АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - судді Бєлан Н.О.

Суддів - Дзюбіна В.В., Боголюбської Л.Б.

за участю: прокурора Горбаня В.В.

захисника - адвоката ОСОБА_1

підсудної ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора Пономарьової М.С., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року.

Цією постановою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка м. Києва, яка не мала судимості, -

звільнена від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 368-3 ч.3 КК України, з передачею її на поруки колективу ЖБК «Журналіст-3» за умови, що вона протягом одного року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368-3 ч.3 КК України, закрито.

За змістом постанови, суд визнав доведеною вину ОСОБА_2, яка за посадою, як голова правління ЖБК «Журналіст-3», є службовою особою юридичної особи приватного права, у одержанні неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає таку вигоду, встановивши такі обставини вчинення цього злочину.

19 червня 2012 року ОСОБА_2 погодилась з проханням представника ТОВ «Формат» ОСОБА_3 щодо розміщення рекламних носіїв в під'їздах та ліфтах у будинку №7 по вулиці Дніпровській набережній в м. Києві і за укладення безоплатного договору про це запропонувала йому передати їй особисто 3 тис. грн., підтвердивши таку ж вимогу й тоді, коли 20 червня 2012 року отримала екземпляр договору.

22 червня 2012 року, приблизно о 13 год., в приміщенні кабінету, що розташований на першому поверсі вказаного будинку, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 3 тис. грн. за укладення договору сервітуту від 22 червня 2012 року на розміщення рекламних носіїв в під'їзді будинку.

В апеляції прокурор порушив питання про скасування постанови суду у зв'язку з неправильним застосуванням до ОСОБА_2 кримінального закону та направлення справи на новий судовий розгляд, навівши такі аргументи.

На переконання апелянта, внаслідок того, що ОСОБА_2 працювала на вказаній

Справа №10/796/94/2013 Категорія 236-8 КПК України.

Головуючий у першій інстанції - Калініченко Л.С. Доповідач - Бєлан Н.О.

посаді понад 10 років, вона має значний вплив на трудовий колектив кооперативу навіть при тому, що на даний час займає посаду коменданта. У зв'язку з чим такі обставини будуть не тільки істотно обмежувати можливість трудового колективу застосовувати до неї заходи виховного характеру, а й негативно на них впливати.

Крім того, апелянт вважає, що ОСОБА_2 особисто зініціювала внесення такого клопотання від колективу, маючи намір ухилитися від кримінальної відповідальності та справедливого покарання, а щодо щирого каяття, то це її позиція захисту.

В запереченнях захисник наполягає на безпідставності доводів апеляції прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення ОСОБА_2 та її захисника про законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляції, судова колегія знаходить її такою, що підлягає задоволенню.

Як убачається зі змісту постанови, звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України, суд вказав, що вона вчинила злочин середньої тяжкості, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла слідчим органам у розкритті злочину, позитивно характеризується за місцем роботи, а трудовий колектив, де вона вже працює комендантом і не має ніякого організаційного впливу, бере її на поруки.

Поряд з цим, слід погодитися з доводами прокурора в апеляції про те, що судом поверхово досліджені обставини, які б свідчили про можливість трудового колективу об'єктивно оцінювати діяльність ОСОБА_2, де вона значний час працювала керівником.

Відповідно до ст.47 КК України звільнення від кримінальної відповідальності особи в порядку, передбаченому цією статтею, допускається за наявності умов, які стосуються тяжкості діяння, та підстав - щирого розкаяння, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом організації та виправити свою поведінку.

Крім того, що стосується клопотання колективу про передачу на поруки, то порядок його порушення визначений, зокрема у частині 2 ст.10 КПК України (1960 року), згідно до якого про обставини вчиненого злочину загальні збори за клопотанням колективу інформує прокурор або слідчий.

Проте на ці вимоги процесуального закону суд не звернув увагу і більш того, у резолютивній частині судового рішення взагалі не послався на застосовану статтю кримінального закону.

Як убачається з протоколу №8 загальних зборів уповноважених ЖБК «Журналіст-3» від 12 липня 2012 року, про обставини вчинення ОСОБА_2 злочину повідомив ОСОБА_5, проте які у протоколі взагалі не зазначені.

Клопотання про взяття ОСОБА_2 на поруки висловив теж ОСОБА_5, який за даними протоколу №7 від 6 липня 2012 року обраний на посаду голови правління саме за пропозицією ОСОБА_2

Також суд не звернув увагу на те, що заявлене цим колективом клопотання не відповідає вимогам ст.47 КК України, оскільки у ньому фактично не зазначено, які заходи виховного характеру та яким чином будуть застосовані до ОСОБА_2, і чи вона дає зобов'язання своєю законослухняною поведінкою та сумлінною працею виправдати довіру колективу, бо у протоколі відсутні її пояснення, які вона давала колективу на цих зборах.

За таких обставин, суд передчасно дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України, а тому рішення суду про це не може бути визнано законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суддів, під час якого належить урахувати доводи, наведені в апеляції прокурора, повно та всебічно які й належить перевірити, та у відповідності до вимог кримінального та кримінально-процесуального закону вирішити питання про прийнятність вказаного клопотання колективу.

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора Пономарьової М.С. задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року про закриття провадження кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 зі звільненням її від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

Головуючий:

Судді: