УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді Косогор Г.О. суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О. при секретарі Зелінському О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні приміщенням та виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 2001 року працює двірником у КП „ДЕЗ Центральне". Вона із своєю сім'єю сладом чотири особи мешкали у приміщенні вкрай непридатному для існування та потребували поліпшення житлових умов. У зв'язку з цим керівництво КП „ДЕЗ Цєн гральне" подало клопотання до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з приводу надання позивачці та членам її сім'ї приміщення для проживання з метою поліпшення житлових умов. Після цього позивачка особисто звернулася з заявою про надання дозволу щодо відновлення підсобного приміщення - колишньої квартири №АДРЕСА_1 в м. Одесі. Розпорядженням №НОМЕР_1 від 24 жовтня 2005 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, розглянувши заяву позивачки, було встановлено, що колишня квартира - трикімнатна, загальною площею 95.41 кв м, в тому числі житлова - 34.18 кв м. На теперішній час зазначена квартира визнана аварійною, мешканці квартири відселені, керуючись Положенням про районну адміністрацію Одеської міської ради позивачці було надано дозвіл на відновлення за власні кошти підсобних приміщень - колишньої трикімнатної квартири №АДРЕСА_1 в м. Одесі згідно з розробленою проектно-технічною документацією. Отримавши вказане розпорядження, позивачка прийшла за вказаною адресою для того, щоб почати виконувати відновлювальний ремонт, однак у приміщення колишньої квартири №АДРЕСА_1 вона попасти не змогла у зв'язку з тим, що у даному приміщення знаходяться відповідачі, які заявили , що мешкають у цьому приміщенні та звільняти його не бажають.

У судовому засідани позивачка та її представники підтримали позовні вимоги.

Відповідачі у судовому засіданні позов не визнали.

Рішенням суду позов задоволено.

На рішення суду відповідачі принесли апеляційну скаргу в який просиять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_3. до них посилаючись на неповне з*ясування судом обставин по справі та на необґрунтованість рішення суду, крім того, апелянти посилались на те, що вони заселилисьу квартиру № АДРЕСА_1 в м. Одесі  бригади де проживають ОСОБА_1. та ОСОБА_2., однак правовстановлюючих документів при цьому не отримували.

Справа № 22-5795/2006 рік Головуючий у суді 1-й інстанції

Ярош С.В.

Доповідач апеляційної інстанції Ісаєва Н.В.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної

скарги та перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах позовних вимог і

доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не

підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по

справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно

визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні встановлено, позивач з 2001 року працює двірником у КП «ДЕЗ Центральне ». Вона із своєю сім'єю складом чотири особи мешкали у приміщенні вкрай непридатному для існування та потребували поліпшення житлових умов. У зв'язку з цим керівництво КП „ДЕЗ Центральне" подало клопотання до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з приводу надання позивачці та членам її сім'ї приміщення для проживання з метою поліпшення житлових умов. Після цього позивачка особисто звернулася з заявою про надання дозволу щодо відновлення підсобного приміщення - колишньої квартири №АДРЕСА_1 в м. Одесі. Розпорядженням №НОМЕР_1 від 24 жовтня 2005 року Приморська районнаадміністрація Одеської міської ради, розглянувши заяву позивачк, встановлено, що квартира - трикімнатна, загальною площею 95.41 кв м, в тому числі житлова- 34, 18 кв.м. На теперішній час зазначена квартира визнана аварійною, мешканці квартири відселени, керуючись Положенням про районну адміністрацію Одеської міської ради було надано дозвіл на відновлення за власні кошти підсобних приміщень- колишньої трикімнатної квартири №АДРЕСА_1 в м. Одесі згідно з розробленою проектно-технічною документацією. Отримавшій вказане розпорядження, позивачка прийшла за вказаною адресою для того, щоб почати відновлювальний ремонт, однак у приміщення колишньої квартири № АДРЕСА_1 вона попасти не змогла у зв'язку з тим, що у даному приміщення знаходяться відповідачі, які заявили, що мешкають у цьому приміщенні та звільняти його не бажають. Це підтверджується актом КП „ДЕЗ Центральне". Суд справедливо не прийняв до уваги твердження відповідачів про те, що вони не проживають у колишній квартирі № АДРЕСА_1 оскільки ними особисто на плані колишньої квартири №АДРЕСА_1 вказані ті приміщення, які вони замають. Крім того, відповідачами у судовому засіданні не повідомлено та не надано правовстановлюючих документів на право власності або на право користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. 395 ЦК України, право володіння є речовим правом на чуже майно. Відповідно до ст. 396 ЦК України, особа, яка має право на чуже майно, має право захист цього права. Право позивачки а користування приміщення колишньої квартири № АДРЕСА_1 порушено відповідачами. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги ^суттєвими не являються і не дають підстав^для висновку про неправильне застосування ~ судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, ч.І п. 1 ст. 307, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.