Справа № 22А-1089/2006 р. Головуючий в 1 інстанції Бондаренко І.А.
Категорія Доповідач Корзаченко І.Ф.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2006 року колегія судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Корзаченко І.Ф.,
суддів Яворського М.А., Червінко К.С.
при секретарі Левочко І.Я.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини А-2215 на постанову Бориспільського міськрайонного суду від 20 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,
встановила:
У червні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до військової частини А-2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення. Позов обґрунтовувала тим, що вона є військовослужбовцем військової частини А-2215. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів № 316 від 12 березня 1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань» вона до 10 жовтня 2000 року забезпечувалася продовольчими пайками. 3 11 березня 2000 року Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року припинена дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовціві членів їх сімей» в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Позивачка вважає, що порушене її право на отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави. Просила стягнути з відповідача заборгованість з виплати грошової компенсації за продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року по 31 травня 2006 року в сумі 13515 грн. 72 коп.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 20 червня 2006 року позов задоволено. Постановлено визнати дії командування військової частини А-2215 незаконними та стягнути з відповідача на користь позивачки компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 13515 грн. 72 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду з підстав порушення судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов суд послався на те, що за період з 11 березня 2000 року по 31 травня 2006 року, всупереч вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовціві членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року, позивачка не забезпечувалася продовольчими пайками і не отримувала грошової компенсації замість них.
З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі.
Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року припинена дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовціві членів їх сімей» в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.
Постанова Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України 426 від 29 березня 2002 року, яка не передбачає виплату грошової компенсації замість продовольчих пайків.
Задовольняючи позов, суд не врахував відсутності правових підстав для задоволення позову.
З урахуванням наведеного постанову суду необхідно скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в позові.
На підставі ст.2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року, керуючись ст.ст. 202, 207 КАС України, колегія,-
постановила:
Апеляційну скаргу військової частини А-2215 задоволити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду від 20 червня 2006 року скасувати і ухвалити нову постанову.
Відмовити ОСОБА_1 в позові до військової частини А-2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.