ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Ярмоленко В.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"14" січня 2013 р. Справа № 2а/0614/8505/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "09" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 09.10.2012р. позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області та Управління праці та соціального захисту населення Малинської райдержадміністрації Житомирської області ( далі - УПСЗН) щодо виплати позивачу доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю та допомоги у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірах менших, ніж визначено стст. 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язаноУПСЗН провести перерахунок та виплату позивачу допомоги у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірах встановлених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 03.02.2011 р. по 03.08.2011 р.; зобов"язано УПФ здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю у розмірах, встановлених ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 03.02.2011 р. по 22.07.2011 р.

В апеляційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач звернувся до суду із позовом як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії особа, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Позивач отримує допомогу у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, доплату до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст.37,39,51 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ.

Відповідно до ст.37 Закону України від 28.02.1991р. №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно частини 3 цієї ж статті ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Згідно ст.39 вищевказаного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі, передбаченому для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Постановою №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягають саме статті 37, 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) адміністрацій за місцем реєстрації громадян.

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату доплат, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відноситься до відання органів праці та соціального захисту населення, а доплат, передбачених ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - до відання органів Пенсійного фонду України, а отже, відповідачі у справі є належними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від "09" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області вул.Чорновола, 38 Б,м.Малин,Житомирська область,11602

4- Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601