Справа № 2-709/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2007 року                                    Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді           - Скуртова М. І.

при секретарі                                  - Личман Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права приватної власності на житловий будинок,  заінтересована особа Жеребківська сільська рада Одеської області,

УСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_2. Після смерті батька відкрилась спадщина на майно померлого,  в тому числі й на житловий будинок,  що знаходиться в АДРЕСА_1. Заповіту за життя ОСОБА_2 не складав. Дружина померлого та мати заявника ОСОБА_3 ніяких дій,  щодо оформлення спадщини,  яка залишилась після смерті чоловіка,  не здійснювала. ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона померла.

Оскільки позивач є єдиною спадкоємицею за законом,  тому звернулася до Ананьївської районної державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину,  однак їй було відмовлено,  через відсутність правовстановлюючих документів.

Позивач пояснила,  що свідоцтво про право власності на цей будинок дійсно не видавалося. Будинок був куплений ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 року,  згідно договору купівлі-продажу. Згідно довідки Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року будинок по АДРЕСА_1 був придбаний покійним ОСОБА_2. Відповідно рішення виконавчого комітету Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_5 року будинку,  що належав ОСОБА_2 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було присвоєно нову адресу - АДРЕСА_2. Таким чином,  за життя батьки володіли та користувалися належним їм будинком без відповідного оформлення права власності.

У попередньому судовому засіданні при розгляді справи по суті позивач повністю підтримала свої позовні вимоги,  просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,  розташований по АДРЕСА_2.

Представник Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області в судове засідання не з'явився,  однак сільська рада надала заяву (а.с. 21) про розгляд справи у відсутність представника,  з позовними вимогами згодні повністю.

Суд,  заслухавши позивача,  взявши до уваги заяву заінтересованої особи та вивчивши документи справи приходить до висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії паспорту,  позивач - ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження,  уродженка та мешканка АДРЕСА_3 (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження,  її батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

Встановлено,  що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 8),  ІНФОРМАЦІЯ_7 року Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області було зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_1,  за актовим записом НОМЕР_2,  вказаний факт також підтверджується копією паспорту (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтв про смерть (а.с. 10,  12),  батько - ОСОБА_2,  помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  а мати - ОСОБА_3,  померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Заповіту померлі,  за життя,  не складали.

Встановлено,  що відповідно до договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_2 купив три кімнатну квартиру в АДРЕСА_1.

Відповідно Рішення виконавчого комітету Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_5 року нумерацію будинку,  де проживав ОСОБА_2,  було змінено з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2. (а.с.  11)

Згідно довідки Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с. 13),  житловий будинок,  розташований по АДРЕСА_2,  дійсно належить покійному ОСОБА_2.

Згідно довідки характеристики Ананьївського районного БТІ на даний час загальна вартість житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами,  що розташований по АДРЕСА_2,  складає 36571, 00 гривень (а.с. 14).

Так,  згідно  ст.  328 ЦК України,  право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до  ст.  331 ЦК України,  право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,  будівлі,  споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації,  право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Так,  згідно  ст.  1218 ЦК України,  до складу спадщини входять усі права та обов'язки,  що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином,  зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок,  що залишився після смерті її батька,  ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивачу роз'яснено вимоги  ст.  174 ЦПК України й наслідки відповідних процесуальних дій.

На підставі викладеного,  керуючись Законом України "Про власність",   ст.  ст.  328, 331,  1218, 1261, 1268 ЦК України,   ст.  ст.  10, 11, 60, 174, 209, 212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження,  ідентифікаційний номер НОМЕР_3,  право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,  загальною вартістю 36571, 00 гривень,  що знаходиться    в    АДРЕСА_2,  який залишився після смерті її батька,  ОСОБА_2,  що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.