Справа 22-ц-1845/06 Головуючий по 1 інстанції Мачула О.М.
Категорія 42 Доповідач апеляційного суду Колосовський СЮ.
РІШЕННЯ Іменем України
01 листопада 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Вовненко Г.Ю.
суддів: Галущенка О.І., Колосовського СЮ.
при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.
за участю: відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2006 р.
за позовом приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „Володимир Мономах" (далі - ПП „Володимир Мономах") до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановила:
У січні 2006 р. ПП „Володимир Мономах" пред'явило позов до ОСОБА_1 про відшкодування 24880 грн. 16 коп. майнової шкоди заподіяної під час виконання трудових обов'язків.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2006 р. постановлено про задоволення позову.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, порушив питання про його скасування з закриттям провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позивач повинен нести майнову відповідальність у повному розмірі за шкоду заподіяну відповідачу під час виконання трудових обов'язків, так як неналежно поставився до збереження дорученого йому майна.
Проте з таким висновком в повній мірі погодитись не можна, оскільки до нього суд прийшов з порушенням закону.
2 Відповідно до ч 1. ст. 131 КЗпП роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.
Як випливає з положень ст. 137 КЗпП, коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
Із матеріалів справи вбачається, що 25 грудня 2005 р. відповідач, який працював у позивача на посаді менеджера отримав від підприємців 24880 грн. 16 коп. за раніше поставлений товар. Під час перевезення громадським транспортом позивач втратив ці грошові кошти.
Враховуючи те, що позивач не створив жодних умов позивачу і іншим працівникам при виконанні подібних функцій по забезпеченню збереження дорученого майна, то розмір шкоди відповідно до названих норм матеріального права підлягає зменшенню.
З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду першої інстанції в силу п. З, 4 ч.І ст. 309 ЦПК підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2006 р. змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „Володимир Мономах" 13000 грн. майнової шкоди та 130 грн. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців.