АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 200броку Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Парапана В.Ф.
Судців: Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.
При секретарі: Яні Н.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від ЗО червня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2004р. ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до відповідача - Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (далі ДСК "ЧМП") і уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідача: заробітну плату у розмірі 34.200 грн. ; проіндексовану суму у розмірі 57876,26 грн.; три відсотки річних у розмірі 9230,85 грн.; моральну шкоду у розмірі 100.000 грн.
Позивач зазначав, що згідно наказу №НОМЕР_1 від 09.04.1990р. він був переведений на посаду директора компанії з обмеженою відповідальністю "Мультиконт" у м.Будапешт, Угорська республіка.
Відповідно до наказу № НОМЕР_2 від 24.06.1994р. строк його роботи за контрактом на зазначеній посаді був продовжений до грудня 1996р. з посадовим окладом (на підставі із штатним розкладом ТЗ-12/1773 від 21 липня 1993р.) у розмірі 15000 доларів США.
Наказом №НОМЕР_3 від 05.05.04р. він був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 у компанії "Мультиконт" за згодою сторін п.1 ст.3 6 КЗпП України.
За період часу з 1.01.1996р. по грудень 1996р. включно йому була нарахована заробітна плата в розмірі 18.000 доларів СІЛА, яка не виплачена.
Він неодноразово звертався до відповідача про виплату заробітної плати, але до цього часу його прохання не виконано, внаслідок чого йому також завдана і моральна шкода.
Справа №22-486б/2006р. Головуючий у 1 інстанції: Ярош С.В.
Категорія - 40 Доповідач: Парапан В.Ф.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просив про задоволення позову.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням суду від ЗО.Об.2006р. позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача: заробітну плату у розмірі 34200 грн.; - проіндексовану суму боргу у розмірі 57874,26 грн.; три відсотки річних у розмірі 9230,85 грн.; моральна шкода в розмірі 10.000грн. Відповідач зобов'язаний із сум стягнутої заробітної плати утримати необхідні збори та податки, перерахувавши їх до бюджетів відповідних рівнів.
У апеляційних скаргах:
ДСК "ЧМП" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове
рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом
першої інстанції норм матеріального та процесуального права;
ОСОБА_1. просить рішення суду змінити в частині
відшкодування моральної шкоди та задовольнити його вимоги у
повному обсязі, вказуючи на порушення судом норм
матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція ДСК "ЧМП" підлягає частковому задоволенню, скарга ОСОБА_1. - відхиленню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що відповідач має перед позивачем заборгованість по заробітній платі, але на порушення п.п. З, 4 ст.309 ЩІК України неправильно з'ясував розмір її відшкодування.
Згідно з ч.І ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Як убачається з матеріалів справи на підставі заяви ОСОБА_1. та резолюції в.о. президента ДСК "ЧМП" Діордієва О.П. від 12.07.1997р., бухгалтерією цього підприємства 14.07.1997р. був проведений розрахунок заборгованості по зарплаті ІНФОРМАЦІЯ_1 в КОО "Мультиконт" ОСОБА_1. за 1996р.
Згідно вказаному розрахунку залишок фінансового звіту по касі на 1.01.1996р. складає 1994.00 дол.США. Штатним розкладом ТЗ-12/1773 від 21.07.1993р. посадовий оклад ОСОБА_1. складає 15000.00 дол. США.
Заборгованість ОСОБА_1. за січень--грудень 1996р. складає 1500.00 х 12 - 18.000 дол.США - 1994.00 дол.США = 16.004 дол.США, яка до теперішнього часу не виплачена.
Зазначені обставини підтверджуються розрахунком, рапортами та заявами ОСОБА_1. (а/с. 7, 9-17).
Достовірність цих документів представниками сторін не заперечується.
За таких обставин колегія суддів вважає доведеним факт заборгованості по заробітній платі відповідача ОСОБА_1. на суму 16.004,00 дол.США.
Відповідно до ч.І ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Матеріалами: справи встановлено, що ОСОБА_1., перебуваючи в Угорщині, одержував заробітну плату в доларах США..
За період з 1996 року по 2006рік курс долара США з урахуванням інфляційних процесів в Україні неодноразово змінювався і на теперішній час складає за офіційним курсом Національного Банку України 100 доларів США = 505 грн. України, що сторонами не заперечується.
Тому, суму заборгованості колегія суддів визначає у гривнях України з урахуванням офіційного курсу долара США на теперішній час.
16.004 дол.США х 5.05 грн. = 80820, 20 грн.
На зазначені обставини районний суд не звернув уваги, унаслідок чого неправильно визначив розмір відшкодування заборгованості по заробітній платі.
Відповідно до положень ст.ст.233, 238 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а орган який розглядає подібний спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум, без обмеження будь-яким строком.
Можливість відшкодування власником або уповноваженим ним органом заподіяної працівникові моральної шкоди передбачено ст. 237-1 КЗпП України, яка набула чинності з 13 січня 2000р.
Враховуючи те, що дана правова норма зворотної сили не має, то у суду не було правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.
Розподіл судових витрат між сторонами колегія суддів вирішує у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.2, 309 п.п.З, 4, 313-314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ДСК "ЧМП" задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від ЗО червня 2006 року скасувати.
Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 80820 грн. 20 коп., з зобов'язанням відповідача утримати прибутковий податок, страхові внески та інші обов'язкові платежі.
В решті позовних вимог ОСОБА_1. відмовити.
Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь держави державне мито у сумі 808 грн. 2 0 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.