Справа № 369/31/13-к Головуючий у І інстанції Нікушин
Провадження № 11-сс/780/22/13 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
Категорія 25.01.2013
??????????????????????????????
УХВАЛА
Іменем України
25 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Габрієля В.О.,
суддів Семенцова Ю.В., Дриги А.М.,
при секретарі Безкровного С.О.,
за участю: прокурора Шененка Р.В.,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2013 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області про продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Лихівка Пятихатського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 10.03.2009 року Феодосійським міським судом АР Крим за ч.1, 3 ст. 191 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 органами досудового слідства підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненим повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, в придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду юридичним особам та громадянам, у складі організованої групи, в підробленні документів, які видаються підприємством, яке має право видавати такі документи і які надають права, з метою їх використання, а також використання завідомо підроблених документів, вчинених у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України.
10.04.2010 року СВ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України (в редакції 1960 року).
12.04.2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - взяття під варту.
09.07.2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 4 місяців.
04.08.2010 року Апеляційним судом Київської області строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 6-ти місяців, тобто до 10.10.2010 року.
30.09.2010 року Апеляційним судом Київської області строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 9 місяців, тобто до 10.01.2011 року.
16 січня 2013 року заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжено до 12 місяців, тобто до 17.04.2013 року.
16 січня 2013 року старший слідчий СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області за погодженням прокурора відділу прокуратури Київської області звернувся із клопотанням до слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 до 12 місяців, обґрунтовуючи тим, що по справі необхідно провести значну кількість слідчих дій, а підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2013 року клопотання старшого слідчого задоволено та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 12-ти місяців.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтовував тим, що у клопотанні слідчого наведені достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважав недостатнім застосування підозрюваному ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та наведених у судовому засіданні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив змінити йому запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою. На його думку, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що не підтверджено матеріалами клопотання, що він буде якимось чином переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а тяжкість злочину та необхідність проведення слідчих дій не може бути підставою для продовження строку тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, захисника, підозрюваного, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ст. ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Проте ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримані.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30.09.2010 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено до 9-ти місяців, тобто до 10.01.2011 року (а.с. 39-44 т.18). 10.01.2011 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 та інших надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду (а.с. 1 т. 24) та перебувала в провадженні судів різних інстанцій. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.12.2012 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області скасовано, а справу повернуто прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування (а.с. 151-168 т. 27). 14.01.2013 року справа надійшла до СУ ГУ МВС України в Київській області.
Тобто на час отримання справи органами досудового слідства сукупний строк тримання під вартою ОСОБА_3 складав 9 місяців, тому продовжуючи строк тримання під вартою до 12-ти місяців, слідчий суддя порушив вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України.
Разом з тим, задовольняючи клопотання, слідчий суддя врахував ризики, зазначені у клопотанні слідчого, для запобігання яких вважав недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, та прийшов до вірного висновку про можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи підозрюваного ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків слідчого судді щодо відмови у обранні ОСОБА_3 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 -задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2013 року щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 -скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів - до 14.03.2013 року.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді