Справа № 212/3438/2012

1/232/321/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2012 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Гайду Г. В. суддів: Ковальчук Л.В., Бернади Є.В.,

секретаряПіскун О.О.

за участі прокурораРатушняка О.О.

захисника: ОСОБА_3,

потерпілого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне Рівненської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше притягувався до кримінальної відповідальності:

· Рівненським районним судом Рівненської області 09.08.2001 за ст.ст. 140 ч. 2, 143 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

раніше судимого:

· Жовтневим районним судом м. Харкова 05.03.2002 за ст.ст. 187 ч. 4, 71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

· Володимирецьким районним судом Рівненської області 12.10.2009 звільнено на підставі ст. 81 КК України не відбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 3 дні

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 02.12.2010 близько 05 години 30 хвилин знаходячись в кабіні вантажного автомобіля марки «Вольво»д.н.з. НОМЕР_1, припаркованого біля АЗС «Веста», що розташована на 1 км. Хмельницького шосе в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, разом із водієм зазначеного авто ОСОБА_4 побачив у його набедренній сумці грошові кошти в значній сумі, в зв'язку з чим у нього виник умисел на їх незаконне заволодіння шляхом вчинення нападу на ОСОБА_6

Діючи з цією метою, ОСОБА_5 у період часу з 05 години 30 хвилин по 06 годину 29 хвилин 02.12.2010, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, дочекавшись моменту коли ОСОБА_4 заснув та розуміючи той факт, що останній знаходиться в безпорадному стані та не зможе чинити опір його злочинним діям, взяв у кабіні автомобіля кухонного ножа та підійшов до ліжка де лежав ОСОБА_4

Після цього, ОСОБА_5 утримуючи в правій руці кухонний ніж, наніс ним удар зверху донизу в життєво важливий орган, а саме в область шиї ОСОБА_4 залишивши ніж в раневому каналі. Від отриманого удару ОСОБА_4 прокинувся та піднявшись із ліжка рукою вийняв ніж із шиї, якого відразу викинув за водійське сидіння таким чином, щоб ОСОБА_5 не міг підібрати ножа вдруге.

У цей час ОСОБА_5 використовуючи дерев'яну палицю в формі булави, заподіяв удар в тім'яно-скроневу ділянку голови ОСОБА_4 справа та намагався вдруге нанести удар, але потерпілий відібрав палицю та з метою самозахисту, наніс нею удар в область голови нападника.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3983 від 12.01.2011 у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення шиї по передній поверхні, на рівні 1, 2 кілець трахеї, проникаючого у порожнину трахеї та в праву плевральну порожнину, правобічного тотального гемотораксу (наявність крові в плевральній порожнині), що супроводжувалося підшкірною емфіземою, а також закритої черепно-мозкової травми -струсу головного мозку, садна в тім'яно-скроневій ділянці справа. Оскільки колото-різане поранення шиї, проникаюче в порожнину трахеї та в праву плевральну порожнину у ОСОБА_4 являлось небезпечним для життя в момент заподіяння, воно належить до тяжких тілесних ушкоджень, виникло від дії колюче-ріжучого предмету.

Після цього ОСОБА_5 утримуючи в руках провід від радіостанції, наблизився до ОСОБА_4 та під погрозою зв'язати потерпілому руки та ноги, наказав ОСОБА_4 віддати сумку із грошима.

Відчуваючи фізичну слабкість, бажаючи зберегти мінімальні сили для подальшого виживання, ОСОБА_4 віддав ОСОБА_5 сумку із грошима на загальну суму 15 тисяч 400 гривень та утримуючи палицю в руках, притулившись до стіни кабіни, прийняв положення тіла для здійснення активної оборони.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_5 з метою позбавлення ОСОБА_4 можливості викликати сторонню допомогу викинув його мобільний телефон, замкнув вхідні двері у кабіну авто та зник з місця події.

Крім того, у період часу з 05 години 30 хвилин по 06 годину 29 хвилин 02.12.2010 знаходячись у кабіні вантажного автомобіля марки «Вольво»д.н. НОМЕР_1, припаркованого біля АЗС «Веста», що розташована на 1 км. Хмельницького шосе в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, під час вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4 вирішив позбавити останнього життя.

З цією метою, ОСОБА_5 у період часу з 05 години 30 хвилин по 06 годину 29 хвилин вказаного числа, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, розуміючи той факт, що ОСОБА_4 знаходиться в безпорадному стані та не зможе чинити опір його злочинним діям, для заволодіння коштами потерпілого шляхом позбавлення його життя, використовуючи кухонного ножа, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання смерті ОСОБА_4, утримуючи в правій руці кухонний ніж наніс ножем удар зверху донизу у життєво важливий орган, а саме у область шиї ОСОБА_4

Від отриманого удару ОСОБА_4 прокинувся та піднявшись із ліжка рукою вийняв ніж із шиї якого відразу викинув за водійське сидіння таким чином щоб ОСОБА_5 не міг підібрати ножа вдруге.

У цей час з метою доведення злочину до кінця ОСОБА_5, використовуючи дерев'яну палицю у формі булави, заподіяв удар у тім'яно-скроневу ділянку голови ОСОБА_4 справа та намагався вдруге нанести удар, але потерпілий відібрав палицю та з метою самозахисту наніс нею удар у область голови нападника.

Після цього ОСОБА_5 утримуючи в руках провід від радіостанції, наблизився до потерпілого та під погрозою зв'язати йому руки та ноги, наказав ОСОБА_4 віддати сумку із грошима.

Відчуваючи фізичну слабкість, бажаючи зберегти мінімальні сили для подальшого виживання, ОСОБА_4 віддав ОСОБА_5 сумку із грошима на загальну суму 15 400 гривень та утримуючи палицю в руках, притулившись до стіни кабіни, прийняв положення тіла для здійснення активної оборони.

Заволодівши грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_5 з метою позбавлення ОСОБА_4 можливості викликати сторонню допомогу, викинув його мобільний телефон, замкнув вхідні двері в кабіну авто та зник з місця події.

У зв'язку з тим, що потерпілий вчинив активний опір злочинним діям ОСОБА_5, останній з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усі дії, які вважав за необхідні для спричинення смерті ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України визнав повністю, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України не визнав мотивуючись тим, що умислу на вбивство ОСОБА_4 у нього не було та надав суду наступні показання, що раніше він познайомився із ОСОБА_4 зателефонувавши йому на мобільний телефон та дізнався, що ОСОБА_4 перебуває неподалік від м. Немирова. 01.12.2010 біля 23 години неподалік від м. Немирів він сів у авто ОСОБА_4 та вони поїхали у напрямку м. Вінниці. Дорога була слизькою тому рухались дуже повільно. Вночі, останні під'їхали до м. Вінниці та зупинились біля заправки «Веста», там вже перебував ОСОБА_7 напарник ОСОБА_4 та вони вирішили перекусити, а потім лягти відпочити. На заправці купили хотдоги, чай, каву та пляшку горілки ємкістю 0,25 літра.

ОСОБА_4 випив чаю та ліг відпочивати на ліжко. ОСОБА_5 відпочивав на пасажирському сидінні. Пляшку горілки він випив сам. Перед тим як ОСОБА_4 лягав відпочивати він поставив деяку суму грошей у свою сумочку, яка перебувала у нього на поясі, що помітив ОСОБА_5, саме тоді у нього виник умисел на заволодіння даними грошима. Коли ОСОБА_4 почав дрімати ОСОБА_5 побачив кухонного ножа взяв його та підійшов до ОСОБА_4 та наніс удар ножем в область шиї справа, залишивши ножа в раневому каналі та побачив, що ОСОБА_4 почав задихатись.

Після цього ОСОБА_4 піднявся із ліжка вийняв ніж із своєї шиї та взявши обома руками за булаву, що лежала неподалік від нього вдарив ОСОБА_5 по голові зверху. Тоді, він вирвав із вирвав із його рук биту та викинув в сторону після чого вдарив його у область голови та наказав ОСОБА_4 не рухатись та чекати поки у нього перестане йти кров із шиї та підклав йому під голову куртку. Потім, він взявши шнура від рації хотів зв'язати ОСОБА_4 руки для того, щоб він не зміг викликати швидку допомогу та міліцію, однак ОСОБА_4 почав чинити опір. Забравши гроші ОСОБА_4, мобільний телефон, ключі від авто він вийшов із кабіни авто закривши її сівши у інше авто дальнобійників поїхав у м. Івано-Франківськ. Гроші витратив на власні потреби.

Крім того, як зазначив ОСОБА_5 наміру вбивати ОСОБА_4 у нього не було, наслідків своїх дій не усвідомлював, чому в шию наніс удар пояснити не може. Телефон забрав, бо знав що у ОСОБА_4 є рація та те, що машину можливо відрити із середини. Метою нанесення ушкодження був намір заволодіти грошима ОСОБА_4

Також, як зазначив ОСОБА_5 явку з повинною він писав добровільно, працівники міліції тиску на нього не чинили.

Цивільний позов визнає в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду надав наступні показання, що 01 години 30 хвилин 02.12.2010 коли він перебував біля м. Немирів Вінницької області до нього в черговий раз зателефонував ОСОБА_5 із запитанням де той знаходиться на що ОСОБА_4 відповів, що біля м. Немирів, ОСОБА_5 сказав, що також там перебуває.

Після цього ОСОБА_5 сів до його авто і вони поїхали в напрямку м. Вінниці. Приїхавши до м. Вінниці зупинилися біля заправки «ВЕСТА»для того щоб поїсти.

Після чого, ОСОБА_5 вийшов із кабіни і повернувся через певний час із горілкою та хот -догами, чашкою кофе, і чаєм. Випивши чаю він ліг відпочивати. ОСОБА_5 у цей час випив всю горілку. Прокинувся він від того, що відчув присутність над ним сторонньої людини. Відкривши очі він побачив обличчя ОСОБА_5, який стояв над ним в напівзігнутому стані.

Також ОСОБА_4 відчув, у горлі сторонній предмет нащупавши його зрозумів, що це ніж якого з силою витягнув із шиї та викинув його за сидіння для того щоб ОСОБА_5 не зміг його взяти та ще раз нанести йому поранення.

Потім, він відчув удар твердим предметом в область голови та побачив, що ОСОБА_5 завдавав йому удар булавою. Вказана булава була у нього, як сувенір. Відібравши булаву в ОСОБА_5 з метою самозахисту наніс нею два удари по голові ОСОБА_5 Запитавши у ОСОБА_5 про причину нанесення удару ножем і нападу на нього ОСОБА_5 сказав, що через гроші, які були в набедреній сумці. Тоді, він віддав ОСОБА_5 сумку з грошима у сумі 15400 грн. Забравши мобільний телефон та ключі від авто, ОСОБА_5 наказав йому не чинити галасу та вийшовши із кабіни, замкнувши двері на ключ.

Після вказаних подій, переконавшись, що ОСОБА_5 немає поряд з машиною він відкрив двері машини та вийшов із кабіни авто, направившись до свого напарника ОСОБА_7 якому повідомив про напад на нього зі сторони ОСОБА_5 та попросив викликати швидку допомогу.

Щодо міри покарання потерпілий ОСОБА_4 поклався на розсуд суду. Позов заявлений на суму 70 000 гривень підтримує у повному обсязі.

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_7 показання якого були оголошені у судовому засіданні надав наступні показання, що 02.12.2010 біля 03 години 25 хвилин він під'їхав до м. Вінниці та зупинився неподалік від заправки «ВЕСТА»по Хмельницькому шосе, після чого ліг відпочивати. Біля 06 години 30 хвилин вказаного числа до нього босоніж підбіг ОСОБА_4, який відчинивши двері кабіни, сказав, що його підрізав у шию ОСОБА_5, після чого викрав гроші на загальну суму біля 15 тисяч гривень, мобільний телефон та ключі від авто. ОСОБА_4 був весь у крові, тому ОСОБА_7 викликав працівників швидкої допомоги. Після цього він зайшов до кабіни авто ОСОБА_4 та побачив, що там все було у крові.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду надав наступні показання, що працює на посаді молодшого оператора АЗС «ВЕСТА-СЕРВІС»с. Зарванці Вінницького району. Біля 05 години 02.12.2010 водій вантажного авто попросив викликати працівників швидкої допомоги, оскільки його товариша підрізали ножем. Він сказав номер швидкої, після чого чоловік вийшов та направився до авто.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду надав наступні показання, що він працює оператором АЗС «ВЕСТА-СЕРВІС». Про факт нападу на водія вантажного авто, що мало місце 02.12.2010 дізнався від напарника ОСОБА_9 в ночі на вулицю не виходив.

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_8 показання якого були оголошені у судовому засіданні надав наступні показання, що 01.12.2010 біля 14 години 30 хвилин у с. Винники Львівської області підібрав незнайомого чоловіка, який відрекомендувався ОСОБА_5 сказавши, що працює водієм далекобійником. Біля 23:47 год. 01.12.2010 вони зупинилися у смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області щоб випити каву під час чого ОСОБА_5 попросив мобільний телефон з якого почав телефонувати. Після цього, при виїзді з с. Райгород Немирівського району Вінницької області ОСОБА_8 не міг виїхати під гору через погані погодні умови. У цей час ОСОБА_5 зателефонував ще раз і домовився про зустріч із «кумом», попрощався та вийшов із авто. 02.12.2010 біля 06 години 00 хвилин ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_8 запитав як той поживає, після того він перебував поза зоною досяжності.

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_11 показання якого були оголошені у судовому засіданні надав наступні показання, що у перших числах грудня місяця 2010 року познайомилася із ОСОБА_5 у кафе «Трель»по вул. Василькова, 30 м. Івано-Франківськ, де вона працювала офіціантом. Підтримували вони стосунки біля 3-х тижнів. У вказаний період часу ОСОБА_5 витрачав значну кількість грошей в розважальних закладах м. Івано-Франківська в сумі від 400 до 1000 гривень за один раз. Звідки у нього були кошти він не розповідав, також нічого не повідомляв про вчинений ним злочин.

Також, у судовому засіданні досліджені наступні матеріали кримінальної справи, а саме:

· протокол огляду місця події від 02.12.2010 у ході проведення якого у кабіні авто марки «Вольво»д.н.з. НОМЕР_1, припаркованого біля АЗС «Веста», що розташована на 1 км Хмельницького шосе у с. Якушинці Вінницького району Вінницької області виявлено та вилучено змиви крові ОСОБА_4, та інші предмети зі слідами крові ОСОБА_4 та відбитками рук ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 4-18);

· явка з повинною ОСОБА_5 від 04.01.2011 зареєстрованою Вінницьким РВ УМВС області за номером 53 відповідно до якої ОСОБА_5 зазначив, що вчинив напад на ОСОБА_4 та перерізав останньому ножем горло при цьому забрав гроші, вказана явка з повинною написана ОСОБА_5 особисто, добровільно без морального та фізичного тиску з боку працівників міліції (т. 1 а.с. 74),;

· протокол відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5 від 05.01.2011 у ході якого останній розповів та показав на місце, час, спосіб нанесення ножового удару у шию ОСОБА_4 та обставини злочину (т. 1 а.с. 96-101);

· карта виїзду швидкої медичної допомоги № 5 від 02.12.2010 бригади № 17 підстанції № 1 м. Вінниці з якої слідує, що телефонне повідомлення про вказану подію поступило о 06 годині 29 хвилин 02.12.2010 (т. 1 а.с. 53);

· протокол очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно якого вони підтримали показання надані раніше (т. 1 а.с. 247-251);

· протокол огляду речових доказів по кримінальній справі від 17.03.2011 а саме пачки з під сигарет, дерев'яної палиці, листка паперу, змиви та зрізи слідів крові на яких збереглися сліди злочину (т. 1 а.с. 244);

· роздруківка дзвінків мобільного оператора МТС від 11.01.2011 з інформацією про час та тривалість з'єднань мобільних абонентів з номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно до якої встановлено, що перший дзвінок між абонентами відбувся о 21 годині 56 хвилин 01.12.2010, а останній о 01 годині 54 хвилин 02.12.2010, що вказує на момент зустрічі ОСОБА_5 із ОСОБА_4 при в'їзді у с. Райгород Немирівського району Вінницької області (т. 1 а.с. 138);

· висновок судово-медичної експертизи № 3983 від 12.01.2011 згідно якої у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення шиї по передній поверхні, на рівні 1, 2 кілець трахеї, проникаючого в порожнину трахеї та в праву плевральну порожнину, правобічного тотального гемотораксу (наявність крові в плевральній порожнині), що супроводжувалося підшкірною емфіземою, а також закритої черепно-мозкової травми -струсу головного мозку, садна в тім'яно-скроневій ділянці справа. Оскільки колото-різане поранення шиї, проникаюче в порожнину трахеї та в праву плевральну порожнину у ОСОБА_4 являлось небезпечним для життя в момент заподіяння, воно належить до тяжких тілесних ушкоджень, виникло від дії колюче-ріжучого предмету. Закрита черепно-мозкова травма -струс головного мозку, садно в тьмяно-скроневій ділянці справа - виникла від дії тупого твердого предмету (предметів), належить легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. По давності вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли бути спричиненні в строк, вказаний у постанові -02.12.2010. Записи в медичній карті стаціонарного хворого МКЛ ШМД м. Вінниці на ім'я ОСОБА_4 свідчать про одну травматичну дію колюче-ріжучим предметом (до яких належить вказаний у постанові ніж) в ділянку передньої поверхні шиї, з напрямком раньового каналу спереду назад, зверху вниз (т. 1 а.с. 224-226);

· висновок судово-імунологічної експертизи № 513 від 31.12.2010 згідно якої у речовині та вирізці тканини, вилучених під час ОМП, встановлено наявність крові людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, що не виключає походження її від ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 215-216);

· висновок судово-імунологічної експертизи № 67 від 15.02.2011 згідно якої кров ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В (т. 1 а.с. 209);

· висновок судово-імунологічної експертизи № 512 від 23.12.2010 згідно якої кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В (т. 1 а.с. 231).

Аналізуючи всі зібрані по справи докази в їх сукупності суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4, підсудного ОСОБА_5, свідків, речовими доказами, висновками експертиз та іншими доказами дослідженими по справі.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_5 в частині не визнання вини за ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та вважає їх такими, що мають на меті введення суду в оману та уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Як вбачається з показань наданих у судовому засіданні підсудним ОСОБА_5, умислу на вбивство ОСОБА_4 у нього не було, а він лише хотів заволодіти грошима ОСОБА_4

Однак, про наявність в діях ОСОБА_5 прямого умислу направленого на вбивство ОСОБА_4 свідчать ряд доказів та обставин справи, що були встановлені та досліджені у судовому засіданні

Суд вважає, що ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажав настання смерті ОСОБА_4 про що свідчать характер та спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4

Так, ОСОБА_4 показав, що заснувши в кабіні він прокинувся від того, що над ним хтось стоїть. Відкривши очі він побачив біля себе ОСОБА_5 та відчув, що у його шиї є якийсь сторонній предмет. У подальшому він зрозумів, що у його шиї стирчить ніж який він силою з шиї витягнув та викинув за сидіння для того щоб ОСОБА_5 не зміг його взяти та ще раз нанести йому поранення. Після цього ОСОБА_5 взяв дерев'яну булаву, що була у кабіні та наніс нею удар по голові ОСОБА_4, намагався нанести ще один удар, однак ОСОБА_4 почав чинити активний фізичний опір діям ОСОБА_5 та відібрав у нього булаву та також наніс нею удар по голові ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_4 віддав ОСОБА_5 гроші, мобільний телефон та ключі від автомобіля та ОСОБА_5, що не зміг подолати опір ОСОБА_4 вийшов із автомобіля замкнувши двері на ключ.

На думку суду, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 мав умисел на вчинення вбивства ОСОБА_4 з корисливих мотивів, про що свідчать конкретні обставини справи, а саме характер нанесення ножового поранення потерпілому в область шиї, що мало призвести до смерті ОСОБА_4, нанесення цього ножового поранення потерпілому тоді, коли той перебував у безпорадному стані, а саме спав у кабіні автомобіля та не міг ні бачити дії ОСОБА_5 ні чинити їм опір.

Про наявність в діях ОСОБА_5 умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_4 свідчать також його подальші дій так як ОСОБА_5 дерев'яною булавою наніс удар в тьмяно -скроневу ділянку голови потерпілого, намагався нанести ще удари, але ОСОБА_4 обороняючись відібрав у нього булаву.

Крім того, під час досудового слідства ОСОБА_5, що тривалий час перебував у розшуку та був затриманий працівниками міліції, власноручно написав явку з повинною від 04.01.2011 в якій зазначив, що вчинив напад на ОСОБА_4 та перерізав останньому ножем горло при цьому забрав гроші. Вказана явка з повинною написана ОСОБА_5 особисто, добровільно без морального та фізичного тиску, що ОСОБА_5 підтвердив у судовому засіданні.

Аналізуючи сукупність зібраних по справі доказів, враховуючи спосіб, знаряддя вчиненого злочину, цілеспрямованість дій ОСОБА_5, характер та локалізацію спричинених тілесних ушкоджень потерпілому, суд вважає, що ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 ножем ушкодження у життєво важливий орган тіла з метою настання смерті потерпілого ОСОБА_4 та у подальшому наніс удар дерев'яною булавою в тьмяно -скроневу ділянку голови потерпілого, однак враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_4 почав чинити активний опір, захищаючись забрав булаву в ОСОБА_5 та наніс удар йому по голові, був готовий до подальшого фізичного опору діям ОСОБА_5, саме тому ОСОБА_5 не зміг вчинити всі дії, які він вважав необхідними для настання смерті потерпілого ОСОБА_4, а тому був вимушений зникнути з місця злочину не довівши свій злочинний умисел до кінця по незалежним від його волі причин.

Таким чином, вислухавши показання підсудного ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_4, свідків, думку прокурора, захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 187 КК України -розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, кваліфікуючими ознаками якого є розбій, вчинений особою, що раніше вчинила розбій та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Також суд вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України -замах на умисне вбивство, тобто незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуючою ознакою якого є замах на умисне вбивство з корисливих мотивів.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, думку потерпілого ОСОБА_4, який щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисного корисливих злочину (т. 1 а.с. 55), по місцю проживання характеризується посередньо (т. 1 а.с. 127), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т. 1 а.с. 162, 163). Відповідно до висновку судово-наркологічної експертизи № 53 від 27.01.2011 згідно якої ОСОБА_5 не виявляє ознак алкоголізму. Виявляє ознаки зловживання алкоголем. Примусового лікування не потребує (т. 1 а.с. 188),

Згідно висновку судово -психолого -психіатричної експертизи № 87 від 14.03.2011 в період вчинення злочину ОСОБА_5 на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину ОСОБА_5, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_5 на хронічне душевне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час ОСОБА_5 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує. До індивідуально -психологічних особливостей ОСОБА_5 належать: активність поведінки, екстравертованість (направленість на оточуючий світ), значимість соціальної позиції, опора на накопичений досвід, потреба у визнанні свого авторитета в очах оточуючих, в самоповазі з боку сторонніх осіб, завищена самооцінка, емоційна нестійкість, образливість, схильність до ризику, асоціальної поведінки. ОСОБА_5 на момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не перебував (т. 1 а.с. 181-183).

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 - судом не встановлено.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 - суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи, що перебувала в безпорадному стані.

Також при призначенні покарання ОСОБА_5 суд приймає до уваги ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19.01.2012 якою вирок Вінницького районного суду від 09.11.2011 яким було засуджено ОСОБА_5 до 14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, скасовано через істотні порушення норм кримінально -процесуального закону та м'якість призначеного ОСОБА_5 покарання.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_5 вчинив два особливо тяжких злочини, є раніше судимим Жовтневим районним судом м. Харкова 05.03.2002 за ст.ст. 187 ч. 4, 71 КК України, знову вчинив розбій, вчинив нові злочини в період умовно-дострокового звільнення, не відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, що є його особистою власністю в дохід держави.

Суд переконаний, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_5 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

При вирішенні питання, щодо заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_4 на суму 20000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги положення постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», а саме відповідно до п. 5 постанови пленуму слідує, що при розгляді цивільного позову у кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України, не підлягають розгляду в кримінальній справі також позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Також, суд приймає до уваги постанову пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи викладене, цивільний позов заявлений ОСОБА_4 на суму 20000 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в частині спричинення матеріальної шкоди на суму 15400 грн. так як ОСОБА_5 заволодів саме такою сумою грошей потерпілого, що доведено по справі. В решті позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити так як потерпілим у судовому засіданні не обґрунтовано з чого саме вона складається та не надано суду відповідних підтверджуючих документів, щодо вартості майна.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в сумі 50000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню повністю так як злочинними діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 завдано фізичних, душевних, психічних страждань. Крім того, після вчиненого злочину змінився звичний спосіб життя потерпілого, потрібний тривалий час для відновлення попереднього стану.

Питання про речові докази суд має вирішити відповідно до ст. 81 КПК України (у редакції 1960 року).

Судові витрати за проведені експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (у редакції 1960 року), ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави;

за ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 14 (чотирнадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.03.2002 та остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності в дохід держави.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання тобто з 04.01.2011.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 20000 (двадцять тисяч грн.) задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 15400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) грн. в решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведені експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області в сумі 1382 (тринадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 64 коп.

Речові докази, а саме: пачка з під сигарет білого кольору «Мальборо», аркуш паперу білого кольору на якому наявні надписи німецькою та російською мовами, змиви речовини бурого кольору, вирізку тканини, просочену речовиною бурого кольору, дерев'яну палицю у формі булави, лаковану, які перебувають у камері зберігання речових доказів Вінницького РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області -знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом п'ятнадцяти діб з моменту вручення копії вироку.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: