АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 22-ц/796/420/13 Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В.
Доповідач: Гаврилова М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Гаврилової М.В.
суддів Пікуль А.А.
Невідомої Т.О.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позову вказала, що з 12 квітня 1980 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох повнолітніх дітей. Під час шлюбу вони спільно набули у власність: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2; будинок з земельними ділянками, що розташовані по АДРЕСА_5; автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» державнийномер НОМЕР_3. Просила розділити зазначене майно, виділивши їй у власність та визнавши за нею право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2. У власність ОСОБА_3 просила виділити та визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2; будинок з земельними ділянками, що розташовані по АДРЕСА_5; автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» державний номер НОМЕР_3.
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про поділ майна. Позов обґрунтовує тим, що в період з 12 квітня 1980 року по 27 квітня 2012 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 З травня 2009 року спільне господарство між ними не ведеться, шлюбні відносини не підтримуються, проживають вони окремо. За час шлюбу ними було придбано наступне майно: квартира АДРЕСА_3, яка оформлена на ім'я матері відповідача - ОСОБА_5; квартира АДРЕСА_4, яка була оформлена на ім'я матері відповідача - ОСОБА_5 та у 2008 році за договором дарування переоформлена на ім'я відповідача; квартира АДРЕСА_2. Зазначав, що ці квартири були придбані за його власні кошти. На період придбання даних квартир відповідач ОСОБА_4 не працювала, її мати ОСОБА_5 працювала медсестрою та отримувала невелику пенсію. Просив суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3; 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 та на 1/2 частину АДРЕСА_2 За відповідачем ОСОБА_4 просив визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3; 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 та на 1/2 частину АДРЕСА_2 Крім цього просив виділити йому у власність квартиру АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошову компенсацію в рахунок вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_4, або, в разі відмови відповідача сплатити, залишити за ним право власності на цю частину квартири.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_4 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. У порядку поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за ОСОБА_4 визнано право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_2; 1/2 частину автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» державнийреєстраційний номер НОМЕР_3; 1/2 частину будинку АДРЕСА_5; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222983601:02:203:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222983601:02:203:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_5. У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за ОСОБА_3 визнано право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_2; 1/2 частину автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» державнийреєстраційний номер НОМЕР_3; 1/2 частину будинку АДРЕСА_5; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222983601:02:203:0018, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3222983601:02:203:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_5. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3219 грн. судового збору. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто 3219 грн. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог первісного та зустрічного позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в зв'язку з його необґрунтованістю та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи, та ухвалити нове, яким включити до переліку майна, що підлягає поділу квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4. Крім того, просив виключити з переліку майна, що підлягає поділу автомобіль «Міцубісі Пажеро Вагон» державний номер НОМЕР_3 та будинок разом із земельними ділянками, що знаходяться по АДРЕСА_5. Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував ті обставини, що квартири АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 були придбані хоча й в період шлюбу з ОСОБА_4 і зареєстровані на її матір - ОСОБА_5, але за його кошти, що призвело до невірного розподілу майна. Крім того вказує, що фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_4 були припинені з травня 2009 року, після чого в липні 2009 року він придбав будинок разом із земельними ділянками, що знаходяться по АДРЕСА_5; в грудні 2010 року він придбав автомобіль «Міцубісі Пажеро Вагон» державний номер НОМЕР_3. Вважав, що вказані будинок із земельними ділянками та автомобіль не є спільною власністю подружжя, оскільки придбані ним після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_4
Відповідач по первісному позову ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, та просили її задовольнити.
Позивач по первісному позову ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_7 заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи частково первісний та зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 не є набутими сторонами в період шлюбу. Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, що підлягає поділу є: квартира АДРЕСА_2, автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», будинок з земельними ділянками, що розташовані по АДРЕСА_5.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 квітня 1980 року (а.с. 6).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 100).
Також судом було встановлено, що під час проживання однією сім'єю, сторони набули права власності на квартиру АДРЕСА_2, автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», будинок з земельними ділянками, що розташовані по АДРЕСА_5 (а.с. 62, 41, 43-44).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Доводи апеляційної скарги про необхідність включення до переліку майна, що підлягає поділу між сторонами квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, спростовуються наявними матеріалами справи, а саме: відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 2 жовтня 2012 року № 36117 (И-2012), згідно якої квартира АДРЕСА_4 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 26.12.2008 року, посвідченого 9-ю Київською державною нотаріальною конторою, та відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 2 жовтня 2012 року № 36092 (И-2012), згідно якої квартира АДРЕСА_3зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 05.08.1994 року, посвідчених 9-ю Київською державною нотаріальною конторою (а.с. 108, 110). Апелянтом не надано жодних допустимих та належних доказів, що вказані квартири були придбані за його кошти.
Доводи апеляційної скарги, що будинок разом із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_5 та автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» були придбані ОСОБА_3 після фактичного припинення шлюбних відносин з ОСОБА_4 колегія суддів не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, поясненнями свідків: ОСОБА_8 - сина сторін, ОСОБА_9, ОСОБА_10 З копій договорів купівлі-продажу від 17.07.2009 р. та від 8.12.2009 р. вбачається, що при їх укладенні покупець ОСОБА_3 свідчив, що він одружений та його дружина ОСОБА_4 надавала письмову згоду на придбання будинку та земельних ділянок (а.с.14, а.с.16 оборот, а.с.18 оборот). Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги стосовно припинення шлюбних відносин між сторонами з травня 2009 року з посиланням на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки даним рішенням такий факт встановлений не був, а про це лише зазначено в описовій частині рішення при викладенні обставин справи, зазначених в позовні заяві ОСОБА_3 (а.с.100).
Всі ці висновки суду першої інстанції повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить, в ході апеляційного розгляду апелянт та її представник також не навели таких обставин.
Інших доводів апеляційна скарга не містить, в решті рішення суду не оскаржується.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: М.В. Гаврилова
Судді: А.А. Пікуль
Т.О.Невідома