24.10.2012

Справа №2/1416/1582/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого -судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Миколаївського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі за текстом -Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву), за участю третьої особи без самостійних вимог - служби у справах дітей адміністрації Ленінського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, уточнивши які в подальшому, просила поділити спільне сумісне майно -квартиру АДРЕСА_1, виділивши їй та відповідачу ОСОБА_2 у власність по ? її частині і стягнути на її користь судові витрати.

В судовому засіданні позивачка з представником позовні вимоги в остаточній редакції підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 з представником позовні вимоги про поділ майна в остаточній редакції визнали. Просили судові витрати розподілити між сторонами порівну.

Представник Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву проти задоволення позову в частині поділу майна не заперечувала. Заперечувала проти покладення розподілу судових витрат на цю установу.

Представник служби у справах дітей в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Раніше надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі з урахуванням інтересів дітей ОСОБА_2.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справ, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Встановлено що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з 31 березня 1995 р. перебувають у шлюбу, в якому мають трьох синів 1995, 2000 і 2011 років народження (а.с.23-26). Подружні відносини між сторонами припинені у 2011 р.

Відповідно до копії кредитної угоди №137 від 06 листопаду 2004 р. між ОСОБА_2 і Фондом сприяння молодіжному житловому будівництву, першому був наданий довгостроковий кредит в порядку державної програми кредитування молодих сімей в розмірі 104392 грн. зі строком повернення 30 років на будівництво житла площею 80,77 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Новобузька, 128, за умови передачі житла в іпотеку позикодавцю після уведення житла до експлуатації. Розрахунок розміру кредиту (додаток №1 до кредитної угоди) виконаний з урахуванням складу сім'ї позичальника -дружина та троє дітей (а.с.10-16).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 серпня 2005 р. і витягу про реєстрацію право власності від 23 серпня 2005 р., за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 4 -кімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 79,3 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м. (а.с.17).

За нотаріально посвідченим договором іпотеки від 01 вересня 2005 р. ОСОБА_2, передав Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в іпотеку зазначену квартиру для забезпечення своїх зобов'язань за кредитною угодою №137 від 05 листопаду 2004 р. (а.с.19 - 21).

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За загальним правилом частини 3 статті 61 СК України, майно придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»N11 від 21 грудня 2007 р. передбачено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині поділу даної квартири як спільного сумісного майна, яке є таким відповідно до наведених норм законодавства, є обґрунтованими. З огляду на визнання відповідачем ОСОБА_2 визначення частин у квартирі порівну, суд погоджується з таким волевиявленням сторін, яке не суперечить закону і тому позов слід задовольнити, виділивши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у власність по ? частини вказаної квартири.

У задоволенні позовних вимог до Миколаївського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»слід відмовити за безпідставністю, оскільки права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 при поділі майна дана установа не порушує.

Щодо розподілу судових витрат, то ухвалою суду від 24 жовтня 2012 р. ОСОБА_1 повернуто надміру сплачений судовий збір 578,04 грн. оплачений нею при пред'явленні позову до суду в сумі 1070 грн. Отже, судові витрати, що підлягають розподілу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 становить 491,96 грн. судового збору (1070 грн. -578,04 грн.).

У зв'язку із задоволенням позову пропорційно рівним частинам у спірній квартирі, суд вважає за можливе присудити ОСОБА_1 шляхом стягнення з ОСОБА_2 245,98 грн. судового збору на підставі ст. 88 ЦПК України. В цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково. Також на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, слід стягнути пропорційно частині задоволених позовних вимог 107,30 грн. судового збору оплаченого в сумі 214,60 грн. при пред'явленні ОСОБА_1 до суду заяви про забезпечення позову і заяви про витребування доказів. Отже, сума судового збору яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 становить 353,28 грн.

Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поділити спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши кожному з них у власність ? частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 353,28 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миколаївського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»за безпідставністю.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький