Справа №2-3018/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
11 липня 2007 року Київський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Масло І.В., при секретарі Романовій Ю.Г., за участю позивача ОСОБА_1, за участю відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності, визначення ідеальних часток, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на підставі свідоцтва про право власності на квартиру належіть 1/4 частка АДРЕСА_1. Відповідачеві на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.08.05р. належіть 1/2 частка вказаної квартири. Відповідно до договору міни ОСОБА_3 належить також 1/4 частка цієї квартири. 04.04.2007р. Ворошилівським районним судом м. Донецька було постановлено рішення, яким право власності ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири було припинено згідно ст. 365 ЦК України. Дане рішення вступило у законну силу з моменту проголошення ухвали Апеляційного суду Донецькій області від 20.06.2007р. Вказане рішення від 04.04.2007р. було постановлене з дотриманням умов, що містяться у диспозиції ст. 365 ЦК України, зокрема, при розгляді справи у Ворошилівському районному суді м. Донецька ним була внесена грошова сума у розмірі 72002,90 грн. на депозитний рахунок Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, що складає вартість 1/4 частки квартири. При цьому дана грошова сума була внесена його власними коштами. Відповідач обіцяла йому повернути половину даної суми, однак, до теперішнього часу цього не зробила. Просив відповідно до ст. 372 ЦК України визнати за ним право власності на 1/4 частку АДРЕСА_1, а також визначити ідеальні частки, встановивши, що йому і відповідачеві належить по 1/2 частині спірної квартири.
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнала, не заперечувала проти постановления рішення в попередньому судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру № 10903 від 13 грудня 1999р. (а.с. 8), АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2і ОСОБА_1. Частки співвласників складали по 1/4.
Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09.08.2005р., виданим державним нотаріусом Шостої донецької державної нотаріальної контори Докуніною І.Г., зареєстрованим в реєстрі за № 4-1139 (а.с 9), ОСОБА_2 є спадкоємицею 1/4 частки квартири, що належала ОСОБА_4
Рішенням Ворошилівського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2007 року (а.с. 4-5) задоволений позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку майна та виплату грошової компенсації. Відповідно до цього рішення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнено з кожного по 35903,63 грн. у якості компенсації вартості 1/4 частки АДРЕСА_1, а також припинено право власності ОСОБА_3 на 1/4 частку зазначеної квартири.
Також з вказаного рішення вбачається, що 1/4 частка спірної квартири належала ОСОБА_3 на підставі договору міни від 12.02.2005р.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2007 року (а.с. 6-7) рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2007 року залишене без змін.
Таким чином, рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2007 року набрало законної сили відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України після розгляду справи апеляційним судом.
Таким чином, у зв'язку із припиненням права власності ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири, у сторін виникло право спільної сумісної власності на цю частку.
Відповідно до ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
У виконання вказаної статті позивачем на депозитний рахунок Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області 06 квітня 2006р. була внесена сума 72002,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 06.04.2006р. (а.с. 12).
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2007 року встановлено, що відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 6364/23 від 12.12.2006р. вартість спірної квартири складає 287229 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, по цивільній, господарській чи адміністративній справі, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, у відношенні якої встановлені ці обставини.
Оскільки судом встановлено, що вартість спірної квартири складає 287229 грн., то вартість 1/4 її частки становить 71807,25 грн. (287229 грн. х 1/4 = 71807,25 грн.).
Позивач ставить питання про визнання за ним права власності на 1/4 частку квартири, що належала ОСОБА_3 з тих підстав, що її вартість була внесена ним на депозитний рахунок Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області за власний рахунок, що не врегульовано нормами ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Оскільки главою 26 ЦК України („Право спільної власності") не передбачені дії суду при вирішенні вищезазначеного питання, суд посилається на норми ЦК України, встановлені для поділу майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Оскільки позивачем внесена вартість 1/4 частки вказаної квартири на депозитний рахунок за власні кошти, що не оспорюється відповідачем, суд розцінює цю обставину як таку, що має істотне значення і приходить до висновку про можливість збільшення частки
позивача до 1/4. Ідеальні частки позивача і відповідача в праві сумісної власності становитимуть по 1/2 .
З урахуванням вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і задовольняє позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності, визначення ідеальних часток.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 73,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 8, 365, 372 ЦК України, ст.ст. 61, 223 ЦПК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 130, 174,209, 212, 214,215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності, визначення ідеальних часток задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1право власності на 1/4 частку АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2, право власності якого припинено на підставі рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2007 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2007 року.
Визначити, що на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру № 10903 від 13 грудня 1999р., виданого Представництвом фонду державного майна України в м. Донецьку і зареєстрованого в Донецькому БТІ за реєстром № 394, і Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.08.2005р., виданим державним нотаріусом Шостої донецької державної нотаріальної контори Докуніною І.Г., зареєстрованим в реєстрі за № 4-1139, ОСОБА_2належить на праві власності 1/2 частина АДРЕСА_1.
Визначити, що на підставі цього рішення і Свідоцтва про право власності на квартиру № 10903 від 13 грудня 1999р., виданого Представництвом фонду державного майна України в м. Донецьку і зареєстрованого в Донецькому БТІ за реєстром № 394, ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частина АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.