ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"03" липня 2006 р. м. Київ
11 год. 10 хв.
Господарський суд в складі:
головуючого судді Наріжного С.Ю.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши адміністративну справу №А148/13-06 за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави Міністерства палива та енергетики України в особі Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ
до Кагарлицького районного споживчого товариства, м. Кагарлик
про стягнення 5100 грн.
Представники:
від Мінпаливенерго не з’явився;
від ДП „НЕК „Укренерго” Самойлова О.І. –за довіреністю;
від відповідача: Грищенко Н.В. –за довіреністю;
від прокуратури: Гаврюшенко Г.В. –за довіреністю;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Прокурором Святошинського району м. Києва заявлено позов в інтересах держави Міністерства палива та енергетики України в особі Державного підприємства „НЕК „Укренерго” до Кагарлицького районного споживчого товариства (далі –відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.
Підпунктом 7 пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене вище, справа №А148/13-06 є адміністративною і провадження по ній повинно здійснюватися господарським судом Київської області на підставі Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем законодавства у сфері електроенергетики та невиконання відповідачем приписів Державної інспекції з енергонагляду.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2006 р. надав суду заперечення проти адміністративного позову, згідно яких позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.
В процесі розгляду справи представником позивача подано суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з поданням позивачем до господарського суду Київської області позову про скасування постанови ДП „НЕК „Укренерго” про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику. Клопотання залишено судом без задоволення оскільки згідно ухвали господарського суду Київської області від 19.06.2006 р. суддею Рубцевою О.А. було відмолено в прийнятті позовної заяви Кагарлицького районного споживчого товариства про скасування постанови ДП „НЕК „Укренерго”.
Представники позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судом встановлено, що Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області (далі –позивач) була проведена комплексна перевірка електроустановок відповідача, а саме вимог раніше виданого припису. Під час перевірки встановлено, що Кагарлицьке районне споживче товариство порушило нормативи „Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів”, „Правил улаштування електроустановок”.
За результатами перевірки позивачем складено акт обстеження №0-293 від 23.06.2005 р. на підставі якого Державним інспектором з енергетичного нагляду у Київській області Ярмішко М.К. повторно видано припис №0-293 від 29.08.2005 р. про усунення виявлених порушень до 14.10.2005 р.
26.10.2005 р. Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області була проведена повторна перевірка дотримання відповідачем законодавства у сфері електроенергетики.
За результатами зазначеної перевірки був складений акт перевірки №173 від 26.10.2005 р. в якому було встановлено, що відповідачем в порушення ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику” не виконано пункти 4, 7, 10, 11, 15, 20, 21, 22, 23, 26, 28, 32, 33, 34 повторного припису №0-293 від 29.08.2005 р.
На підставі акту перевірки №173 від 26.10.2005 р. за ухилення від виконання припису №0-293 від 29.08.2005 р. Державним інспектором з енергетичного нагляду у Київській області Ярмішко М.К. прийнята постанова №158 від 06.12.2005 р. про накладання штрафу на відповідача за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів, що становить 5100 грн.
В зв’язку з несплатою відповідачем зазначеної вище суми в добровільному порядку, прокурор звернувся за її стягненням до суду.
Згідно п. 3 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч.4 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” (далі –Закон” споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до п.2. ч.3. статті 27 Закону встановлено, що за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма також міститься в п. 2 Положення „Про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику”, (далі –Положення) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. №1312. згідно якої штрафи за порушення законодавства про електроенергетику накладаються на суб'єктів господарської діяльності, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій.
Відповідно до п. 7 Положення рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарської діяльності, складеного посадовими особами Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Пунктом 8 зазначеного Положення зазначено, що рішення про накладення штрафу оформляється постановою відповідно Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Згідно ст. 6 Конституції України Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно з Указом президента України „Про міністерство палива та енергетики України” від 14.04.2000 р. №598/2000 Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах.
Як вбачається з Статуту Державного Підприємства „Національної енергетичної компанії „Укренерго” затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики №278 від 25.07.2000 р. ДП „НЕК „Укренерго” засновано на державній власності, підпорядковується Міністерству палива та енергетики України та здійснює централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною системою України, підрозділом якої в центральному регіоні є Центральна електроенергетична система, яка діє на підставі положення „Про Центральну електроенергетичну систему”, затвердженого директором ДП „НЕК „Укренерго” і на підставі довіреності, яка видається ДП „НЕК „Укренерго”.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про електроенергетику” одним із принципів державної політики в електроенергетиці є створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.
Згідно зі ст. 9 цього Закону Державний нагляд в електроенергетиці здійснюють, зокрема, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку (далі –Держенергонагляд), встановленому Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право застосовувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів.
Відповідно до Положення „Про державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії”, затвердженого Головним державним інспектором України з енергетичного нагляду, Держенергонагляд створена у відповідності до Положення „Про Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №323 від 30.05.2002 р. та здійснює свою діяльність у складі Регіональної державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Центральному регіоні яка є її структурним підрозділом.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства суд прийшов до висновку, що Державним інспектором з енергетичного нагляду у Київській області Комликом В.М. було правомірно застосовано до відповідача штраф за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів, що становить 5100 грн.
Отже, дослідивши детально обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню повністю.
Заперечення відповідача щодо неналежності йому майна на якому були виявлені порушення законодавства в сфері електроенергетики, не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки предметом розгляду по даній справі є стягнення штрафу на підставі постанови позивача. У випадку якщо відповідач не згоден з правомірністю прийняття такої позивачем постанови, спір з відповідною вимогою про скасування постанови про накладення штрафу повинен вирішуватися в окремому провадженні, а не в межах справи про стягнення штрафу. Як встановлено судом станом на день розгляду справи постанова позивача №158 від 06.12.2005 р. про накладення штрафу є чинною та факт її неправомірності в судовому порядку не встановлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст 160-163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кагарлицького районного споживчого товариства (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. незалежності 5, код 30334741) 5100 (п’ять тисяч сто) грн. штрафу в доход державного бюджету (р/р 31118106600324, банк ВДК у Кагарлицькому районі Київської області, МФО 821018)
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Наріжний С.Ю.