Справа № 2-1733/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03 вересня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Тустановського О.М.,

при секретарі - Друца  А.В,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенська Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  Вознесенської  міської ради Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

05.08.2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, в якій вказав, що згідно договору купівлі-продажу від 07.06.1986, посвідченого  Другою Вознесенською державною нотаріальною конторою йому належить на праві приватної спільної власності 1/2 частина житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1.

Для будівництва та обслуговування 1/2  частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, рішенням Вознесенської міської ради №8 від 27.10.2006 року ОСОБА_1 передано в приватну  власність земельну ділянку площею 216 кв.м., на підставі чого був виданий  30.07.2007 року  Державний акт на право власності на земельну ділянку та земельну ділянку площею 79 кв.м., на підставі чого був виданий 30.07.2007 року Державний акт на право власності на земельну ділянку.

На даній земельній ділянці він самовільно побудував : сіни а , -1 площею 20,9 кв.м., веранду а ,,-1 площею 4,5 кв.м., сарай Є-1 площею 6,4 кв.м., гараж Б-1 площею 19,7 кв.м.. Внаслідок  чого житлова площа будинку збільшилась  за рахунок внутрішнього перепланування та склала 62,0 кв.м.

Посилаючись на те, що вказані об'єкти самовільної забудови зведені з дотриманням архітектурних, санітарних і екологічних норм, а також відповідають правилам протипожежної безпеки, позивач просить суд визнати за ним право приватної власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке він побудував.

В  судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у  повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надіславши на адресу суду заяву в якій позовні вимоги визнає повністю і просить розглядати  справу у його відсутність.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не заперечують проти позову.

ОСОБА_4, яка була допитана в якості третьої особи, позов ОСОБА_1.  визнала частково, пояснивши, що сіни а-1-1 площею 20,9 кв.м. та веранда а``-1 площею 4,5 кв.м. самочинно збудовані позивачем на земельній ділянці, що знаходиться у його власності, а тому не заперечує на визнання за ним права власності на вказані побудови. Що стосується гаражу Б-1, площею 19,7 кв.м., то він переобладнаний із сараю, який їй належить за , то позивач не може ставити питання про визнання за ним права власності на гараж. Не може також бути визнано право власності за позивачем на самочинно побудований сарай Е-1 площею 6,4 кв.м.. оскільки збудований на земельній ділянці, що не належить позивачу.

Але заслухав пояснення сторін, свідка ОСОБА_5, яка працює інженером КП "Вознесенське МБТІ", дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, а саме: договір куплі-продажу нерухомого майна від 07 червня 1986 року, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_1., технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 216 кв.м., державний акт на земельну ділянку площею 79 кв.м., видані на ім."я ОСОБА_1, довідками КП "ВознесенськеМБТІ" №1825  від 27 серпня 2008 року і №1827 від 28 серпня 2008 року,суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, так як дійсно підтверджено, що ОСОБА_1. дійсно самочинно побудовані сіни площею 20,9 квм., веранда площею 4,5 кв.м., сарай площею 6,4 кв.м., та самочинно переобладнаний з літньої кухні гараж площею 19,7 кв.м., також здійснене самочинне перепланування житлового будинку, внаслідок чого збільшилася житлова площа на 62 кв.м. Зазначені об"єкти знаходяться на земельній ділянці, належній позивачу.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки в даному випадку самочинно зведені  забудови відповідають архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам, і не порушують  права інших осіб, то суд вважає можливим визнати за ним право власності на самовільні забудови, які ним побудовані, як складової частини належного  їм житлового  будинку АДРЕСА_1. 

На підставі викладених обставин, згідно ст..376 ЦК України, 11, 14-15,174-175,213-215,218 ЦПК України, суд  

ВИ Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до  Вознесенської  міської ради Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1  право приватної власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: сіни а , -1 площею 20,9 кв.м., веранду а ,,-1 площею 4,5 кв.м., сарай Е-1 площею 6,4 кв.м., гараж Б-1 площею 19,7 кв.м., та самочинне внутрішнє перепланування житлового будинку, в результаті чого збільшилась житлова площа - 62 кв.м., розташованого АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду в строки, передбачені ст. 294 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                О.М.Тустановський