Справа №1807/5573/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Семенюк І.М.

Номер провадження 11/788/41/13 Суддя-доповідач - Яременко Г. М.

Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Матуса В. В., Захарченка О. П.,

з участю прокурора - Думал С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2012 року яким, -

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений:

- за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки;

- за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього, особисто належного йому майна, крім житла.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього, особисто належного йому майна, крім житла.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення експертиз: на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України на Південно - Західній залізниці в сумі 1225 грн., на користь держави в особі Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса в сумі 1443 грн.

Вирішено долю речових доказів,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за скоєння таких злочинів.

10 серпня 2012 року близько 17 год. по вулиці Нахімова в місті Конотоп ОСОБА_3 поблизу дороги помітив дикоростучі рослини коноплі і з метою незаконного придбання, виготовлення і зберігання наркотичного засобу канабіс, як для особистого вживання так і для збуту, зірвав близько семи кущів цих рослин, відокремив від них листя та верхів`я, та пішов до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_2, де це листя та верхівки висушив, перетер, виготовивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 55,34 грами, який розфасував у шість паперових згортків та заховав у сараї, який знаходиться у дворі будинку № 36 з метою подальшого збуту, а наркотичний засіб канабіс вагою 8,61 грам розфасував у два паперові згортки і заховав їх на полицю шафи в коридорі будинку по місцю свого проживання з метою подальшого власного вживання без мети збуту.

14 серпня 2012 року близько 12.25 год. ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2, незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс в кількості в перерахунку на суху речовину 2,27 грамів отримавши за це 50 грн.

Він же, 16 серпня 2012 року близько 11.30 год. перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2, повторно, незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс в кількості в перерахунку на суху речовину 35,25 грамів, отримавши за це 450 грн.

В подальшому, 25 серпня 2012 року близько 10.35 год. ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання по АДРЕСА_2, повторно незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс в кількості в перерахунку на суху речовину 17,82 грами, отримавши за це 450 грн.

Крім цього, 25 серпня 2012 року в ході проведення обшуку житла та підсобних приміщень за місцем мешкання ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, було виявлено і вилучено з полиці шафи в коридорі будинку паперовий згорток з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс в кількості в перерахунку на суху речовину 0,38 грамів і зі столу в приміщенні кухні будинку паперовий згорток з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс в кількості в перерахунку на суху речовину 8,23 грами, які ОСОБА_3 зберігав за місцем свого проживання для власного вживання без мети збуту.

У поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить скасувати вирок внаслідок суворості призначеного покарання. Свої доводи апелянт мотивує тим, що він хворіє на епілепсію, переніс багато травм, його мати інвалід і потребує допомоги. Також апелянт вважає, що суд вирок обгрунтував тільки його показаннями.

Заслухавши доповідача про обставини справи та зміст поданої апеляції, міркування прокурора Думал С.М., яка вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, колегія суддів провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених у його показах і кваліфікація його дій за ознаками ч.2 ст. 307 КК України та за ч.2 ст. 309 КК України є вірними.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 свою вину за пред»явленим йому обвинуваченням визнав повністю, судом правомірно в порядку ст. 299 КПК України 1960 року за згодою всіх учасників справи, в тому числі і підсудного, проведено скорочене судове слідство, в ході якого належно допитано підсудного та досліджено дані, що характеризують його особу, в умовах з»ясування судом правильності ОСОБА_3 змісту обставин справи, добровільності та істинності його позиції і роз»яснення йому судом про те, що у випадку не дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися в ході розгляду справи в суді, він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, що підтверджується розпискою (т.2 а.с.122).

Показання ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи були послідовними з повідомленням обставин справи, що підтверджують факт вчинення інкримінованих йому злочинів, а зміст цих показів свідчить про повне визнання ним своєї вини за пред»явленим йому обвинуваченням.

Тому, відповідно до вимог ст. 365 КПК України 1960 року, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які ОСОБА_3 як підсудним не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ст. 299 КПК України 1960 року докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Так, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання врахував характер, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно з вимогами ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості і тяжкого, що являє підвищену суспільну небезпечність, оскільки пов'язаний з розповсюдженням наркотичних засобів, дані про його особу, який за місцем проживання характеризується негативно, як особа яка веде антигромадський спосіб життя, на протязі тривалого часу вживає алкогольні напої, не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом хронічний алкоголізм. Суд вірно врахував як обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того покарання призначене судом ОСОБА_3 в межах мінімальної санкції ч.2 ст. 307 КК України.

Доводи апеляції засудженого про те, що він хворіє на епілепсію колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 ні під час досудового слідства, ні в суді про вказане захворювання не повідомляв, а відповідно до довідки Конотопської ЦРЛ він на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляції засудженого про не врахування судом того, що його мати інвалід і потребує допомоги, є також необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження вказаних доводів, окрім того сам ОСОБА_3 при допиті показав, що в нього є брат, який працює в м. Києві.

Отже, призначене засудженому ОСОБА_3 покарання є необхідним й достатнім для попередження нових злочинів та його виправлення.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та задоволення поданої засудженим ОСОБА_3 апеляції.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України 1960 року, пунктом 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Матус В. В. Захарченко О. П.