П О С Т А Н О В А

іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого-судді судової палати з розгляду кримінальних справ ПрисяжнюкаО.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої головним бухгалтером «ТД Еталон», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

в с т а н о в и в :

Цією постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. 00 коп.

Відповідно до вказаної постанови, 21 вересня 2012 року ГДПРІ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС під час проведення перевірки «ТД Еталон» по вул.. Мельникова, 22 в м. Києві, було виявлено, що ОСОБА_2 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку відповідно до Акту від 21 вересня 2012 року № 1397/22-90/31815755 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки «ТД Еталон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ізумруд» за період з 01 січня 2009 року по 20 червня 2012 рік та протоколу про адміністративне правопорушення № 507 від 21 вересня 2012 року, в зв'язку з чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свою позицію апелянт зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь які дані, які б підтверджували наявність в її діях вини. Ті докази на які посилається суд у своєму рішення не можна вважати належними та допустимими, оскільки Акт перевірки від 21 вересня 2012 року оскаржується в адміністративному порядку та на час подачі апеляції рішення по ньому ще не прийнято. Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення, то він, на думку ОСОБА_2, його зміст не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та не містить всіх даних, які передбачені даною нормою закону. На дані обставини, як стверджує апелянт, суд першої інстанції не звернув уваги, що в свою чергу призвело до прийняття ним незаконного рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляції, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посилання апелянта з приводу того, що наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не підтверджується матеріалами справи, вважаю безпідставними та необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 21 вересня 2012 року під час проведення перевірки «ТД Еталон» було встановлено порушення з боку даного товариства по взаємовідносинах з ТОВ «Ізумрудний» п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при призначені суми ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ - 34 330, 00 грн. в тому числі по періодам: за вересень 2010 року - 34 330, 00 грн., а також п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме при визначені суми податку на прибуток встановлено його заниження в сумі 42 912, 00 грн., за період ІІІ квартал 2010 року.

Дані обставини підтверджуються Актом № 1397/22-90/31815755 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки «ТД Еталон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ізумрудний» за період з 01 січня 2009 року по 20 червня 2012 рік» від 21 вересня 2012 року, копія якого є в матеріалах справи завірена належним чином; протоколом про адміністративне правопорушення № 507 від 21 вересня 2012 року.

Що стосується зауважень ОСОБА_2, що вище зазначені документи не можуть бути доказами по справі, оскільки Акт перевірки оскаржується в адміністративному порядку та на час подачі апеляційної скарги з цього приводу рішення ще не прийнято, а протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може вважатися законним, не знайшли не підтверджуються матеріалами справи.

Так, в матеріалах адміністративної справи, є копія рішення ДПС України в місті Києві про результат розгляду первинної скарги, відповідно до якого залишено без задоволення податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 08 жовтня 2012 року. Інших рішень, на час розгляду справи в апеляційному суді, з ДПІ не надходило.

Також, не погоджуюсь з зауваженнями ОСОБА_2 з приводу того, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2012 року було порушено вимоги ст. 256 КУпАП.

Так, ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка складала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2012 року містить всі дані зазначені в ст. 256 КУпАП та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

За тиках обставин, суд першої інстанції, під час розгляду справи повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи та зібрані по справі докази і прийшов до обґрунтованого рішення про наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП , а тому підстав для скасування прийнятого ним рішення не вбачаю.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. 00 коп., залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Присяжнюк О.Б.