У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/190/72/13 Доповідач : Євдокімова В.В.

08.01.2013 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоЯзєва С.О.

СуддівЄвдокимової В.В., Дорошенко Т.І.

За участю прокурораМатвійчук С.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2012 р., за яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, раніше не судимий,

засуджений:

- за ч.1 ст. 310 КК України до 2 років обмеження волі;

- за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 у дохід держави судові витрати за проведення експертиз - 3530 грн. 88 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів з наступних підстав.

Так, ОСОБА_5, маючи намір на незаконне вирощування коноплі, у червні 2012 р., точна дата органами досудового слідства не встановлена, прибув до покинутого та нежилого домоволодіння АДРЕСА_1, на загородженій присадибній ділянці на якій зростали нарковмістні розслини коноплі, де ОСОБА_5 став тимчасово проживати та незаконно вирощувати коноплю, а саме здійснювати її полив, очищувати земельну ділянку від бур'янів, зривати непридатні до вживання верхівки конопель, а також здійснювати її охорону.

Продовжуючи свій злочинний намір на незаконне зберігання конопель і достовірно знаючи про їх наркотичні властивості, ОСОБА_5 з вирощених їм конопель, зірвав верхівки та листя, які залишив незаконно зберігати на вищезгаданій присадибній ділянці, а також в кімнатах домоволодіння без мети збуту для особистого вживання.

07.09.2012 р., приблизно о 18 годині 40 хвилин, під час проведення огляду вищезгаданого домоволодіння, працівниками міліції на присадибній ділянці були виявлені та вилучені 39 кущів рослин, які згідно висновку експертизи є нарковмістними рослинами роду конопля, а також була виявлена та вилучена в кімнатах житлового будинку і на території присадибної ділянки суха речовина, яка згідно висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс (марихуана), загальною масою 2110, 7 гр. (у перерахунку на суху речовину).

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 провину визнав повністю.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду першої інстанції змінити, у зв'язку з суворістю призначеного йому покарання.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні покарання повною мірою не врахував дані про його особу, який раніше не судимий і на його утриманні знаходяться мати та сестра.

В апеляції захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок суду першої інстанції скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд.

Свої доводи мотивує тим, що призначене покарання ОСОБА_5 не відповідає тяжкості вчинених злочинів і особи засудженого.

Так, захисник посилається на те, що під час судового розгляду було порушено право його підзахисного на захист, оскільки суд першої інстанції в повному обсязі не дослідив дані про особу ОСОБА_5 При цьому захисник звертає увагу суду на ту обставину, що судом першої інстанції порушуючи вимоги закону відмовлено в огляді характеризуючих даних з матеріалу про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді взяття під вартою.

Крім того, захисник вказує на те, що судом першої інстанції повною мірою не враховані дані про особу ОСОБА_5, який провину визнав повністю, раніше не судимий, на утриманні має матір і двоє неповнолітніх сестер, а також не враховані обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття у вчинених злочинах і активне сприяння розкриттю злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти доводів апеляцій і вважав вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вина засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за обставин викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України підтверджується сукупністю доказів по справі, досліджених судом першої інстанції в порядку ст. 299 КПК України і не оспорюються в апеляціях.

Доводи апелянтів про пом'якшення ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів є необгрунтованими.

Так, призначаючи ОСОБА_5 міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, які у силу ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 109).

Доводи захисника ОСОБА_6 про те, що судом першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що судом було відмовлено в дослідженні характеризуючих даних його підзахисного, що знаходяться в матеріалі про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5, не можна визнати обґрунтованими, оскільки, в матеріалах даної кримінальної справи було достатньо даних, що характеризують особу засудженого.

Крім того, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_5 покарання врахував обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття у вчиненому злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.

Ті обставини, що ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав повністю, розкаявся у вчинених злочинах, було враховано судом першої інстанції, через що йому було призначено покарання близько до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 309 КК України, а за ч.1 ст. 310 КК України призначено покарання у вигляді обмеження волі.

З урахуванням вказаних вище обставин, а також кількості вилучених у ОСОБА_5 наркотичних засобів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_5 тільки в умовах відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Що стосується доводів апелянтів про те, що на утриманні ОСОБА_5 знаходяться мати та неповнолітні сестра, то колегія суддів також не може з ними погодитися, оскільки ці доводи не знайшли свого підтвердження в матеріалах кримінальної справи.

На думку колегії суддів, призначене покарання ОСОБА_5 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження здійснення ним нових злочинів.

При таких обставинах, підстав для пом'якшення призначеного покарання ОСОБА_5, або застосування ст.ст. 69, 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з викладеним, апеляції засудженого ОСОБА_5 і його захисника ОСОБА_6 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2012 р. щодо ОСОБА_5 - залишити без зміни.

Судді:

Язєв С.О. Євдокимова В.В. Дорошенко Т.І.

- 3 -