АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Ноздрякова В.М., Паленика І.Г.,

за участю:

прокурора - Глиняного С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 23 листопада 2012 року, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Цією постановою районного суду відмовлено в задоволенні постанови від 09 жовтня 2012 року слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві Цицкуна С.В. про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню її у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, повернуто прокурору Дніпровського району міста Києва для організації досудового слідства.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, постановою заступника прокурора Дніпровського району міста Києва Перепилиці Д.Д. від 20 лютого 2007 року було порушено кримінальну справу за фактом створення ТОВ «Теотекс» з метою прикриття незаконної діяльності, тобто фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

19 лютого 2010 року постановою слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві Цицкуна С.В. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Направляючи дану кримінальну справу прокурору Дніпровського району міста Києва для організації досудового слідства, суд першої інстанції в постанові вказав наступне.

Зокрема, місцевий суд зазначив, що постановою заступника прокурора Дніпровського району міста Києва Головань І.О. від 12 квітня 2010 року було скасовано постанову про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу направлено до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві для проведення подальшого досудового слідства. Таке рішення заступник прокурора мотивував тим, що виділення матеріалів для проведення додаткової перевірки відносно ОСОБА_5 та невстановлених досудовим слідством осіб може негативно вплинути на подальший хід розслідування даної кримінальної справи, а також тим, що вищевказана постанова про направлення кримінальної справи до суду винесена передчасно, оскільки у справі не проведено всі необхідні слідчі дії для встановлення осіб, причетних до вчинення злочину.

Далі районний суд відмітив, що 09 жовтня 2012 року слідчий СВ Дніпровського РУ ГУМВС України, не виконавши вимоги вищевказаної постанови заступника прокурора, виніс аналогічну постанову про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 до суду для вирішення питання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Крім того, місцевий суд наголосив, що постановою від 11 жовтня 2011 року ОСОБА_2 була оголошена в розшук, а досудове слідство у даній кримінальній справі було зупинено до встановлення місця знаходження обвинуваченої.

Також судом першої інстанції звернута увага на порушення норм КПК України при проведенні досудового слідства. Зокрема, як зазначено в постанові місцевого суду, в ході розслідування даної кримінальної справи слідчий, встановивши факт причетності до вчинення злочину групи осіб та причетність до нього ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, не порушив кримінальну справу відносно вказаних осіб та не виніс постанови про притягнення їх як обвинувачених, а виділив постановою матеріали по кримінальній справі № 54-1889 відносно ОСОБА_7 та невстановлених досудовим слідством осіб для проведення додаткової перевірки.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову районного суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Зокрема, апелянт зазначає, що місцевим судом безпідставно було відмовлено в задоволенні постанови, в якій ставилося питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строків давності, та прийнято необґрунтоване рішення про направлення справи для організації досудового слідства. Також прокурор в апеляції стверджує, що учасники судового розгляду, а саме «прокурор, підсудний та захисник підсудного» підтримали вказану постанову про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності та просили закрити справу відносно ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11 Перехідних Положень нового КПК України, який набрав чинності 20 листопада 2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності новим КПК України надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами апеляційної інстанції в порядку, який діяв до набрання чинності цим КПК.

Згідно з п. 15 розділу ХІ «Перехідні Положення» КПК України, апеляційні скарги у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Такий порядок був визначений Кримінально-процесуальним кодексом України, 1960 року, з послідуючими змінами (надалі КПК України (1960 року)).

Як вбачається зі змісту постанови районного суду, суд першої інстанції відмовив в задоволенні постанови слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві Цицкуна С.В. від 09 жовтня 2012 року про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, повернув прокурору для організації досудового слідства з огляду на те, що при проведенні досудового слідства були грубо порушені вимоги КПК України, що призвело до необґрунтованого затягування строків досудового слідства. Підставою для цього місцевий суд визначив те, що в ході розслідування кримінальної справи слідчий, встановивши факт причетності до вчинення злочину групи осіб та причетність до нього ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, не порушив кримінальну справу відносно вказаних осіб та не виніс постанови про притягнення їх як обвинувачених, а виділив постановою матеріали по кримінальній справі № 54-1889 відносно ОСОБА_7 та невстановлених досудовим слідством осіб для проведення додаткової перевірки. Ще однією підставою для прийняття рішення, вказаного в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції визнав те, що постановою заступника прокурора Дніпровського району міста Києва від 12 квітня 2010 року було скасовано постанову про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу направлено до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві для проведення подальшого досудового слідства. При цьому районний суд погодився з позицією заступника прокурора, що виділення матеріалів для проведення додаткової перевірки відносно ОСОБА_7 та невстановлених досудовим слідством осіб може негативно вплинути на подальший хід розслідування даної кримінальної справи, а також з тим, що дана постанова винесена передчасно, оскільки у справі не проведено всі необхідні слідчі дії для встановлення осіб, причетних до вчинення злочину.

З висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові, колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 18 березня 2010 року слідчим СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві Цицкун С.В. була винесена постанова про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, до суду для вирішення питання про закриття її у зв'язку із закінченням строків давності. 12 квітня 2010 року постановою заступника прокурора Дніпровського району міста Києва дану постанову було скасовано, як винесену передчасно і без проведення всіх необхідних слідчих дій для встановлення осіб, причетних до вчинення злочину, а кримінальну справу направлено до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві для проведення подальшого досудового слідства.

Вимоги постанови заступника прокурора Дніпровського району міста Києва від 12 квітня 2010 року слідчий СВ Дніпровського РУ ГУМВС України 09 жовтня 2012 року не виконав, а тому районний суд дійшов правильного висновку про безпідставність винесення слідчим аналогічної постанови про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 до суду для вирішення питання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що при проведенні досудового слідства були грубо порушені строки досудового слідства, передбачені ст. 120 КПК України (1960 року), та не з'ясовано питання з перебігом строків давності під час перебування обвинуваченої ОСОБА_2 в розшуку.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова районного суду є законною і обґрунтованою, будь-які підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п. п. 11, 15 Перехідних Положень КПК України та ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 23 листопада 2012 року, якою відмовлено в задоволенні постанови слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві Цицкуна С.В. від 09 жовтня 2012 року про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу відносно ОСОБА_2 повернуто прокурору Дніпровського району міста Києва для організації досудового слідства, - залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - залишити без змін.

СУДДІ:

_________________ _________________ __________________

ЛашевичВ.М. Ноздряков В.М. Паленик І.Г.

Справа № 11/796/209/2013

Категорія КК: ч. 1 ст. 205КК України

Головуючий у першій інстанції: Федюк О.О.

Доповідач: Лашевич В.М.