ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 грудня 2012 року справа № 5020-1370/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Архипенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «Остов»

(99040, м .Севастополь, вул. М.Геловані, 1, кв. 36)

до ДП ЦКБ «Чорноморець»

(99011, м. Севастополь, вул. Б. Морська, 1)

про стягнення 510739,75 грн,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Остов»звернулося до господарського суду з позовом до

ДП ЦКБ «Чорноморець»про стягнення 510739,75 грн.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Судом встановлено, що вказане позивачем в позовної заяві найменування відповідача є скороченим, що не відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 54 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Справляння судового збору в Україні регулюється Законом України «Про судовий збір»(далі - Закон), із відповідними змінами і доповненнями.

Статтею 9 Закону передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до листа Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі від 03.02.2012 №06-47/1204, встановлені наступні реквізити для перерахування судового збору за позовними заявами, які подаються з 06.02.2012 до господарського суду міста Севастополя:

Отримувач коштів - Державний бюджет міста Севастополя ;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38022717;

Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі;

Код банку отримувача (МФО) -824509;

Рахунок отримувача -31215206783001;

Код бюджетної класифікації - 22030001.

Вказана інформація є загальнодоступною і розміщена, зокрема, у приміщенні господарського суду та на його офіційному сайті у веб-порталі «Судова влада України».

Однак, за платіжним дорученням від 06.12.2012 № 673, доданим до позовної заяви, як доказ сплати судового збору на суму 10215,00 грн, відповідні грошові кошти перераховані за помилковими платіжними реквізитами отримувача, а саме: невірно вказані код за ЄДРПОУ -23013519 та рахунок отримувача -37317002000749 (депозитний рахунок господарського суду міста Севастополя).

З огляду на вищевикладене, додане до матеріалів позовної заяви платіжне доручення від 06.12.2012 № 673 не є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки не підтверджує сплату останнього у встановленому порядку.

Також, відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Згідно з приписами пункту 14 розділу 3 відповідної Інструкції до позовної заяви додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Враховуючи наведене, вимоги вказаної Інструкції мають виконуватись позивачем.

Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Проте, серед доданих до позовної заяви документів відсутній опис вкладення поштового відправлення, або будь-який інший документ, який би підтверджував факт відправлення відповідачеві саме копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Наданий до заяви фіскальний чек № 9577 від 06.12.2012 свідчить про відправлення на адресу відповідача рекомендованим листом якоїсь кореспонденції, але з'ясувати зміст цього поштового відправлення, за відсутності опису вкладення до нього, неможливо.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовна заява приватного підприємства «Остов»подана без додержання вимог пункту 2 частини другої статті 54, частини першої статті 56, пунктів 2, 3 частини першої статі 57 ГПК України та відповідно до приписів пунктів 2, 4, 6 частини першої статті 63 ГПК України підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 (далі - Стандарт).

Відповідно до вимог вказаного пункту Стандарту, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».

У відповідності до пункту 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Додані до позовної заяви документи позивачем належним чином не засвідчені.

Відповідно до частини третьої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

На підставі викладеного, керуючись пунктами 2, 4, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Повернути позовну заяву приватного підприємства «Остов»до ДП ЦКБ «Чорноморець»про стягнення 510739,75 грн без розгляду.

Суддя підпис О.М.Архипенко