Справа № 11-80442006 p. Головуючий у 1 інстанції: Моісеєнко ОМ.
Категорія: 121 ч. 2 КК Доповідач Моїсеєнко Т.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 16 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого Лугового М.Г.
Суддів Моісеєнко Т.М., Сінашенка В.Г.
З участю прокурора Друченко Т.В.
Адвоката ОСОБА_1.
Потерпілого ОСОБА_2.
Представника потерпілих ОСОБА_3.
Засуджених ОСОБА_4.,ОСОБА_5., ОСОБА_6.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1., засуджених ОСОБА_6. таОСОБА_5. на вирок Сумського районного суду Сумської області від 21 липня 2006 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимий:
3.04.2001р. заст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. З, 145 ч. 1, 215-3 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 20.06.2002р. умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 12 днів, засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, раніше не судимий засуджений за ст. 296 ч 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ст. 121 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_5. визначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,
раніше не судимий засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;
за ст. 121 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів ОСОБА_6. остаточно визначене покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, раніше не судимий засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України. За ст. 121 ч. 2 КК України виправданий.
Звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 п. «а» Закону України « Про амністію» від ЗО травня2005 року.
Стягнуто з ОСОБА_4.,ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. в солідарному порядку на користь держави 1559,25 грн. витрат на лікування потерпілого.
Стягнуто зОСОБА_5, ОСОБА_6. з кожного, на користь ОСОБА_8. по 2270 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто зОСОБА_5., ОСОБА_6. з кожного, на користь ОСОБА_8. по 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7. на користь ОСОБА_8. 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто зОСОБА_5., ОСОБА_6. з кожного, на користь ОСОБА_9 по 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7. на користь ОСОБА_9. 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто зОСОБА_5., ОСОБА_6. з кожного, на користь ОСОБА_2. по 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7., ОСОБА_4. з кожного на користь ОСОБА_2. по 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_10., ОСОБА_6., ОСОБА_4. та ОСОБА_7. визнані винними та засуджені за скоєння злочинів, за слідуючих обставин :
16 серпня 2004 року в вечірній час, близько 22 год. ОСОБА_6., ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження біля будинку № 2 « б » по вул. Сумській АДРЕСА_1 Сумського району з особливою зухвалістю вчинили щодо потерпілого ОСОБА_11. хуліганські дії, нанісши йому побої.
Через деякий час, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_6. потягли потерпілого до автомобілю ВАЗ- 2101, де водій автомобілю ОСОБА_10. відкрив багажник, потерпілого поклали до багажника, ОСОБА_6., ОСОБА_10, ОСОБА_7. та особа , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження , почали закривати багажник, однак потерпілий чинив опір і їм це не вдалося.
Продовжуючи хуліганські дії, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження затягла ОСОБА_11. в салон автомобіля на заднє сидіння, до них приєналися ОСОБА_6., ОСОБА_10., якій сів за кермо автомобіля, та ОСОБА_7. І супротив волі потерпілого вивезли його до озера Журавлине, що знаходиться неподалік с Стінки Сумського району. Приїхавши до озера, ОСОБА_6., ОСОБА_10, ОСОБА_7. та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження продовжили побиття потерпілого, наносячи йому чисельні удари по різним частинам тіла, в тому числі і по життєво важливому органу - голові, при цьому ОСОБА_6., ОСОБА_10 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження умисно заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть.
В поданих апеляціях:
адвокат ОСОБА_1. просить вирок відносно засудженняОСОБА_5. в частині засудження його за ст. 121 ч. 2 КК України скасувати, а провадження в справі закрити, в зв'язку з недоведеністю його вини в заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та пом'якшити призначене йому покарання за ст. 296 ч. 2 КК України, застосувавши Закон України « Про амністію».
засуджений ОСОБА_6. просить перекваліфікувати його дії зі ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 121 ч. 1 КК України, оскільки від його дій смерть потерпілого не могла настати, суд безпідставно в обгрунтування його вини поклав пояснення засуджених ОСОБА_10. та ОСОБА_7. Крім то вважає, що судом невірно вирішені цивільні позови потерпілих в частині стягнення моральної шкоди, оскільки сума шкоди занадто велика. Також ОСОБА_6. просить пом'якшити призначену йому міру покарання, застосувавши ст. 69 КК
України, врахувавши те, що він раніше не судимий, та його опіки потребують родичі та неповнолітня дитина.
- засуджений ОСОБА_10. просить провадження в справі в частині його засудження за ст. 121 ч. 2 КК України закрити в зв'язку з недоведеністю його вини в скоєному, та пом'якшити призначене йому покарання за ст. 296 ч. 2 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та застосувати Закон України « Про амністію ».
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1., потерпілого ОСОБА_2., представника потерпілих ОСОБА_3., які просять вирок залишити без зміни, засудженихОСОБА_5. та ОСОБА_6., які підтримали свої апеляції, засудженого ОСОБА_4. якій з вироком суду не згодний, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6. таОСОБА_5. в скоєнні злочинів, за обставин зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Так, засуджений ОСОБА_6. пояснив, що 16 серпня 2004 року, близько 22 год. він вдарив першим потерпілого, якій сидів на лавочки, біля будинку, потім до побиття потерпілого приєдналися ОСОБА_4. та ОСОБА_12. Коли ОСОБА_12. та ОСОБА_13 поклали потерпілого в багажник автомобілю, ОСОБА_10. та ОСОБА_7. допомогали їм закривати багажник, однак потерпший чинив опір і вони витягли потерпілого із багажника. ОСОБА_12. силою затягнув потерпілого до автомобілюОСОБА_5. і він, ОСОБА_12., ОСОБА_10. та ОСОБА_7. приїхали до озера Журавлине, біля с Стінки Сумського району. Там ОСОБА_12. почав бити потерпілого і коли той упав, він хотів підняти останнього, однак потерпілий вкусив його за палець. Образившись, він вдарив потерпілого головою об бампер автомобілю. ОСОБА_10. вдарив потерпілого ногою по голові 2 рази та по тулубу 3 рази, ОСОБА_7. вдарив потерпілого 3 рази ногою по тулубу. На вимогу ОСОБА_12. ОСОБА_10. шукав в своєї машині ніж, оскільки ОСОБА_12. хотів зарізати потерпілого, однак не знайшов, а потім дав ОСОБА_12. почату пляшку горілки яку той вливав потерпілому до роту.
Під час відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_6, підтвердив свої покази та на місці скоєння злочину показав, де і як він, ОСОБА_12., ОСОБА_10. та ОСОБА_7. били потерпілого ( т 2, а.с. 164 - 167).
Із пояснень засудженогоОСОБА_5. вбачається, що ОСОБА_6. першим вдарив потерпілого біля будинку, в АДРЕСА_1, а коли вони привезли його до озера Журавлине, ОСОБА_6. бив потерпілого ногами та руками по різним частинам тіла і голові, бив потерпілого головою об землю, об бампер автомобілю, він та ОСОБА_7. потерпілого не били, були лише присутні під час побиття.
Засуджений ОСОБА_7. підтвердив , що 16 серпня 2004 року ні він, ні ОСОБА_10. участі в побитті потерпілого не приймали, а ОСОБА_6. бив потерпілого ногами та руками по голові та тілу, бив потерпілого головою об землю, бампер автомобілю. ОСОБА_10. на озері щось шукав в автомобілі, однак він не знає що саме, та пізніше дав Малюку АВ. почату пляшку горшки. ОСОБА_6. держав потерпілого, а ОСОБА_12 заливав горілку йому до роту.
Зазначені показання засуджених ОСОБА_6.,ОСОБА_5. та ОСОБА_7. щодо обставин заподіяння ОСОБА_6. та ОСОБА_10. тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11. в основному узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом повно і всебічно, а також відповідають фактичним обставинам справи. Тому суд обгрунтовано поклав їх в основу вироку.
Підсудний ОСОБА_4. пояснив, що в АДРЕСА_1, біля будинку, він вдарив потерпілого один раз по лицю, один раз в плече, в багажник потерпілого затягували ОСОБА_12., ОСОБА_6.та ОСОБА_10.
Із висновків судово - медичної експертизи вбачається, що потерпілому ОСОБА_11. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді крововиливів під м'якими мозковими оболонками та забою речовини головного мозку, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ( т. 1 а. с. 42-45 ).
Згідно висновків додаткової судово-медичної експертизи, пошкодження, що потягли смерть потерпілого могли утворитися або від двох ударів ногами в область голови, або від множинних ударів ногами та руками в область голови ( т. 1 а.с. 70-72 ).
Таким чином суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі зібрані по справі докази і обгрунтовано визнав ОСОБА_6. таОСОБА_5. винними в скоєнні хуліганських дій та умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_11. тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило його смерть і вірно кваліфікував їх злочинні дії за ст.ст. 121 ч. 2,296 ч. 2 КК України.
Тому доводи апеляцій засуджених ОСОБА_6. таОСОБА_5. в частині безпідставного їх засудження за ст. 121 ч. 2 КК України необгрунтовані.
Доводи засудженого ОСОБА_6. про те, що від його дій не могла настати смерть потерпілого, та засудженогоОСОБА_5., який заперечував свою участь в заподіянні потерпілому ударів ногою по голові, суд вірно розцінив як намагання ОСОБА_6. та ОСОБА_10. уникнути у такій спосіб відповідальності за вчинений злочин.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_6. про те, що із матеріалів кримінальної справи зникла касета з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події з його участю, а його клопотання в судовому засіданні про повторне проведення такої слідчої дії було безпідставно відхилено необгрунтовані і не підтверджуються матеріалами кримінальної справи.
Як вбачається із матеріалів справи, при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6. відеозапис не проводився, а клопотання про повторне проведення такої слідчої дії в судовому засіданні засудженим не заявлялося.
Колегія суддів не встановила й інших порушень вимог кримінально - процесуального закону, які згідно із законом тягнуть скасування вироку.
Що стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_6. про зменшення сум в відшкодування моральної шкоди, які постановлено стягнути з нього на користь потерпілих, то вони також необгрунтовані.
В судовому засіданні ( т. 4 а,с. 225 ) ОСОБА_6. цивільні позови, які були до нього пред'явлені, визнав повністю. Суд, при вирішенні цивільних позовів навів відповідні мотиви, оцінив ступінь та тяжкість моральних страждань потерпілих, та виходячи з засад справедливості постановив рішення.
Що стосується покарання, яке суд призначив засудженим ОСОБА_6. та ОСОБА_5. то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Як вбачається з вироку суду, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засуджених, їх ролі та ступінь участі при скоєнні злочинів, а також враховані обставини, що пом'якшують покарання.
Коштого при призначенні покарання за ст. 121 ч.2 КК України, суд призначив засудженим по до мінімальної покарання , передбаченої санкцією закону по якому вони
на думку колегії суддів призначене засудженим ОСОБА_6. та ОСОБА_5. покарання іх виправлення та попередження нових злочишв , тдстав для його пом'якшення не вбачається. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362,365,366, 377 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Випок Сумського районного суду Сумської області від 21 липня 2006 року відносноОСОБА_5. залишити без зміни, а апеляцн адвоката ОСОБА_1., засуджених ОСОБА_6. та ОСОБА_10. - без задоволення.
Головуючий
Судді