Головуючий суду 1 інстанції - Рудська С.М.
Доповідач - Околот Г.М.
Справа № 22ц/1290/6629/12
Провадження № 22ц/1290/6629/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді -Околота Г.М.,
суддів -Гаврилюка В.К., Коротенка Є.В.,
при секретарі -Константіновій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною ПАТ КБ «ПриватБанк»на ухвалу Жовтневого районного суду м.Луганська від 16 листопада 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Луганська від 16 листопада 2012 року провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - закрито.
Позивач по справі, не погодившись із таким процесуальним рішенням суду першої інстанції та вважаючи її незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги апелянт вказав, що суд не встановив факт наявності у ОСОБА_2 спадкоємців, а також не зупинив провадження у справі до залучення до участі справі правонаступників.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження по справі, суд керувався п.6 ч.1 ст. 205 ЦПК України та виходив з того, що ОСОБА_2, який був відповідачем по справі помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 25.04.2012 року. Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
11.10.2012 року на адресу суду надійшла відповідь Третьої луганської державної нотаріальної контори та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру, з яких вбачається, що після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Поте такий висновок суду є помилковим.
Відповідно до п.6 ч.1 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
Колегія суддів вважає, що в даному випадку кредитні правовідносини, що виникли між сторонами, не є особистими правовідносинами, тому допускають правонаступництво, оскільки здійснення цього права не пов'язане з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.
У порушення ст. 1282 ЦК України, суд першої інстанції не врахував, що вимоги кредитора підлягають задоволенню в межах вартості майна, одержаного в спадщину, не з'ясовував всіх обставин щодо відкриття спадщини та чи наявне спадкове майно, яка його вартість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження в справі в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною в справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, до встановлення правонаступника.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції повинен був відповідно до ст.201 ЦПК України зупинити провадження у справі до звершення встановленого законом строку на прийняття спадщини, а потім відновивши провадження по справі встановити чи вступили спадкоємці померлої сторони у спадщину та вирішити питання про процесуальне правонаступництво.
Відповідно ч. 3 та ч. 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час викриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Ст. 37 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь якій стадії цивільного процесу.
Однак судом першої інстанції не встановлено наявність або відсутність спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка належить їм з часу відкриття спадщини.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції лише обмежився направленням запиту до нотаріальної контори з приводу того, чи звертався хто-небудь із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим прийшов до передчасного висновку про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки даний вид правовідносин допускає правонаступництво, тому ухвала суду на підставі п.1 ч.1 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - поверненню у той же суд для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст.307, 311, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»-задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Луганська від 16 листопада 2012 року - скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження її розгляду.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.
Головуючий:
Судді: