Головуючий суду 1 інстанції - Женеску Е.В.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 22ц/1290/4510/12

Провадження № 22ц/1290/4510/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Назарової М.В.,

суддів Галан Н.М., Лісіциної А.І.

при секретарі Сидоровій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 02 липня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Четверта Луганська Державна нотаріальна контора про усунення від права спадкування та визнання права власності на ? частку квартири, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила усунути ОСОБА_3 від права на спадщину за законом на ? частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 визнати право власності на ? частки вказаної квартири за ОСОБА_2, спадкоємцем за законом на яку є ОСОБА_3 В обгрунтування позову посилалася на те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік та батько відповідачки відповідно ОСОБА_4 страждав на тяжку хворобу і через великі витрати на лікування та оплату комунальних послуг був у досить безпорадному стані і потребував матеріальної допомоги, які відповідачка йому не надавала.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити повністю, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що на підставі свідоцтва про право власності від 30.05.1995 року, виданого відділом по приватизації житлового фонду Комбінату комунальних підприємств в/о «Луганськвугілля», зареєстрованого 19.10.2000 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Міським комунальним підприємством БТІ м. Луганська, ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_1

Також сторонами не заперечується, що позивач ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4, відповідачка ОСОБА_3 -його донькою.

Тому ці обставини у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 22.02.2011 року /а.с. 34/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.08.2011 року спадкова справа № 211/2011 рік спадкоємцями майна ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_2 на ? частку у спадщині та донька - громадянка РФ ОСОБА_3 на ?? частку у спадщині; свідоцтво про право на спадщину на ? частку квартири видано ОСОБА_2, свідоцтво про право на спадщину на ? частку квартири ще не видано /а.с. 5/.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26.08.2011 року право на спадщину на ?? частку квартири зареєстровано за ОСОБА_2 /а.с. 6/.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 12.09.2011 року власником ? частки вищевказаної квартири є ОСОБА_2 на підставі вказаного свідоцтва від 26.08.2011 року /а.с. 7/.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що із наданих позивачем доказів не вбачається, що через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво ОСОБА_4 був у безпорадному стані, потребував допомоги, а відповідачка ухилялася від надання такої допомоги.

Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих судом у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем докази зазначених обставин надані не були. Навпроти, надані позивачем докази -довідка про розмір отримуваної ОСОБА_4 за життя пенсії -свідчать про те, що її розмір перевищував встановлений законом на той час розмір мінімальної пенсії за віком /775 грн. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»/, після нетривалого лікування -з 10.01.2008 року по 01.02.2008 року -ОСОБА_3 виписаний у відносно задовільному стані /а.с. 9/.

Крім того, сама апелянт в судовому засіданні пояснила, що ані вона, ані батько не повідомляли відповідачку про хворобу батька.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, дослідженим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого судом ухвалене рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстав для скасування якого за доводами апеляційної скарги немає, тому у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 02 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: