12.12.2012

Справа №2/1416/3113/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого -судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особового рахунку недійсним, визнання незаконним права користування кімнатою та виселення, визнання права на проживання у кімнаті, за участю третіх осіб ОСОБА_6, яка одночасно є законним представником малолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка одночасно є представником малолітньої ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила виселити відповідачів із кімнати АДРЕСА_1 і визнати особовий рахунок ОСОБА_5 на цю кімнату недійсним, визнати за собою та своєю сім'єю -сестрами ОСОБА_6, ОСОБА_8, з їх малолітніми дітьми, матір'ю ОСОБА_10 право на проживання у кімнаті АДРЕСА_1.

12 грудня 2012 р. позивачка звернулася до суду з уточненою позовною заявою про визнання незаконним право користування відповідачів вказаною кімнатою і виселення їх звідтіля.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що мати позивачки ОСОБА_10 у 1999 р. написала заяву про відмову від кімнати НОМЕР_2, порушуючи права своєї доньки, передбачені Законом України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків», не розриваючи договору найму, а ДП ЖЕД «Будівельник»незаконно, тобто без укладання договору піднайму або оформлення окремого ордеру передало цю кімнату сім'ї відповідачів

В судовому засіданні позивачка з представником, а також треті особи, первісні та уточнені позовні вимоги підтримали.

Відповідачка ОСОБА_2, яка одночасно виступала представником інших відповідачів, зі своїм представником ОСОБА_11 позовні вимоги не визнали.

Третя особа ДП ЖЕД «Будівельник»про час та місце розгляду справи повідомлялося, представника в судове засідання не направили. Раніше в судовому засіданні представник проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою суду від 12 грудня 2012 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_12 про визнання за ОСОБА_6,, яка одночасно є законним представником малолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка одночасно є представником малолітньої ОСОБА_9 і за ОСОБА_10 право на проживання у кімнаті кімнату АДРЕСА_1

Суд заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідка, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2012 р. і ухвалою апеляційного суду Миколаївської області, які набрали законної сили, по цивільній справі №2/1416/833/2012, оглянутої в судовому засіданні, встановлено, що будинок АДРЕСА_1 має статус малосімейного гуртожитку та знаходиться на балансі ДП ЖЕД „Будівельник".

У 1984 році для проживання сім'ї матері позивачки ОСОБА_10 було виділено кімнату НОМЕР_1 у гуртожитку. 04 березня 1996 року за ордером №71 було додатково надано кімнату НОМЕР_2.

ОСОБА_5 та членам його сім'ї у 1987 році було виділено кімнату НОМЕР_3 в цьому ж гуртожитку.

16 червня 1999 року за сімейних обставин, ОСОБА_10 звернулася до начальника ДП ЖЕУ „Будівельник" із заявою про відмову від кімнати НОМЕР_2. .Добровільно виселилися з неї із сім'єю, між тим з реєстрації не знімалася. (а.с.16).

Спірну кімнату на підставі заяви ОСОБА_5 та згоди адміністрації ЖЕД в 1999 році було виділено для проживання відповідачам, в яку вони вселилися, провели ремонт, проживають по теперішній час та сплачують комунальні платежі.

Згідно наказу №56 від 25 листопаду 1996 р. «Миколаївоблагропроектбуд»гуртожиток по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП ЖЕД «Будівельник».

Відповідно до листа голови асоціації „Миколаївоблагропроектбуд", наказом корпорації „Украгропромбуд" №94 від 26 вересня 1996 р. та в зв'язку з виділенням ЖЕД асоціації „Миколаївоблагропроектбуд" в окрему структуру ДП ЖЕД „Будівельник", начальнику ЖЕД передано право вирішувати питання поселення, переселення та виселення мешканців у гуртожитках, які знаходяться на балансі ДП ЖЕД „Будівельник".

Відповідно до ст. 129 ЖК України єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення у гуртожитку є спеціальний ордер, який видається на підставі рішення адміністрації підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 9, 10 розділу II, п. 14 розділу III «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Совета Міністров УРСР від 3 червня 1986 року № 208 жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Переселення у разі необхідності з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку проводиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету і комітету комсомолу з видачею нового ордера (п. 19 розділу III «Примірного положення про гуртожитки»від 3 червня 1986 року № 208).

ДП ЖЕД „Будівельник»є балансоутримувачем, питанням щодо поселення, переселення та виселення мешканців у гуртожитках, вирішується начальником гуртожитку, правомірність проживання відповідачів у квартирі НОМЕР_2 ним не оспорюється.

Більш того, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2012 р. по цивільній справі №2/1416/1739/2012, оглянутої в суді, ОСОБА_1, ОСОБА_6,, з малолітнім ОСОБА_7, ОСОБА_8 з малолітньою ОСОБА_9 і ОСОБА_10 визнані такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1

Сім’я ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 21 вересня 2012 р. відповідно до наданих суду копій паспортів мають з листопаду 2012 р. місце реєстрації у квартирі НОМЕР_2. За поясненням представника відповідача, позивачка та треті особи з реєстрації у кімнаті НОМЕР_2 з того ж часу одночасно зняті..

Треті особи без самостійних вимог допитані в якості свідка ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 суду підтвердили, що у кімнаті НОМЕР_2 вони не проживають з 1999 р. Те саме підтвердила суду і свідок ОСОБА_14

Таким чином, на час ухвалення рішення позивачка з родичами -третіми особами є такими, що втратили користування кімнатою НОМЕР_2, надання цієї кімнати у користування ОСОБА_5 з сім'єю у 1999 р. вже визнано правомірним рішенням суду по справі за позовом ОСОБА_10 Відповідачі будь-яких житлових право позивачки та її родичів не порушують, вимога про визнання особового рахунку недійсним не є способом захисту передбаченим ст.. 16 ЦК України, посилання позивачки на положення Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку»у зв'язку з втратою нею права користування спірною кімнатою, судом до уваги не приймаються за безпідставністю.

Отже, позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.. 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький