УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 24 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді    Любобратцевої Н.І.,

Суддів                                                                     Чистякової Т.І.

Даніла Н.М.

При секретаріІ БахтагареєвоїМ.В.,

За участю представника ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за

позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про стягнення аліментів на її утримання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду від 29.05.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:                                         ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у сумі 200 грн. на своє утримання, оскільки вона знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Вимоги мотивовані тим, що позивачка знаходилася у шлюбі з відповідачем, від якого має дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. На даний час шлюб розірвано, вона знаходиться у відпустці - доглядає дитину до трьох років, відповідач допомоги не надає.

Рішенням Красногвардійського районного суду від 29.05.2006 р. постановлено: Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, який народився у м. Маргілан Ферганської обл. на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 150 грн. на місяць, починаючи з 02 березня 2006 року по 15 грудня 2008 року. Стягнути з ОСОБА_2 держмито у дохід держави 51 грн. Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

На вищевказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити по справі нове рішення про відмову в позові. Апелянт вказує, що судом порушено вимоги ч.4 ст.84 Сімейного кодексу України, оскільки він не має можливості надавати колишній дружині матеріальну допомогу. Крім того, вважає, що судом неправильно визначено його дохід та дохід позивачки.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач має достатній доход, який дозволяє йому надавати матеріальну допомогу позивачці у зв'язку з народженням нею дитини.

Справа № 22-Ц-5748/06                                      Головуючий у першій інстанції

 Кірюхіна М.А.

Доповідач Любобратцева Н.І.

З такими висновками суду першої інстанції повною мірою погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а також вимогам чинного сімейного законодавства.

Відповідно до вимог статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживаю дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Судом правильно встановлено, що сторони до 28.02.2006 року перебували у юридичному шлюбі, від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і потребує матеріальної допомоги. Відповідач працює, має стабільний заробіток і має можливість надавати ОСОБА_1 матеріальну допомогу у розмірі 150 грн. щомісяця.

Доводи апеляційної скарги про те, що з нього стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі 25 %, а також що він має інші витрати, а тому остатня сума заробітку не забезпечує йому прожитковий мінімум, не може бути взята до уваги колегією суддів, оскільки право на утримання у дружини-матері існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього, а відповідач достатньо матеріально забезпечений. Виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності, які закріплені у статті 7 СК України, з урахуванням інтересів матері та дитини, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

За такими обставинами оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Красногвардійсьвого районного суду від 29 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців.

Любобратцева Н.І.

    Чистякова Т.І.

Судді

Даніла Н.М.

Справа №22-ц-5748/06

Головуючий у першій інстанції Доповідач Любобратцева Н.І.