13.11.2012

Справа № 11/2190/1391/2012 Головуючий у 1-й інстанції Лебідь І.П.

Категорія ст. 198 КК України Доповідач Бугрименко В.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2012 р. листопада місяця 13 дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Бугрименка В.Г.

Суддів - Жили І.Е., Заіченка В.Л.

З участю прокурора -Пержинського А.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Саги Цюрупинського району Херсонської області, українця, громадянина України, котрий знаходиться у фактичних шлюбних стосунках, маючого на утриманні малолітнього сина, не працюючого, зареєстрованого и мешкаю чого за адресою6 АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ст. 198 КК України до чотирьох місяців арешту з утриманням засудженого в умовах ізоляції.

Запобіжний захід -підписка про невиїзд.

Вирішено питання з речовими доказами по справі.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 23.09.2011 року приблизно о 22 годині за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 умисно, завідомо знаючи від неповнолітнього ОСОБА_2 про те, що секція паркану була здобута останнім спільно з неповнолітнім ОСОБА_3 злочинним шляхом на території Цюрупинського професійного ліцею здобув шляхом придбання у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вкрадену ними металеву секцію паркану, котра складається з металевого кутка та сітки рабиці, яку зберігав в себе вдома до моменту її вилучення працівниками міліції.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 вважає вирок місцевого суду незаконним, та таким що підлягає скасуванню у зв'язку порушенням права на захист засудженого, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що судом не в повній мірі дослідженні докази по справі. Зазначає, що на досудовому слідстві порушено його право на захист, оскільки слідчий запевнила його, що за такий злочин до засудженого не буде застосовано позбавлення волі, у зв'язку з чим він не скористався послугами адвоката, таким чином, слідчому по справі, шляхом психічного тиску, вдалося отримати визнавальні покази ОСОБА_1 Також вказує, що покарання у вигляді арешту, суттєво погіршить матеріальний стан його сім'ї, оскільки він проживає у сільській місцевості, не має постійного місця роботи, тому єдиним джерелом його прибутків є вирощування городини. Таким чином, його дружина та малолітній син, котрий переніс важку черепно-мозкову травму, суттєво від цього постраждають. Просить вирок місцевого суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, про необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 198 КК України за який його засуджено, при обставинах викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, яким дана належна правова оцінка і які спростовують доводи засудженого щодо відсутності його вини у інкримінованому йому злочині та отриманні визнавальних показів шляхом психологічного тиску на досудовому слідстві.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України підтверджується наступними доказами:

- показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, котрі на досудовому слідстві та у судовому засіданні пояснили, що 23 вересня 2011 року вони за попередньою змовою відломили металеву секцію паркану, котра складається з металевого кутка та сітки рабиці, після чого зателефонували ОСОБА_1, котрому запропонували придбати зазначену секцію паркану, попередньо повідомивши про те що останню вони вкрали з Цюрупинського професійного ліцею, на що ОСОБА_1 відповів згодою та попрохав відвезти зазначену секцію паркану на територію стадіону. Згодом ОСОБА_1 приїхав на мотоциклі з причепом, на якому вони доставили на господарське подвір'я ОСОБА_1 вкрадену секцію паркану, після чого останній заплатив їм 47 грн;

- протоколом огляду від 17.10.2011 року, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 була знайдена та оглянута секція паркану, котра складається з металевого кутка та металевої сітки (а.с. 27-28);

Цим доказам суд дав належну правову оцінку. Невизнання ОСОБА_1 того факту, що він придбав майно, злочинне здобуття якого йому не було відомо, суд першої інстанції вірно розцінив як бажання ОСОБА_1 уникнути від кримінальної відповідальності та обраний ним спосіб захисту.

Безпідставними є доводи апеляції засудженого про порушення його права на захист на досудовому слідстві, оскільки під час обрання щодо нього запобіжного заходу та пред'явлення йому обвинуваченню, ОСОБА_1 роз'яснювалося його право на захист, проте він неодноразово відмовлявся від послуг захисника, що підтверджується відповідними розписками(а.с. 24, 25, 28, 42). Разом з тим, факт застосування психологічного тиску на ОСОБА_1 збоку слідчого на досудовому слідстві спростовується постановою помічника прокурора Цюрупинського району від 10.04.2012 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутності складу злочину в діях слідчого.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 злочину, за який його засуджено і його дії правильно кваліфіковано за ст. 198 КК України, як завідомо не обіцяне придбання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції статті норми матеріального права, в порушенні якої його визнано винним. Суд при призначенні покарання врахував усі обставини справи, дані про особу винного, який характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина, та застосував до засудженого найм'якший вид покарання, передбачений статтею 198 КК України.

На думку колегії суддів, призначене засудженому ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку і задоволення апеляції немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1, залишити без задоволення, а вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 -без зміни.

Судді: