Справа № 0905/2174/2012
Провадження № 22ц/779/258/2013
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І.
Суддя-доповідач Томин О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Томин О.О.,
суддів: Малєєва А.Ю., Беркій О.Ю.,
секретаря: Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Городенківська міська рада про усунення перешкод у користуванні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 07.12.2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 07.12.2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Городенківська міська рада про усунення перешкод у користуванні належними йому нежитловими приміщеннями, які розміщені по АДРЕСА_1, про усунення перешкод проїзду іншим користувачам та про зняття в примусовому порядку в'їзних воріт до господарства ОСОБА_3, яке розміщене по АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно ухвалив рішення, виходячи з права власності на земельну ділянку та правомірне користування нею, оскільки його вимоги полягають в усуненні перешкод у користуванні дорогою, яка знаходиться у спільному користуванні. Також, на його думку, суд не надав належної оцінки акту, складеному службовими особами міської ради про виявлене порушення в користуванні майном, не витребував у компетентних органів карти землеустрою, не задовольнив клопотання апелянта про відкладення слухання справи до прийняття рішення держадміністрацією по відповідній заяві позивача. У зв'язку з наведеним, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні Апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав. Відповідач та представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Городенківської міської ради в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, відповідача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 3 ЦПК України захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником нежитлових будівель, які розташовані по АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.12.2007 року (а.с. - 4). У власності відповідача ОСОБА_3 знаходяться нежитлові будівлі, які розташовані по АДРЕСА_1, що стверджено відповідними свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 27.05.2008 року (а.с. 23, 25, 26). Вказані нежитлові будівлі як позивача, так і відповідача, згідно «Плану території міської ради» Проекту формування території і встановлення меж міської ради і населених пунктів знаходяться за межами населеного пункту м. Городенка. Даний факт підтвердив в судовому засіданні спеціаліст - начальник відділу землеустрою управління Держкомзему в Городенківському районі Криницький І.І., який пояснив, що дані землі відносяться до Городенківської міської ради, повноваження розпоряджатися цими земельними ділянками стосовно руху землі має Городенківська райдержадміністрація, а також головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області Стефлюк Ю.Д., який пояснив, що на звернення ОСОБА_3 головним управлінням Держкомзему у Івано-Франківській області було надано витяг з ортофотоплану м. Городенка, який сформований протягом 2006-2007 років, з якого вбачається де саме розміщено майно, межі земельних ділянок, як проходять дороги. Зокрема, зазначено, що до господарства ОСОБА_2 є дві під'їдні дороги, з яких під'їзна дорога №1 не проходить там, де розміщені будівлі ОСОБА_3, а за їх межами.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на акт комісії Городенківської міської ради від 02.07.2012 року щодо порядку розв'язання спору між сторонами по справі, оскільки він не був затверджений рішенням сесії Городенківської міської ради, стосується земельної ділянки, яка перебуває за межами населеного пункту, що суперечить ст. 158 ЗК України, частиною третьою якої визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. А також не може братися до уваги комісійний акт від 13.12.2012 року, який складений після ухвалення рішення суду від 07.12.2012 року, оскільки не був предметом судового дослідження.
Таким чином, доказів того, що ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, на якій наявна дорога, яку він перекрив, облаштувавши огорожу та встановивши ворота і в зв'язку з цим чинить перешкоди позивачу ОСОБА_2 в користуванні належним йому майном шляхом заборони під'їзду до його майна, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а посилання на нові докази які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення апеляційна скарга не містить.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 07.12.2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Томин О.О.
Судді: Малєєв А.Ю.
Беркій О.Ю.