Справа № 22-ц 2667 2006 р.                                   Головуючий 1 інстанції Шинкар А.О.

Доповідач Хопта С.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державної служби автомобільних доріг України на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2006 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Державна служба автомобільних доріг України, Управління Пенсійного фонду м. Бровари, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

*  ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеною заявою, в якій просив встановити факт тривалості робочого дня в зоні відчуження ЧАЕС за 19.05.1986 року, 20.05.1986 року та 21.05.1986 року по 8 годин, відпрацьовані особисто ним. В заяві посилався на те, що встановлення такого факту має для нього юридичне значення, оскільки для отримання пенсії як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йому необхідно надати до Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари довідку за формою № 122 про розмір заробітної плати за період участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС, а Державна служба автомобільних доріг України видала йому довідку про те, що він відпрацював за вказані дні лише 18 год.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2006 року заяву задоволено. Суд вважав встановленим факт , що ОСОБА_1. мав тривалість робочого дня в зоні відчуження ЧАЕС по 8 годин за 19.05.1986 року, 20.05.1986 року та 21.05.1986 року як робочий час, який був відпрацьований безпосередньо ним.

В апеляційній скарзі Державна служба автомобільних доріг України просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

/

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. обґрунтовує свою заяву тим, що встановлення тривалості робочого часу та розміру заробітної плати йому необхідно для оформлення пенсії як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до п. 17 Порядку подання оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, та відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нарахування та сплачену заробітну плату там, де працював потерпілий. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43 для працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінювання, встановлювався 6 годинний робочий день. Підставою для проведення нарахування доплати за надурочні години може бути лише оригінал табеля обліку робочого часу, складений у 1986 році, тобто в період виконання робіт в зоні ЧАЕС, і відповідні документи (підстава) для максимально дозволеної в умовах радіоактивного опромінення тривалості робочого часу.

Відповідно до зазначеного Порядку та чинного законодавства, для призначення пенсії тривалість робочого часу і розмір заробітної плати необхідно підтверджувати первинними документами. ОСОБА_1. в заяві зазначив, що довідку про тривалість робочого часу та заробітну плату Державна служба автомобільних доріг України йому видала.

За таких обставин справи, оскільки заявник просив встановити факти, для підтвердження яких законом визначений інший порядок, а не судовий порядок, передбачений ст. 256 ЦПК України, постановлене у справі, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, рішення суду підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі відповідно до ст. 310 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 310 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  Державної  служби  автомобільних  доріг  України задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області  від  13 червня 2006 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного  Суду України протягом двох місяців.