21.12.2012

Справа №2/1416/2478/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 грудня 2012 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого -судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору позики дійсним, стягнення боргу з процентами, судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 р. до суду пред'явлено даний позов з вимогами про стягнення з відповідачів боргу за договором позики в розмірі 79600 грн. з нарахованими процентами на суму 22725 грн., відшкодування понесених судових витрат та витрат, пов'язаних з прибуттям представника в судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на виконання усної домовленості з ОСОБА_3, досягнутої в серпні 2006 р., у лютому 2007 р. у безготівковій формі через банк були перераховані грошові кошти 10000 доларів США на картковий рахунок дружини останнього ОСОБА_4 в якості позики під 9% річних. На пред'явлену вимогу, позику з процентами відповідачі не повертають.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, погодився на заочний розгляд справи. Уточнив, що стягнення з відповідачів слід здійснити в солідарному порядку. Пояснив, що позика надавалася терміном до моменту пред'явлення вимоги позикодавця.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином завчасно.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином Сполучених Штатів Америки (а.с.6).

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з 10 червня 1984 р. і дотепер перебувають у шлюбі, мають зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за даною адресою 15 березня 2007 р. (а.с.39, 101, 115).

Відповідно до копії договору за реєстровим №150, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та довідки Миколаївського МБТІ від 20 вересня 2012 р. за №7089, ОСОБА_4 22 січня 2007 р. купила житловий будинок АДРЕСА_1, зареєструвала договір купівлі-продажу в БТІ 13 лютого 2007 р. і досі є власником цього будинку (а.с.79 - 81).

Відповідно до листа Південної регіональної дирекції АТ «ОТП Банк»від 12 листопаду 2012 р. №210, ОСОБА_1 у безготівковій формі 16 лютого 2007 р. зі свого рахунку НОМЕР_1 у банку JP MORGAN CHASE NA 4 METROTECH CENTER, 8TH BROOKLYN, N.Y. 11245 перерахував на мультівалютний рахунок НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, зареєстрованій на той час і дотепер за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти в розмірі 10000 доларів США, які були зараховані на рахунок ОСОБА_4 19 лютого 2007 р. Призначення цього платежу зазначено транслітерацією «Матеріальна допомога»(а.с. 113).

25 січня 2012 р. за місцем проживання відповідачів була вручена вимога представника ОСОБА_1 одноособово до ОСОБА_4, яку прийняв представник останньої, про повернення позики (а.с.19, 20). Згідно матеріалів справи, вимога залишилася без відповіді.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1047, 1051 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики потребує простої письмової форми і є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Недотримання такої форми договору не тягне за собою його недійсність. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Зі змісту наведених норм ЦК України вбачається, що підтвердженням укладання договору позики та його умов є борговий документ, який встановлює зобов'язання позичальника - насамперед, обов'язок повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 59, ч.ч. 1, 4 ст. 60, ч. 3 ст.10 ЦПК України обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із реквізитів переказу грошової суми від ОСОБА_1 до ОСОБА_4 (матеріальна допомога) не вбачається обов'язку повернення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошової суми у 10000 доларів, а тим більш із процентами і в солідарному порядку.

Наявну у матеріалах справи копію заяви ОСОБА_7 від 18 липня 2012 р., який начебто був присутнім у серпні 2006 р. при погодженні ОСОБА_1 можливості на майбутнє надання позики ОСОБА_3 під проценти (а.с.73), суд як належний і допустимий доказ не приймає, оскільки, по-перше, цей документ не є доказом у розумінні ч. 2 ст. 57 ЦПК України і, по-друге, не спростовує цільове призначення переказаних грошових коштів, зазначене самим ОСОБА_1 у реквізитах платежу

У зв'язку із недоведеністю факту передання грошової суми у 10000 доларів США у позику не підлягають задоволенню й позовні вимоги про визнання договору позики дійсним. Крім того, як зазначалося вище, у відповідності до змісту ст. 1051 ЦК України, недотримання письмової форми договору позики не тягне за собою його недійсність.

Таким чином, твердження позову про наявність у відповідачів солідарного боргового зобов'язання перед ОСОБА_1 на підставі договору позики є недоведеним, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання договору позики дійсним, стягнення суми позики у 79600 грн. з нарахованими процентами на суму 22725 грн.(згідно розрахунку -а.с.23) слід відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Позивачем рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.Г. Губницький