Справа №22ц-2439/2006 р.                           Головуючий у 1 інстанції Дубае Т.В.

Категорія 10                                                 Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З листопада 2006 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого-судді Антоненко В.І.,

судців Поліщука М.А., Тракало В.В.,

при секретарі Чабанкж Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за

апеляційною   скаргою   ОСОБА_1  на  заочне   рішення   Києво-

Святошинського районного суду від 11 жовтня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_2

 до ОСОБА_3, третя особа ТОВ "ГРААЛЬ Р" про стягнення

коштів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -

встановила:

У серпні 2005 року ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення завдатку в сумі 20000 грн. та 5000 грн. штрафу за невиконання попереднього договору.

В позовній заяві зазначила, що 14 серпня 2004 року між нею та відповідачем з участю посередника ТОВ "ГРААЛЬ Р" було укладено попередній договір про те, що ОСОБА_1. зобов'язався до 30 жовтня 2004 року продати ОСОБА_2. належну йому земельну ділянку по вул. АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області.

На виконання п.1.3 договору позивачка в присутності представника ТОВ "ГРААЛЬ Р" передала відповідачеві 2000 доларів США завдатку.

Станом на 26 липня 2005 року відповідач не виконав свій обов'язок продати позивачці земельну ділянку. Тому остання просила на підставі ст.571 ЦК України стягнути з відповідача на її користь відповідно до вимог п.2.1 попереднього договору подвійну суму завдатку, тобто 4000 доларів США та 5000 грн. штрафу, а всього - 25000 грн. та 250 грн. судових витрат.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 11 жовтня 2005 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 20000 грн. завдатку, 5000 грн. неустойки та 51 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи на користь позивачки подвійну суму завдатку, суд вважав доведеним, що позивачка передала відповідачеві 2000 доларів США в підтвердження укладення в майбутньому договору купівлі-продажу земельної ділянки, а так як відповідач у визначений сторонами термін не продав позивачці земельну ділянку то відповідно до вимог п.2.3 укладеного між ними 14   серпня 2004 року     попереднього

договору     вказаний  завдаток  відповідачем  повинен   бути   повернений   позивачці  у подвійному розмірі плюс 50 % від вказаної суми неустойки.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не грунтуються на доказах та на законі.

За правилами ч.І ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч.І ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Виходячи з вищенаведених норм матеріального права, посилання судом на п.2.3 укладеного сторонами 14 серпня 2004 року попереднього договору щодо повернення завдатку у подвійному розмірі є безпідставним, оскільки укладений ними договір є нікчемним. Це ж стосується і стягнутої на користь позивачки неустойки. Більш того, навіть вказаним попереднім договором поверення неустойки передбачалося не позивачці, а посереднику.

Крім того, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України позивачка взагалі не довела заявлених нею позовних вимог . Відповідач категорично заперечує факт отримання будь-яких грошей від позивачки, договір, на який посилається позивачка, не містить доказів про передачу нею грошей відповідачеві під час підписання цього договору, будь-яка розписка про передачу чи отримання грошей в матеріалах справи відсутня, а пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд розцінює критично, оскільки вони є зацікавленими особами у розгляді даної справи.

За таких обставин, коли судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з   ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 307, 309, 316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду від 11 жовтня 2005 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позоних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ТОВ "ГРААЛЬ Р" про стягнення коштів за попереднім договором.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.