08.06.2012

Справа №6/1416/83

УХВАЛА

08 червня 2012 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого -судді Губницького Д.Г., при секретарі -Наумкіній І.М., за участю ст. державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі за текстом -Ленінський відділ ДВС) Чмих Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання начальника Ленінського відділу ДВС про примусове проникнення до території володіння боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Ленінського відділу ДВС звернувся до суду з вищезазначеним поданням, яким просив дозволити примусове проникнення на територію володіння боржника по АДРЕСА_1 в м. Миколаєві для примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2012 р., посилаючись на ухилення боржника від добровільного виконання.

В судовому засіданні державний виконавець підтримала вимоги подання з підстав викладених в ньому.

Суд заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши документи додані до подання і додатково подані державним виконавцем в судовому засіданні, встановив наступні обставини.

13 квітня 2012 р. постановою державного виконавця Ленінського відділу ДВС, на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 03 квітня 2012 р. по справі №2/1416/130, відкрито виконавче провадження про зобов'язання ОСОБА_2 знести господарські споруди: сарай літ. М-1, баню літ. Г-1, розташовані по АДРЕСА_1 з наданням строку боржнику для самостійного виконання до 20 квітня 2012 р.

17 квітня 2012 р. копія постанови про відкриття виконавчого провадження з супровідним листом №12377 від 13 квітня 2012 р. направлена боржнику ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією реєстру №2/1 рекомендованих поштових відправлень. Відповідно до копії рекомендованого поштового повідомлення вихідного №12377, дане поштове відправлення повернуто внаслідок відмови 21 квітня 2012 р. адресата від одержання. Проте в силу ст. 31 ч. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження»(далі за текстом - Закон), боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, його відмова від одержання документів виконавчого провадження не перешкоджає проведенню подальших виконавчих дій.

Згідно ч. 1,2 ст. 75 Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, при цьому на боржника повторно накладається штраф.

26 квітня 2012 р. державним виконавцем здійснений вихід на місце виконання рішення, за результатом якого складно акт про невиконання рішення суду без участі боржника ОСОБА_2, в якому розписався ОСОБА_3, який проживає АДРЕСА_1 і отримав на руки копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується його підписом на супровідному листі до даної постанови № 12377 від 13 квітня 2012 р.

11 травня 2012 р. державним виконавцем повторно здійснений вихід на місце виконання рішення і складено акт про невиконання вказаного рішення суду без участі боржника. Того ж дня за вихідним №15592 боржнику ОСОБА_2 направлено вимогу державного виконавця про зобов'язання до 18 травня 2012 р. виконати рішення суду відповідно до виконавчого листа №2/1416/130, яку остання згідно копії рекомендованого поштового повідомлення отримала 18 травня 2012 р.

18 травня 2012 р. державний виконавець на місці виконання рішення склала акт про невиконання рішення суду, в якому також зазначила про зачинені ворота до будинку боржника і її відсутність.

В поданні зазначається і наводяться в додатках дві копії постанови державного виконавця про накладення на боржника штрафу: 11 травня 2012 р. в розмірі 170 грн. (направлено за вихідним №15591) і 25 травня 2012 р. в розмірі 340 грн. (направлено за вихідним №18090), хоча фактично вказані постанови не долучені до подання. Проте наявність цих постанов і направлення їх боржникові за вказаними вихідними номерами підтверджується копією поштового реєстру і чеку про поштове відправлення від 14 травня 2012 р. і копією поштового реєстру від 31 травня 2012 р. №22/1.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону, примусове виконання рішення розпочинається державним виконавцем на наступний день після закінчення відповідних строків для самостійного виконання рішення і за відсутності документального підтвердження повного виконання рішення

Вимогою від 11 травня 2012 р. боржнику визначено строк для самостійного виконання рішення до 18 травня 2012 р., яке не виконано згідно акту від 18 травня 2012 р., тому саме з цієї дати розпочато примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 5 і п. 4 ч. 3 ст. 11 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх осіб на території України і він при здійсненні виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржнику або зайняті ним.

Вказані права державного виконавця, відповідно ч. 6 ст. 12 Закону, узгоджуються з обов'язком боржника утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця.

Проте в матеріалах, якими обґрунтовується подання, взагалі відсутня вимога державного виконавця до боржника про виклик останнього у визначений час для надання безперешкодного доступу до території володіння по АДРЕСА_1 для примусового виконання рішення, що означає, що державний виконавець не використав усі надані йому Законом повноваження для примусового виконання судового рішення.

Крім того, в актах державного виконавця від 26 квітня, 11 травня і 18 травня 2012 р. не встановлено факт перешкоджання виконанню виконавчого документу, а лише констатоване невиконання боржником самостійно виконавчого документу і його відсутність.

Згідно положень ч. 1 ст. 376 ЦПК і п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи вирішується мотивованим рішенням суду за поданням державного виконавця за місцезнаходження володіння боржника і підставою для його задоволення є наявність обставин, які свідчать про те, що боржник безпідставно чинить перешкоди для примусового виконання виконавчого документу.

Тому дане подання подано передчасно і у його задоволенні слід відмовити, що не перешкоджає державному виконавцю зверненню з такими ж вимогами в подальшому за наявності відповідних підстав.

Крім того, суд звертає увагу, що ст. 1 Закону визначено, що примусове виконання провадиться у спосіб визначений рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

В поданні не зазначений спосіб примусового виконання рішення для якого потребується примусове проникнення до володіння боржника.

На підставі наведеного, керуючись ст. 208, 376 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника Ленінського відділу ДВС про примусове проникнення на територію володіння боржника ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 в м. Миколаєві - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя підпис Д.Г. Губницький