Судове рішення #27369660


Справа № 22ц/1290/6197/12

Провадження № 22ц/1290/6197/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого -Максюти І.О.

суддів Пригорнєвої Л.І., Єрмакова Ю.В.,

при секретарі Тищенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 24 жовтня 2012 року з цивільної справ за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та непрацездатної дружини,

в с т а н о в и л а:

В липні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1, де в обгрунтування своїх вимог зазначила, що напротязі півтора року вони з ОСОБА_1 проживали сумісно однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а 12.08.2011 року зареєстрували шлюб. У них є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з неприязними відносинами, що склалися між ними і призвели до фактичного розпаду сім'ї, припинили сумісне проживання з 15.02.2012 року і проживають окремо. Так як дочка постійно проживає разом з позивачкою, відповідач зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття, а також позивачку до досягнення дитиною трирічного віку. Така можливість у нього є, оскільки він працює у ВП «шахта «Довжанська-Капітальна »ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит»електрослюсарем підземним, заробітну плату отримує регулярно. ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу на користь ОСОБА_3 Просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітної плати ( доходу ) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до її повноліття, а також на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітної плати ( доходу ) щомісячно з того ж часу і до досягнення дочкою трьох років,тобто, до 19.09.2014 року.

У судовому засіданні позивачка змінила свої позивні вимоги, а саме просила суд стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, а також аліменти на своє утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів доходів до досягнення дитиною трьох років та просила суд змінені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 24 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини- доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з 11 липня 2012 року до повноліття дитини, аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку, щомісячно, з 11 липня 2012 року до досягнення дитиною трьохрічного віку, тобто до 19 вересня 2014 року. Також стягнуто з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 214 гривень 60 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог у частині сплати аліментів на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку, щомісячно, з 11 липня 2012 року до досягненням дитиною трьохрічного віку. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Таких вимог закону суд не дотримався при ухваленні рішення.

Судом першої інстанції встановлено ,що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася в м. Свердловську Луганської області, її батько - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_2, актовий запис № 559.

Згідно довідки за № 1490, виданої УПСЗН м. Свердловська Луганської області, ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПСЗН м. Свердловська Луганської області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, не працюючи.

Згідно копії рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 січня 2001 року, вбачається, що ОСОБА_1 сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно з 16.01.2001 р. і до досягнення повноліття сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Задовольняючи позов, суд виходив з положень ст. ст.180 - 183 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Через те,що відповідач добровільно не надає позивачу матеріальної допомоги на утримання дитини, але має таку можливість, так як є працездатним, суд вирішив, що позов заявлено обґрунтовано та підлягає задоволенню, не вмотивувавши чому задовольнив позов на утримання самої позивачки.

Так, судом встановлено та не спростовується матеріалами справи, що сторони з 12 серпня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На момент звернення до суду позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку з чим позбавлена можливості одержувати додатковий дохід.

Відповідно до ч.ч. 2 та 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини, до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу чоловік зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

При визначенні розміру аліментів на утримання дружини суд повинен був керуватися вимогами ст. 80 ч.2 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів одному з подружжя визначається з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Матеріали справи містять відомості про те, що відповідач працює електрослюсарем підземним у ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна»ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит»і отримує заробітну плату, яка за період з січня по червень 2012 року склала у розмірі 49052,5, що у середньому щомісячно дорівнює 8175,40. Із цього заробітку позивача відраховуються загальнообов»язкові платежі, ? частина доходу на сплату аліментів на утримання дитини від першого шлюбу, також позивач не оспорює стягнення у розмірі 1/6 частини від заробітку на утримання спільної з позивачкою дитини. Крім того, позивач несе витрати на задоволення своїх особистих потерб -сплату кредиту у розмірі 1233,29 гривень щомісячно до 14.05.2013 року, оплату комунальних послуг тощо.

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру аліментів на утримання позивачки, оскільки відповідач не має фактичної можливості сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі, визначеному судом першої інстанції, тобто у розмірі 1/8 частини від його доходу, оскільки розмір усіх узятих аліментів, стягнених судом, становить 54,1% його доходу.

Однак, враховуючи розмір доходу позивача, колегія суддів вважає, що він має можливість утримувати дружину. Аліменти на її утримання слід стягнути у розмірі 1/12 частини від його доходу, що у сукупності з іншими аліментами не буде перевищувати 50% межу його доходу.

Доводи апеляційної скарги про те, що сторони перебувають у шлюбних відносинах нетривалий час, а тому позивач може бути позбавлена права на утримання, не заслуговують на увагу, оскільки положення ст. 83 СК України розповсюджуються на правовідносини, які пов»язані з правом одного з подружжя на утримання, а позивачка звернулася з позовом про стягнення аліментів у зв»язку з проживанням з нею дитини до трьох років.

Позивачка отримує щомісячно кошти від Управління праці та соціального захисту населення щомісячно у розмірі 996.67 гривень у зв»язку з доглядом дитини до досягнення нею трирічного віку. Ці кошти належні саме дитині і не можуть використовуватися для утримання позивачки, але незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу дружини, як зазначено у ст. 84 СК України, чоловік зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, тому цей довід апеляційної скарги відхиляється колегією суддів .

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача на утриманні є непрацездатні батьки, що слід врахувати при визначенні розміру аліментів не заслуговують на увагу, оскільки із матеріалів справи відомо, що батьки відповідача є пенсіонерами і мають самостійний дохід у вигляді пенсії, що дає підстави вважати, що вони утримують себе самостійно.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при розгляді вказаного позову мало місце неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів на утримання позивачки.

В іншій частині судове рішення відповідає вимогам закону, оскільки суд вірно визначився з характером правовідносин та із нормами закону, які підлягають застосуванню до даних правовідносин і дотримався норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316, 317 ЦПК України судова колегія ,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 24 жовтня 2012 року змінити в частині розміру стягнених аліментів на користь ОСОБА_2 на її утримання до досягнення дитиною трьох років, зменшивши розмір аліментів до 1/12 частини всіх видів заробітку ОСОБА_1, щомісячно, з 11 липня 2012 року до досягнення дитиною трьохрічного віку, тобто до 19 вересня 2014 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий:


Судді:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація