АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц-796/1497/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Заєць Т.О.
Доповідач: Махлай Л.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Борисової О.В., Левенця Б.Б.
при секретарі: Хилюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 поданою через представника ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3», третя особа: ОСОБА_4 про скасування наказу про переміщення на іншу посаду, про оголошення догани, відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
у вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Домобудівний комбінат № 3», у якому просила скасувати наказ № 278-К від 28.08.2012 року про переміщення на посаду бухгалтера цеху комплектації заводу ЗБВ ВАТ «ДБК № 3» з 29.09.2012 року, наказ № 293 від 31.08.2012 року про оголошення догани та стягнути 80 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що неї було переведено з одного підприємства на інше без її згоди. А відтак вважає, що її невихід на роботу не можна вважати прогулом і догана винесена незаконно та такі дії відповідача призвели до моральних страждань.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. А саме, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що станом на 31.08.2012 року ВАТ «ДБК-3» як юридичної особи не існувало, а відтак наказ про оголошення догани підписано керівником неіснуючої організації. Суд не звернув уваги на те, що посадові обов`язки бухгалтера по обліку матеріалів та бухгалтера матеріальної групи різні та внаслідок переведення її посадові обов`язки збільшилися. При цьому частину таких посадових обов`язків вона не взмозі виконувати через відсутність відповідної кваліфікації та у зв`язку з тим, що програма ІС на підприємстві ще не впроваджена.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_5, який також є представником третьої особи просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.06.1979 року наказом № 59-к позивачка була прийнята на роботу у ДБК-3 на посаду інженера-економіста в лабораторію економічного аналізу.
Згідно з наказом № 6-к від 22.01.1991 року позивач з 23.01.1991 року прийнята на роботу бухгалтером бухгалтерії БМУ-1 за переведенням з проектно-промислово- будівельного об`єднання Головкиївміськбуду.
Згідно з наказом ВАТ «ДБК № 3» від 01.12.2011 року № 425 «Про переведення працівників у бухгалтерію ВАТ «ДБК-3» ОСОБА_2 переведено на посаду бухгалтера матеріальної групи бухгалтерії ВАТ «ДБК-3».
Відповідно до наказу від 28.08.2012 року № 278-к у зв'язку з виробничою потребою (збільшенням обсягів з випуску заводської продукції) та необхідністю ведення бухгалтерського обліку цеху комплектації заводу ЗБВ ВАТ «ДБК-3», ОСОБА_2 переміщено з 29.08.2012 року на завод ЗБВ ВАТ «ДБК-3» у цех комплектації на посаду бухгалтера.
Рапортами від 29.08.2012 року, 30.08.2012 року, 31.08.2012 року начальник цеху комплектації повідомив Голову правління-генерального директора ВАТ «ДБК-3» про те, що бухгалтер ОСОБА_2 не приступила до роботи в цеху комплектації (а.с. 42-49).
У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що на робоче місце в цех комплектації вона не вийшла, оскільки заяви на переведення не подавала, про переведення неї не було попереджено за два місяці, нових посадових обов`язків не знає та вважає таке переведення незаконним.
Наказом № 293-к від 31.08.2012 року ОСОБА_2 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни - невиконання наказу № 278-к від 28.08.2012 року, відсутність на робочому місці у цеху комплектації заводу ЗБВ ВАТ «ДБК-3» протягом всього робочого часу 29 та 30 серпня 2012 року.
Згідно п.2.3 Статуту ВАТ «ДБК-3», який діяв на момент видання наказу про переміщення, до складу ВАТ «ДБК-3» входили відособлені підрозділи, які не являються юридичними особами: завод залізобетонних виробів, будівельно-монтажне управління № 1, будівельно-монтажне управління № 2, будівельно-монтажне управління № 4, управління виробничо-технологічної комплектації.
31.08.2012 року назву ВАТ «ДБК-3» перейменовано у ПАТ «ДБК-3».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач була переведена на ту ж саму посаду, у тому ж самому підприємстві, з тими ж умовами праці, а відтак таке переміщення не потребує згоди працівника та попередження за два місяці. Невихід на роботу є дисциплінарним проступком та дисциплінарне стягнення накладено у встановленому законом порядку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права.
Так, згідно з ч. 2 ст. 32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
Позивач переведена у рамках одного і того ж підприємства на ту ж саму посаду з тією ж оплатою праці.
Доводи апелянта про те, що вона обіймала посаду бухгалтера матеріальної групи, а згідно з наказом про переміщення має обіймати посаду бухгалтера не впливають на висновки суду, оскільки посада бухгалтера єдина незважаючи на те, у якому відділі чи яким конкретним видом бухгалтерської діяльності (у разі наявності у штаті підприємства не одного, а певної кількості бухгалтерів) такий бухгалтер займається.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 року з наступними змінами про практику розгляду судами трудових спорів переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.
Як посадова інструкція бухгалтера заводу ЗБВ ВАТ «ДБК-№» так і посадова інструкція бухгалтера по обліку матеріалів, затверджена начальником БМУ -1 ВАТ «ДБК-3» містять обов`язки бухгалтера.
Доводи апеляційної скарги про те, що наказ виготовлено на бланку неіснуючої організації та підписано керівником неіснуючої організації не є підстаою для скасування рішення суду першої інстанції. Вимог про скасування наказу про оголошення догани із зазначених підстав позивач не заявляла.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Крім того, не відбувалося ліквідації чи реорганізації підприємства, а лише його найменування приведено у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», про що зазначено у Стутуті ПАТ «ДБК № 3» (а.с. 66).
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді