У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.

суддівГлиняного В.П., Бовтрук В.М.

за участю прокурораКарпука Ю.А.

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією постановою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову від 01 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ст. 15, ч. 5 ст. 191; та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 1,3,4, ст. 358 КК України.

В апеляції захисник ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_6, просить скасувати постанови суду першої інстанції та постанову заступника Генерального прокурора України про порушення кримінальної справи, як незаконні. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що постанова про порушення кримінальної справи винесена без належних на те приводів і підстав, оскільки в ній не зазначено жодного фактичного доказу, який би свідчив про участь його підзахисного в інкримінованих йому злочинах, а ті приводи і підстави які значаться в даній постанові не підтверджуються фактичними обставинами справи. Що стосується матеріалів на підставі яких винесено постанову про порушення кримінальної справи, то вони, як стверджує ОСОБА_5, мають загальний характер та не вказують на вчинення ОСОБА_6 будь-яких злочинних дій. Крім того, в поданій апеляції вказується те, що ОСОБА_6 не був посадовою особою ЗАТ (ПрАТ) «ЗЕМЗ», не виконував адміністративно-господарські чи організаційно-розпорядчі функції та не підписував ніяких документів від імені ЗАТ (ПрАТ) «ЗЕМЗ», а тому не може бути суб'єктом злочинів у вчиненні яких його звинувачують, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, оскільки вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає що подана апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду на 22 січня 2013 року, тобто після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального Кодексу України, проте відповідно до п.п. 13, 15 розділу ХI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Статтею 236-8 КПК України передбачено, що предметом дослідження при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи є наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи. При цьому, під час розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи, суддя не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на цій стадії процесу, є неможливою.

За результатами розгляду скарги, суд, залежно від того, чи були при порушенні справи дотримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України 1960 року, приймає відповідне вмотивоване рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався, належним чином не перевірив доводи скарги і матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу, у зв'язку з чим прийшов до необґрунтованого рішення.

Так, відповідно до вимог ст. 94 КПК України 1960 року, кримінальна справа може бути порушена лише за наявності достатніх приводів та підстав на те. Частиною першою даної норми закону передбачений перелік приводів для порушення кримінальної справи, який є вичерпним. Підставами ж для її порушення, відповідно до вимог частини другої тієї ж статті, є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Достатніми даними, для порушення кримінальної справи можуть бути тільки такі дані, які містять вказівку на ознаки саме того злочину, по факту якого була порушена кримінальна справа.

Відповідно до ст. 98 КПК України 1960 року при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України 1960 року, прокурор, слідчий орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави що послугували для її порушення, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування. Крім цього, ст. 98 КПК України 1960 року передбачено, що у разі якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Разом з тим, доводи апелянта з приводу того, що кримінальна справа щодо його підзахисного порушена безпідставно, оскілки той не був посадовою особою ЗАТ (ПрАТ) «ЗЕМЗ», не виконував адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції на даному підприємстві і не підписував від його імені ніяких документів, суд першої інстанції відхилив, мотивуючи це тим, що дане питання зводиться до незгоди скаржника з кваліфікацією злочинів, а тому має з'ясовуватися під час досудового слідства.

Проте, дані висновки суду є безпідставними, та суперечать вимогам чинного законодавства, а тому відхилення судом доводів захисника про те, що ОСОБА_6 не є суб'єктом злочину, оскільки не являється службовою особою, свідчить про неповноту судового розгляду.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку по необхідність скасування постанови суду першої інстанції та повернення матеріалів справи за скаргою до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, а тому апеляція захисника підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України1960 року та п.п. 11, 13, 15 Розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову від 01 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ст. 15, ч. 5 ст. 191; та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 1,3,4, ст. 358 КК України, скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

С у д д і :

Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Бовтрук В.М.