05.09.2012

Справа №2/1416/2391/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого -судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., за участю представників позивача Святелик А.А., Бабошиної В.В., відповідачки ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк»(далі за текстом -ПАТ «Мегабанк», Банк) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом, звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 р. ПАТ «Мегабанк»звернувся до суду з зазначеним позовом, яким просив стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 14 листопаду 2007 р. в сумі 183433,28 грн., а також з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в солідарному порядку штраф в сумі 24019,95 грн., і звернути стягнення на квартиру передану ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в іпотеку Банку, для задоволення вимог в межах суми заборгованості 183433,28 грн. Просили відшкодувати за рахунок відповідачів судовий збір в сумі 2074,53 грн.

В судовому засіданні представник Банку позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала наявність боргу за тілом кредиту, проценти та неустойку не визнала. Пояснила прострочення оплати відсутністю роботи у неї та цивільного чоловіка ОСОБА_5, витратами на утримання доньки та новонародженої онучки, смертю батька ОСОБА_5 Заявила, що вона та ОСОБА_5 на даний час працевлаштовані, бажають і мають змогу оплачувати кредит протягом залишку строку його дії. Заявила суду прохання про зменшення неустойки.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

14 листопаду 2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є позивач, і ОСОБА_3 укладений кредитний договір №302-14П/2007 згідно якого ОСОБА_3 отримала 80000 грн. на споживчі цілі на строк до 13 листопаду 2017 р. зі сплатою 18,2% річних за умови забезпечення зобов'язання іпотекою та порукою (пункти 1.1.; 1.2). Повернення кредиту, сплата процентів і комісій визначалося графіком, що є додатком №1 до кредитного договору (пункт 1.3). Згідно пункту 7.1. кредитного договору за користування кредитом понад строк та/або недотримання строків сплати нарахованих процентів позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від несвоєчасно несплаченої суми (а.с.12-15).

Відповідно до пункту 7.2. кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту згідно з графіком встановленим додатком №1; штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплачених процентів; штраф у розмірі 10% від суми отриманого кредиту - у т.ч. за невиконання обов'язку застрахувати своє життя на користь позикодавця та надати інформацію щодо свого фінансового стану. Згідно пункту 3.3.1 кредитного договору Банк має право достроково розірвати договір та вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів у випадку порушення позичальником умов цього договору.

Угодою №1 між Банком і ОСОБА_3 від 28 березня 2008 р. внесені зміни до кредитного договору від 14 листопаду 2007 р.: сума кредиту збільшена до 95000 грн., графік погашення кредиту перерахований на погашення кредиту рівними частками протягом строку дії договору (а.с.16,17).

Між Банком і ОСОБА_5 14 листопаду 2007 р. укладений договір поруки №302-14П/2007-п, зі змінами внесеними угодою №1 від 27 березня 2008 р., за яким ОСОБА_5 зобов'язався солідарно з ОСОБА_3 відповідати за порушення останньою зобов'язань за кредитним договором від 14 листопаду 2007 р. в тому ж обсязі (пункти 1.2.;2.1.;3.1.;.3.2) (а.с.18,19).

Крім того, 14 листопаду 2007 р. ОСОБА_3 та її 18-річна донька ОСОБА_4 (майновий поручитель) передали Банку в іпотеку належні їм по ? частини у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 14 листопаду 2007 р. і будь-яким додатковим угодам до нього, у т.ч. в разі збільшення основного зобов'язання та процентів за ним (пункт 1.1.). Договором іпотеки встановлена відповідальність іпотекодавців за порушення зобов'язань про страхування квартири на весь строк дії кредитного договору на користь іпотекодержателя (пункт 3.1.2.) у вигляді штрафу у розмірі 15% від вартості предмету іпотеки, оціненого у 160133 грн. (пункти 4.4.; 1.4) (а.с.20-22).

Кредитні кошти ОСОБА_3 отримала двома частина: 80000 грн. -14 листопаду 2007 р. і 15000 грн. -28 березня 2008 р. (а.с.34,35).

З листопаду 2008 р. графік погашення кредиту відповідачкою ОСОБА_3 не виконується.

22 липня 2011 р. ОСОБА_3 отримала вимогу Банку від 11 липня 2011 р. про усунення порушень кредитного договору та договору іпотеки щодо страхування життя та предмету іпотеки, а 01 серпня 2011 р. (а.с.37-44) і 18 травня 2012 р. рекомендованою кореспонденцією відповідачам направлялися вимоги про дострокове повернення усієї суми кредиту, процентів, штрафів та пені (а.с.45,46).

Згідно розрахунку Банку пред'явлені позовні грошові вимоги у сумі 183433,28 грн. складаються з наступних складових: заборгованість за тілом кредиту 88152,98 грн. (прострочена заборгованість за тілом кредиту 34451,98 грн. і сума кредиту, строк сплати якої не настав 53701 грн.), сума процентів -55801,96 грн. (у т.ч. прострочені проценти 53841,04 грн. і проценти за період з 01 квітня 2012 р. по 14 травня 2012 р. -1960,92 грн.), пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми -11649,04 грн. (7010,04 грн. за прострочення сплати процентів і 4639 грн. за прострочення погашення тіла кредиту), а також штрафи на загальну суму 27829,30 грн., у т.ч. за порушення графіку сплати тіла кредиту 3445,20 грн., за порушення графіку сплати процентів 5384,10 грн., за невиконання зобов'язань щодо страхування життя - 9500 грн., за невиконання зобов'язань щодо надання документів та інформації щодо свого фінансового стану -9500 грн.

Згідно із положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору з дотриманням строку (терміну) його виконання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Частиною 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та умовами кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

Крім того, ст. ст. 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в однаковому обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на наведене, позовні вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_3 та її поручителя за кредитним договором ОСОБА_5 заборгованості за кредитом у 88152,98 грн. і нарахованими процентами 55801,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Кредитним договором встановлена відповідальність позичальника щодо сплати нарахованих процентів: пунктом 7.1. у вигляді пені - за недотримання строків сплати нарахованих процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу від несвоєчасно сплаченої суми і пунктом 7.2. - у вигляді штрафу у розмірі 10% від сум несвоєчасно сплачених процентів.

Згідно розрахунку наданого Банком за пунктом 7.1. кредитного договору щодо прострочених процентів нарахована пеня в сумі 7010,04 грн., а за пунктом 7.2. того ж договору нарахований штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплачених процентів у 53841,04 грн., тобто 5384,10 грн.

Отже, Банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 7010,04 грн. слід відмовити, обмежившись задоволенням вимоги про стягнення штрафу в сумі 5384,10 грн.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога Банку про стягнення пені згідно п. 7.1. кредитного договору стосовно недотримання строків сплати кредиту в сумі 4639 грн. Зазначений пункт зазначає підставою нарахування пені користування кредитом понад строк, встановлений пунктами 1.1. і 3.2.1. кредитного договору, тобто 13 листопаду 2017 р. Оскільки вказаний строк не настав, то ця пред'явлена вимога є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Слід стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 встановлений кредитним договором штраф в сумі 3445,20 грн. за невиконання зобов'язань по сплаті тіла кредиту згідно до додатком №1 в розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту (34451,98 грн./10), оскільки вона передбачена кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та пункту 27 Постанови Пленуму ВССУ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», розмір неустойки за заявою відповідача може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Позивачем нарахований штраф ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у сумі 9500 грн. за порушення пункту 3.2.13 кредитного договору щодо надання на першу вимогу Банку документів та інформації щодо майнового стану. Але збитків (реальних чи упущеної вигоди) дане порушення для Банку не спричинило. Перша вимога про надання такої інформації була направлена відповідачам більш ніж через 2,5 року після початку систематичних порушень графіку сплати платежів за кредитним договором (а.с.43). Крім того, вимогами банку не були встановлені вичерпні вимоги до форми вказаної інформації. З врахуванням даних обставин та засад розумності, добросовісності та справедливості цивільного законодавства, даний штраф слід зменшити з 9500 грн. до 500 грн.

Суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити також і суму штрафу 9500 грн. нарахованого позивачем за порушення ОСОБА_3 і ОСОБА_5 пункту 3.2.10 кредитного договору щодо страхування життя на користь кредитодавця на весь строк дії договору. Такий договір із страховою компанією «Мега гарант - життя» був укладений ОСОБА_3 14 листопаду 2007 р. на строк 2 роки, а сума страхової суми за даним страховим випадком «смерть»склала 2000 грн. на користь Банку (а.с.23,24). В подальшому договір страхування життя ОСОБА_3 не поновлювався, але збитків позивачу таке порушення не спричинило, як і інших будь яких негативних наслідків. Крім того, на думку суду, даний пункт договору має формальний характер з огляду на невизначеність нижньої межі страхової суми на користь Банку і не співрозмірність з нарахованою сумою штрафу. Тому суму штрафу слід зменшити до 500 грн.

Відповідно до умов пункту 3.1.2. і 4.2. договору іпотеки Банку з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від 14 листопаду 2007 р., останні були зобов'язанні застрахувати предмет іпотеки на користь іпотекодержателя на строк дії кредитного договору на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування. Банк пред'являючи вимогу про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму штрафу у розмірі 15% від вартості предмету іпотеки в розмірі 24019,95 грн., посилався на неповновлення договору страхування предмету іпотеки від 14 листопаду 2007 р. по закінченню строку його дії 14 листопаду 2008 р. (а.с.25-27). Але в судовому засіданні самим представником позивача були надані договори страхування предмету іпотеки ОСОБА_3 від 07 вересня 2009 р. зі строком дії до 08 вересня 2010 р. і від 02 серпня 2012 р. зі строком дії до 02 серпня 2013 р.

Враховуючи ступінь виконання цього зобов'язання відповідачами, майновий та сімейний стан боржника в цьому зобов'язанні ОСОБА_4, а також відсутність негативних наслідків і збитків внаслідок порушення цієї умови іпотечного договору для Банку, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу з 24019,95 грн. до 500 грн. При цьому суд вважає неправильним покладання солідарного обов'язку по сплаті штрафу, оскільки відповідачі мають рівні частини у праві власності на іпотеку, а тому суму штрафу також слід розділити порівну, по 250 грн. з кожної.

Таким чином, загальний розмір вимог Банку до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як солідарних боржників складає загальну суму 153784,24 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом 88152,98 грн., заборгованість за нарахованими процентами 55801,96 грн., штраф за несвоєчасно сплачені проценти 5384,10 грн., штраф за невиконання зобов'язань по сплаті тіла кредиту згідно до додатком №1 до кредитного договору від 14 листопаду 2007 р. в сумі 3445,20 грн., штраф за невиконання умови кредитного договору про надання документів та інформації щодо майнового стану в сумі 500 грн., штраф за невиконання умови кредитного договору про страхування життя в сумі 500 грн.

Як роз'яснено п. 2 ч. 42 постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 р. № 5 суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення ст.. 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Тому у задоволенні позову Банку до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором слід відмовити, задовольнивши, згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, позовні вимоги щодо звернення стягнення на належну їй частину предмета іпотеки.

Проте відмова у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника, не звільняє його поручителя ОСОБА_5 від обов'язку встановленого договором поруки і передбаченого ст. 553 ЦК України відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_3 всіх її зобов'язань за кредитним договором, а тому з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 153784,24 грн. (ухвала ВССУ від 20 червня 2012 р. по справі №6-47481св11).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Вартість предмету іпотеки згідно пункту 1.4. договору іпотеки від 14 листопаду 2007 р. визначена сторонами у 160133 грн. Таким чином, вартість ? частини предмету іпотеки, що належить кожному з іпотекодавців складає 80066,50 грн. (160133 грн./2).

Тому пред'явлені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки стосовно ? частини квартири слід задовольнити, але з встановленням обмеження на задоволення вимог банку за рахунок цього майна грошовою сумою 80066,50 грн.

Визначаючи спосіб звернення стягнення, суд виходить з того, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»одним із способів, який може визначити суд, є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах.

Запропонований позивачем спосіб реалізації заставленого майна - шляхом укладання договору купівлі-продажу предмету забезпечувального обтяження з іншою особою-покупцем є неприйнятним, оскільки тим самим фактично буде видане доручення Банку від імені заставодавця на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду, та не враховує інтересів заставодавця.

Тому, суд визначає спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з врахуванням вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку»

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках пропорційно задоволеній частині позовних вимог слід стягнути судовий збір оплачений при зверненні позивача до суду. Процент задоволених вимог складає 74% (з пред'явлених 207453,23 грн. задоволено вимоги на 153784,24 грн.), а тому судовий збір підлягає відшкодуванню на суму 1535,15 грн., по 511,71 грн. з кожного.

На підставі наведеного, керуючись ст. 212-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Мегабанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк»заборгованість за кредитним договором №302-14П/2007-п і додатковою угодою №1 до нього від 27 березня 2008 р. в сумі 153784,24 грн.

Звернути стягнення шляхом проведення прилюдних торгів на предмет іпотеки за іпотечним договором укладеним 14 листопаду 2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Мегабанк», та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 -квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 24,2 кв.м., яка в рівних частках, по ?, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 липня 2007 р., згідно розпорядження від 16 липня 2007 р. за №3702-р, виданим Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради Миколаївської області, зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 30 липня 2007 р.

Звернення стягнення на ? частину вказаної квартири, яка належить ОСОБА_3, провести в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Мегабанк»в розмірі 153784,24 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 88152,98 грн., заборгованість за нарахованими процентами 55801,96 грн., штраф за несвоєчасно сплачені проценти 5384,10 грн., штраф за невиконання зобов'язань по сплаті тіла кредиту згідно до додатком №1 до кредитного договору від 14 листопаду 2007 р. в сумі 3445,20 грн., штраф за невиконання умови кредитного договору про надання документів та інформації щодо майнового стану в сумі 500 грн., штраф за невиконання умови кредитного договору про страхування життя в сумі 500 грн. за укладеним 14 листопаду 2007 р. кредитним договором №302-14П/2007 з публічним акціонерним товариством «Мегабанк»і додатковою угодою №1 до нього від 28 березня 2008 р.

Звернення стягнення на ? частину вказаної квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_4, провести в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Мегабанк»в сумі 153784,24 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 88152,98 грн., заборгованість за нарахованими процентами 55801,96 грн., штраф за несвоєчасно сплачені проценти 5384,10 грн., штраф за невиконання зобов'язань по сплаті тіла кредиту згідно до додатком №1 до кредитного договору від 14 листопаду 2007 р. в сумі 3445,20 грн., штраф за невиконання умови кредитного договору про надання документів та інформації щодо майнового стану в сумі 500 грн., штраф за невиконання умови кредитного договору про страхування життя в сумі 500 грн. за укладеним 14 листопаду 2007 р. кредитним договором №302-14П/2007 з публічним акціонерним товариством «Мегабанк»і додатковою угодою №1 до нього від 28 березня 2008 р., але не більш ніж на суму 80066,50 грн.

Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк»штраф в сумі 500 грн. за порушення умови іпотечного договору від 14 листопаду 2007 р. про страхування предмету іпотеки, в рівних частках - по 250 грн. з кожної.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк»по 511,71 грн. судового збору з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький