УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

04 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Панасенкова В.О., Парапана В.Ф., Громіка Р.Д.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших, усього 89 позивачів та третіх осіб, до Володимирської сільської ради народних депутатів про виділення земельних паїв в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2006 року,

встановила:

У липні 2003р. позивачі звернулася до суду із позовом до відповідача про скасування рішення Володимирівської сільської ради народних депутатів №1 від 01.11.2002р.і виділення земельних паїв в натурі.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від23 січня 2003 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на неправильно застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов , місцевий суд виходив з того, що і позивачі і треті особи мали рівне право на виділення земельних паїв в натурі на контурах №19, 20, 21, оскільки і серед позивачів, і серед третіх осіб, є мешканці села Юр'ївка, поблизу якого знаходиться спірна земля, що в заявах позивачів і третіх осіб зазначено, що вони мають намір використовувати земельні ділянки єдиним масивом, що не суперечить положенням ст. 29 ЗК України.

Виходячи з загальних принципів цивільного законодавства, зокрема, п. б) ст. З ЦК України - справедливості, добросовісності та розумності, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач повинен був задовольнити заяви саме позивачів, оскільки їх заяви надійшли до нього раніше, ніж заяви третіх осіб.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.

Справа № 33ц-451/07

Головуючий у першій інстанції Дуда Т.М.                                                             Категорія ЦП:33

Доповідач Парапан В.Ф.

2

Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.