ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
30.06.06 Справа № 88/15-06
Господарський суд Київської області в складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом | Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ |
до | Державного комунального госпрозрахункового підприємства «Дмитрівка», Київська обл., с. Дмитрівка |
про | стягнення 51059,67 грн., |
за участю представників:
позивача: | Бойко Д.Д., довір. № 118/102 від 30.05.2006 р., |
відповідача: | не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином; |
обставини справи:
до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, Позивач) до державного комунального госпрозрахункового підприємства «Дмитрівка»(далі –Відповідач) про стягнення 51059,67 грн., з яких 31 238,32 грн. заборгованості за поставлений природний газ на протязі січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року, 8 778,77 грн. інфляційних втрат, 2 989,69 грн. трьох процентів річних, 5 866,21 грн. пені та 2 186,68 грн. 7% штрафу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3488ТЕ-17 від 31.12.2003 року, в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений природний газ на протязі січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 31 238,32 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 8 778,77 грн. інфляційних втрат, 2 989,69 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 5 866,21 грн. пені та 2 186,68 грн. 7% штрафу, а всього загальна сума позову складає 51059,67 грн.
Представник відповідача в судові засідання 06.06.2006 р. та 30.06.2006 р. не з`явився, відзив на позов до суду не надіслав, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Відповідно до умов договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3488ТЕ-17 від 31.12.2003 року (далі –договір), укладеного між сторонами, позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання передавати у власність покупцю в 2004 році природний газ, а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти та оплатити газ відповідно до умов договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач на протязі січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 666,330 тис.куб.м. на загальну суму 139 929,32 грн., про що свідчать належним чином засвідчені копії актів передачі-приймання природного газу № 88 від 31.01.2004 року на суму 32 681,47 грн., від 29.02.2004 року на суму 29 103,07 грн., від 31.03.2004 року на суму 24 104,22 грн., від 30.04.2004 року на суму 4 536,21 грн., від 31.10.2004 року на суму 2 100,00 грн., від 30.11.2004 року на суму 23 195,34 грн. та від 31.12.2004 року на суму 24 209,01 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Відповідач частково виконав свої зобов’язання по оплаті поставленого природного газу, сплативши позивачу 108 691,00 грн. Заборгованість за поставлений природний газ у сумі 31 238,32 грн. залишилася відповідачем несплаченою.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 вказаного Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення 31 238,32 грн. заборгованості за поставлений природний газ на протязі січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року підлягають задоволенню.
У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання по оплаті за спожитий протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2004 року природний газ, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача за період з березня 2004 року по березень 2006 року інфляційні втрати у сумі 8 778,77 грн. та три проценти річних з простроченої суми за період з 11.02.2004 року по 03.05.2006 року в розмірі 2 989,69 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки статтею 625 Цивільного кодексу України не передбачено жодних обмежень щодо нарахування інфляційних витрат та 3 % річних, розрахунок, наданий позивачем суду є правильним, то вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 8 778,77 грн. та 3% річних у сумі 2 989,69 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу в сумі 2 186,68 грн. на підставі ст. 231 Господарського кодексу України та п. 7.2 Договору № 06/03-3488ТЕ-17.
Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 7% штрафу від невиконаної частини зобов`язання за прострочення понад тридцять днів в сумі 2 186,68 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, на підставі п. 7.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню, розраховану відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 03.05.2005 року по 03.05.2006 року в сумі 5 866,21 грн.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 7.5. Договору № 06/03-3488ТЕ-17 сторони передбачили, що штраф та пеня нараховуються протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Таким чином, приймаючи до уваги, що борг виник у зв’язку з несплатою населенням комунальних послуг, а також враховуючи, що відповідач забезпечує тепловою енергією потреби населення, бюджетні установи та організації та поступово розраховується з позивачем, суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, що підлягає стягненню і стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 000 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 31 238,32 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 8 778,77 грн. інфляційних втрат, 2 989,69 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 186,68 грн. штрафу та 4 000 грн. пені.
Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного комунального госпрозрахункового підприємства “Дмитрівка” (07424, Київська область, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2, код 25567280) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 31238,32 грн. (тридцять одна тисяча двісті тридцять вісім грн. 32коп.) заборгованості за спожитий природний газ, 8778,77 грн. (вісім тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 77коп.) інфляційних втрат, 2989,69 грн. (дві тисячи дев’ятсот вісімдесят дев’ять грн. 69коп.) 3% річних, 2186,68 грн. (дві тисячи сто вісімдесят шість грн. 68коп) 7% штрафу, 4000 грн. (чотири тисячи грн. 00коп.) пені, 491,93 грн. (чотириста дев’яносто одна грн. 93коп.) витрат по сплаті державного мита та 113,69 грн. (сто тринадцять грн. 69коп.) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписане 06.07.2006 р.