому кається та просить пробачення у потерпілих.

Щодо спричинення тілесних ушкоджень своїй сестрі,  показав,  що 10.01.2007 року близько 01.00 години ночі він дома готував їжу. Тоді ж повернулась додому сестра,  яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Сестра почала сваритися на нього із-за того,  що він не працює та їсть її їжу. Між ними зав'язалась сварка,  в ході якої сестра почала бити його чайником по голові,  а він вдарив її ножем у живіт. При цьому потерпілій він не погрожував і ножа їй до горла не приставляв. Сестра подзвонила своїм друзям,  приїхали троє дівчат та почали його бити. Потім приїхав ОСОБА_9 і теж його трохи побив. Вважає,  що тілесні ушкодження сестрі заподіяв внаслідок перевищення меж необхідної оборони. Стверджує,  що коли потерпіла била його чайником,  втекти він не міг,  бо знаходився впритул до столу. Сестра його оговорює,  бо хоче виписати з будинку.

Вина підсудних у вчиненні вказаних злочинів окрім часткового визнання ОСОБА_7. та повним визнання ОСОБА_6,  підтверджується зібраними по справі доказами,  а саме:

-       показами потерпілого ОСОБА_1.,  який у судовому засіданні показав,  що 31.07.2006 року

близько 20.00 год. він з іншим потерпілим по справі ОСОБА_4,  відпочиваючи в таборі ім.  Гагаріна,

вирішили піти з в місто. На перехресті їх зустріли ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та запитали чи не з

«Гагаріна» вони,  на що він відповів-так. ОСОБА_6 запитав чому він відповідає грубо та вдарив його у вухо. Після цього вони з ОСОБА_4 продовжили рух в напрямку табору. Коли відійшли метрів на 20,  їх наздогнав ОСОБА_7і сказав,  що йому треба з ними поговорити. Згодом підійшли ОСОБА_8 і ОСОБА_6,  який сказав: «Бачу ти сильний,  то давай поміряємось силою». Він відповів,  що не хоче та хотів піти далі,  але ОСОБА_6 почав його бити. Потім ОСОБА_7  почав нишпорити по його кишеням та знайшов 7 гривень,  які забрав собі. У ОСОБА_4 ОСОБА_7  забрав мобільний телефон і гроші в сумі 30 гривень. Вважає,  що підсудних необхідно покарати суворо,  а саме: позбавити волі.;

· показами потерпілої ОСОБА_2,  яка в судовому засіданні показала,  що 10 січня 2007 року вона прийшла додому з роботи близько 12.00 години ночі. В той вечір вона випила трохи пива. Дома на кухні побачила свого брата ОСОБА_7  та ОСОБА_10,  вони курили і голосно говорили. Вона зробила їм зауваження,  на що ОСОБА_7  відповів нецензурно. У них виникла сварка. ОСОБА_7  приставив їй до горла ножа,  але вона не повірила,  що він може її поранити. Після цього він вдарив її ножем в живіт. Вона витягнула ніж та поклала його на холодильник. їй стало погано і вона пішла в кімнату. ОСОБА_12 це бачив,  і почав перев'язувати їй рану. Вона зателефонувала ОСОБА_11,  яка згодом прийшла. Потім приїхав ОСОБА_9,  трохи повиховував брата,  але той втік. її завезли в лікарню. Згодом ніж в її присутності знайшли працівники міліції в погребі. Свого брата вона чайником не била і взагалі не била. У відповідь брату вона відповіла нецензурно,  що могло його спровокувати оскільки,  той себе не контролює коли вип'є алкоголь. їй не відомо де зараз проживає ОСОБА_12 може бути в Бучі,  Лісовій Бучі або у Ворзелі. Вона не знає,  чому брат вказує,  що вона била його чайником,  адже вона його годувала і нормально ставилася. Вона говорить правду і всі її покази правдиві;

· показами потерпілого ОСОБА_4,  який у судовому засідання показав,  що 31.07.2007 року близько 20-00 години,  він разом з ОСОБА_1 пішов в місто Ірпінь з табору «Гагарін»,  де вони відпочивали. По дорозі вони зустріли 3-х хлопців. Коли вони проходили повз них,  один з хлопців запитав чи вони не з табору «Гагарін». Вони відповіли,  що так. Хлопці запитали що вони тут роблять,  на що він та ОСОБА_1 пояснили,  а ОСОБА_1 добавив «Чувак не спіши». ОСОБА_6,  взяв ОСОБА_1 за голову і вдарив у вухо,  запитавши чи знає той,  що означає слово «чувак». На що ОСОБА_1пояснив,  що не знає,  а ОСОБА_6 йому пояснив та запитав чи той зрозумів. ОСОБА_1відповів так,  і вони пішли далі в напрямку табору,  а хлопці залишилися. Пройшовши трохи,  вони почули що їх гукають ті ж хлопці,  він запропонував ОСОБА_1 побігти,  але той відповів,  що з ранцем буде не зручно. Через деякий час їх наздогнав один із хлопців. Потім підійшли ще 2 інших. ОСОБА_6 вдарив його по плечах обома руками та сказав: «Я бачу ти зовсім не борзий»,  він відповів - ні. Тоді ОСОБА_6 повернувся до ОСОБА_1 та запитав у того чи сильно він його вдарив,  на що той відповів,  що - ні. ОСОБА_6 відвів ОСОБА_1 в бік,  де почав наносити удари. Коли у ОСОБА_1 потекла кров,  ОСОБА_6 розвернувся і сказав «Розбирайтесь самі» і пішов. ОСОБА_7  почав нишпорити у них по кишенях. У нього знайшов гроші,  в сумі 30 гривень та мобільний телефон «Моторола Е 398»,  з картою пам'яті вартістю 240 гривень та сім-картою «Київстар». У кишені ОСОБА_1 також знайшов гроші. Все це ОСОБА_7  забрав,  а їх відпустив. Викрадені речі потім їм повернули. Вважав,  що покарання щодо підсудних необхідно обрати не пов'язане з позбавленням волі;

· показами потерпілої ОСОБА_2,  яка в судовому засіданні показала,  що 10 січня 2007 року вона прийшла додому з роботи близько 12.00 години ночі. В той вечір вона випила трохи пива. Дома на кухні побачила свого брата ОСОБА_7  та ОСОБА_10,  вони курили і голосно говорили. Вона зробила їм зауваження,  на що ОСОБА_7  відповів нецензурно. У них виникла сварка. ОСОБА_7  приставив їй до горла ножа,  але вона не повірила,  що він може її поранити. Після цього він вдарив її ножем в живіт. Вона витягнула ніж та поклала його на холодильник. їй стало погано і вона пішла в кімнату. ОСОБА_12 це бачив,  і почав перев'язувати їй рану. Вона зателефонувала ОСОБА_11,  яка згодом прийшла. Потім приїхав ОСОБА_9,  трохи повиховував брата,  але той втік. її завезли в лікарню. Згодом ніж в її присутності знайшли працівники міліції в погребі. Свого брата вона чайником не била і взагалі не била. У відповідь брату вона відповіла нецензурно,  що могло його спровокувати оскільки,  той себе не контролює коли вип'є алкоголь. їй не відомо де зараз проживає ОСОБА_12 може бути в Бучі,  Лісовій Бучі або у Ворзелі. Вона не знає,  чому брат вказує,  що вона била його чайником,  адже вона його годувала і нормально ставилася. Вона говорить правду і всі її покази правдиві;

показами свідка ОСОБА_13,  який у судовому засіданні показав,  що він працює директором табору ім.  Гагаріна. У кінці липня 2006 року ввечері йому повідомили,  що ОСОБА_1 . побили місцеві хлопці. Він прийшов у медпункт,  де ОСОБА_1 йому розповів,  що його побили місцеві хлопці. Коли ОСОБА_1описав хлопців,  він зрозумів хто це зробив і викликав міліцію. У той же вечір до нього на територію табору,  приходили ОСОБА_7 та ОСОБА_8,  і хотіли повернути телефон. ОСОБА_7  пропонував при цьому домовитися;

 

- показами свідка ОСОБА_14,   який у судовому засіданні показав,   що до лікарні вночі

поступила ОСОБА_2. Зранку їй зробили операцію. У неї було проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки. Потерпіла вказала,   що її поранив брат.

· показами свідка ОСОБА_9 .,   який у судовому засіданні показав,   що 10.01.2007 року близько 03.00 години ночі йому зателефонувала ОСОБА_11 та попросила приїхати оскільки,   ОСОБА_7 вдарив ножем ОСОБА_2. Коли він приїхав,   побачив,   що ОСОБА_2 сиділа на кухні,   а на холодильнику лежить ніж. Він вивів ОСОБА_7   на вулицю і той втік. Потім він завіз ОСОБА_2 в лікарню,   купив ліки та поїхав додому. На його думку і ОСОБА_7,   і ОСОБА_2 були напідпитку;

· показами свідка ОСОБА_11,   яка в судовому засіданні показала,   що 10.01.2007 року після 02.00 години ночі їй зателефонувала ОСОБА_2 і сказала,   що вона посварилась з братом і той вдарив її ножем.   Попросила при цьому,   щоб вона до неї прийшла. Через 5 хвилин вона прийшла і побачила,   що ОСОБА_2 лежить на ліжку і плаче,   а ОСОБА_7 сидить на кухні та палить цигарку. ОСОБА_7 був на підпитку. ОСОБА_2 розповіла,   що вона посварилась з своїм братом,   а той спочатку приставив їй ножа до горла,   а потім наніс поранення в живіт. ОСОБА_7 говорив,   що сестра сама винна,   оскільки його дістала. Потім вона викликала ОСОБА_9а,   і коли той приїхав,   то вивів ОСОБА_7 на двір і більше вона того не бачила. Вказує,   що бачила на холодильнику закривавлений ніж. Потім вона допомагала завезти в лікарню ОСОБА_2. Близько 04.00 години вона разом із слідчим повернулась в будинок Кириченків,   однак ножа на холодильнику же не було. Вказує,   що ніякої розмови з приводу того,   що ОСОБА_2 перша наносила удари чайником по голові підсудному вона не чула;

-    оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_8,   який у під час

досудового слідства показав,   що 31.07.2006 року близько 19.00 години він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились на розі вулиць Жовтневої та 9-а Лінія у м.   Ірпіні. Там вони побачили двох незнайомих хлопців. ОСОБА_6 запитав у них звідки вони,   на що один з них зухвало відповів,   що вони з табору ім.   Гагаріна. ОСОБА_6 підійшов до того хлопця і вдарив його долонею в обличчя. Після чого ті хлопці пішли далі,   але ОСОБА_7   наздогнав їх і почав про щось говорити. Він з ОСОБА_6 також підійшли до них. ОСОБА_6 відвів у бік хлопця,   якого вдарив перед цим та знову почав бити. Коли у того потекла кров,   ОСОБА_6 подумав,   що щось йому зламав та пішов геть. У цей час ОСОБА_7   підійшов до тих хлопців та щось у них забрав. Він до хлопців не підходив і нічого їм не говорив,   а тільки спостерігав. Хлопці пішли далі,   а вони повернулись до рогу з вул.   Жовтнева. Там ОСОБА_7   показав мобільний телефон. На наступний день їх викликали у міліцію,   де він все розповів,  а ОСОБА_7   віддав гроші і телефон.

(т. 1 а.с.   45);

-    висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_1 від 12.08.2006 року згідно з яким у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження: перелом кісток носу,   забійна рана нижньої губи ліворуч. Ушкодження заподіяні тупим предметом (предметами),   по строку можуть відповідати 31 липня 2006 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень,   що викликали короткочасний (до 3-х тижнів) розлад здоров'я.

(т. 1 а.с.   24-25);

-    протоколом огляду місця події від 01.08.2006 року,   а саме кабінету №210,   що знаходиться в

адмінбудинку за адресою: м.   Ірпінь вул.   Мінеральна,   7-а,   де у ОСОБА_7. в ході поверхневого огляду було виявлено та вилучено мобільний телефон «Моторола Е 398» та гроші в сумі 15 гривень.

(т. 1 а.с.   28);

-    протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 08.08.2006 року,   в ході якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав мобільний телефон «Моторола Е398».

(т. 1 а.с.   29);

-протоколом про приєднання речових доказів,   а саме: мобільного телефону «Моторола Е398».

(т. 1 а.с.   30);

-    протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08.09.2006 року,   в ході якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_7,   як особу,   що забрав у нього мобільний телефон «Моторола Е398» та гроші.

(т. 1 а.с.   72-73);

 

-    протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08.09.2006 року,  в ході якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_6,  як особу,  що нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_1

(т. 1 а.с.  76-77);

-    протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08.09.2006 року,  в ході якого потерпілий ОСОБА_1,  впізнав ОСОБА_6,  як особу,  що нанесла йому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу.

(т. 1 а.с.  78-79);

-    протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08.09.2006 року,  в ході якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_7,  як особу що забрав у ОСОБА_4 мобільний телефон «Моторола Е398» та гроші.

(т. 1 а.с.  80-81);

-    протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.09.2006 року,  в ході якого підсудний ОСОБА_6 вказав конкретні обставини вчинення ним злочину відносно потерпілого ОСОБА_1;

(т. 1 а.с.  84-85);

-    протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.09.2006 року,  в ході якого підсудний ОСОБА_7. вказав конкретні обставини вчинення ним злочину відносно потерпілого ОСОБА_4;

(т. 1 а.с.  86-89);

-    протоколом огляду місця події від 10.01.2007 року,  а саме кухні в будинку АДРЕСА_2,  в ході якого нічого не виявлено і не вилучено.

(т.2а.с.  11-12);

-    протоколом огляду місця події від 23.01.2007 року,  а саме погребу який знаходиться в будинку АДРЕСА_2,  в ході якого виявлено та вилучено ніж.

(т.2 а.с.  13-14);

-    висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_2 від 01.03.2007 року згідно з яким у ОСОБА_2 малось проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням правої долі печінки на глибину до 1, 5 см.  Дані ушкодження утворилися внаслідок одноразової дії гострого (можливо колючо-ріжучого) предмету,  по строку можуть відповідати 10.01.2007 року та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень,  як небезпечне для життя на час його заподіяння.

(т. 2 а.с.  40);

-     постановою про приєднання до справи речових доказів від 21.02.2007 року,  а саме жіночої

сорочки та кухонного ножа.

(т.2 а.с.  47);

-     висновком судово-імунологічної експертизи НОМЕР_3 від 01.03.2007 року,  відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_2 відноситься до групи А. Кров ОСОБА_7. відноситься до групи А з ізогемаггленом анти-В. На кухонному ножі наданому на дослідження,  виявлена кров,  видова

приналежність якої не встановлена,  оскільки не отримано позитивного результату ні з однією з

преципитируючих вивороток,  які вводились у реакцію. На чоловічій сорочці наданій на дослідження

виявлена кров людини. При виявлені групової належності,  кров виявлена на сорочці містить антигени А і В,  таким чином дана кров могла виникнути від потерпілої ОСОБА_2 Наявність крові громадянина ОСОБА_7. в цих об'єкта не виключається.

(т.2 а.с.  57-58);

-     висновком судово-трасологічної експертизи НОМЕР_4 від 19.03.2007 року,  відповідно до якого на поданій на дослідження сорочці в яку на момент злочину була одягнута потерпіла ОСОБА_2

виявлено пошкодження у вигляді розрізу. Дане пошкодження утворилося за рахунок колото-різаної дії будь-яким предметом,  який має заточену (гостру) поверхню.

(т.2 а.с.  66-69);

- висновком судово-трасологічної експертизи НОМЕР_5 від 29.03.2007 року,  відповідно до якого ніж вилучений за адресою: АДРЕСА_2,  відноситься до кухонних ножів,  має господарсько-побутове призначення,  виготовлений саморобним способом та холодною зброєю не являється.

( т.2 а.с.  77-80);

 

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.04.2007 року,  в ході якого ОСОБА_7. показав та пояснив обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2;

(т.2а.с.  133-134);

-    висновком додаткової судово-медичної експертизи НОМЕР_6д від 06.04.2007 року згідно з яким

проникаюче колото-різане поранення живота у ОСОБА_2 може бути нанесене за обставин,  на які вказав ОСОБА_7. в ході відтворення обстановки та обставин події від 04.04.2007 року.

(т. 2 а.с.  140);

-    протоколом огляду місця події від 05.04.2007 року,  а саме будинку АДРЕСА_2 та прилеглої території,  в ході якого нічого вилучено не було.

(т. 2 а.с.  146-148);

іншими доказами по справі.

Аналізуючи в сукупності зібрані по справі докази,  суд вважає,  що вони повністю підтверджують вину підсудних у вчиненні вказаних злочинів.

При цьому,  суд не приймає до уваги доводи підсудного ОСОБА_7. про те,  що тілесні ушкодження сестрі він заподіяв внаслідок перевищення меж необхідної оборони.

Так,  як в ході досудового слідства,  так і в суді потерпіла ОСОБА_2 заперечувала той факт,  що перед тим як ОСОБА_7вдарив її ножем,  вона била його чайником по голові. При цьому стверджувала,  у неї немає підстав оговорювати брата і вона каже правду. її покази є послідовними,  логічними та узгоджуються з іншими доказами по справі,  у тому числі і з протоколом огляду погреба,  де було виявлено та вилучено ніж. При цьому суд враховує,  що з показів свідків ОСОБА_9та ОСОБА_11,  які опинились на місці події безпосередньо після вчинення злочину,  ОСОБА_7 їм не говорив про те,  що потерпіла била його чайником,  а він захищаючись був вимушений вдарити її ножем у живіт.

Також суд враховує,  що як видно з фотокопій до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 04.04.2007 року,  проведеного з участю ОСОБА_7,  (т.2 а.с.  134) останній у момент інциденту не перебував у закритому просторі,  а тому навіть і при наявності небезпеки з боку потерпілої,  міг безперешкодно уникнути її.

За даних обставин,  суд вважає,  що вищевказані доводи підсудного ОСОБА_7 дані з метою пом'якшити відповідальність за скоєний злочин.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 26.12.2003 року "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості" та  ст.  88 КПК України особи,  звільнені від покарання,  визнаються такими,  що не мають судимості.

Оскільки підсудні були звільнені від раніше призначеного їм вироком суду покарання,  у зв'язку з застосуванням Закону України "Про амністію",  вони повинні вважатися такими,  що не мають судимостей.

У зв'язку з цим,  в діях ОСОБА_6. буде відсутня кваліфікуюча ознака як раніше судимий за хуліганство,  а в діях ОСОБА_7 - повторність,  а тому суд вважає за необхідне їх виключити.

Крім того,  як видно з пред'явленого ОСОБА_7 бвинувачення відкрите викрадення майна потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_1 він вчинював без висловлювання погроз у бік потерпілих,  такі дії ОСОБА_7. не були встановлені і під час судового слідства,  за даних обставин,  суд вважає,  що в його діях кваліфікуюча ознака погроза застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого під час відкритого викрадення майна потерпілих,  свого підтвердження не знайшла,  а тому підлягає виключенню.

За даних обставин,  суд вважає,  що дії ОСОБА_6. слід кваліфікувати за  ст.  296 ч. 1 КК України як хуліганство,  вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжується особливою зухвалістю.

Дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за  ст.  186 ч. 1 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж); та за  ст.  121 ч. 1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених підсудними злочинів,  у тому числі і які відносяться і до категорії тяжких,  особи підсудних.

 

Підсудний ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем проживання,  на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,  раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Підсудний ОСОБА_7. негативно характеризується за місцем проживання,  на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,  раніше притягувався до кримінальної відповідальності

Обставиною,  що пом'якшує покарання підсудних суд вважає щире каяття.

Обставин,  яка обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6 суд по справі не знаходить. Обставиною,  яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_7. суд вважає а вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд враховуючи обставини справи,  особи підсудних,  тяжкість вчинених злочинів,  вважає,  що виправлення ОСОБА_7. не можливе без ізоляції від суспільства і йому слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі; виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства,  а тому необхідно призначити йому покарання у вигляді обмеження волі та звільнити від відбування покарання із випробуванням та із наданням іспитового строку.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання із випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до  ст.  76 КК України зобов'язати ОСОБА_6:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  навчання або роботи,  періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених  ст.  ст.  121 ч. 1,  186 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:

за  ст.  121 ч.1 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі; за  ст.  186 ч. 1 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі  ст.  70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_7 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжні заходи відносно підсудних залишити без змін,  щодо ОСОБА_7- тримання під вартою в СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань,  а щодо ОСОБА_6 . - підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання з 20.01.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_7 витрати за проведення трасологічної експертизи (Одержувач: НДЕКЦ ГУ МВС України Київської області ЄДРПОУ 25574713,  р/р 35222002000460 МФО 821018 в УДК Київської області) - 141 грн. 23 коп.

Речові докази,  а саме: ніж,  який знаходиться в камері зберігання речових доказів Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області - знищити; гроші та мобільний телефон,  а також сорочку,  які знаходяться на зберіганні у потерпілих - залишити у їх користуванні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 15-ти днів з моменту його оголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація