АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді Бєлан Н.О.
Суддів - Дзюбіна В.В., Боголюбської Л.Б.
за участю: прокурора Карпука Ю.А.
захисника - адвоката ОСОБА_1
особи, щодо якої порушена кримінальна справа, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора Гітченко Л.В., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року.
Цією постановою місцевого суду задоволена скарга захисника та скасована постанова старшого слідчого з ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві. Мельника Я.В. від 6 серпня 2012 року в частині порушення кримінальної справи №08-16032 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.28 ч.2, ст.212 ч.3 КК України.
За висновком судді постанова слідчого є необґрунтованою, оскільки на момент порушення кримінальної справи не було достатніх даних, які б свідчили про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2
Крім цього, суддя зазначає про передчасність прийнятого слідчим рішення, бо з приводу зазначених у постанові обставин ні ОСОБА_2, ні інші особи не допитувались, не проводились очні ставки, а надані матеріали кримінальної справи, порушеної щодо інших осіб, зокрема ОСОБА_4, не стосуються безпосередньо ОСОБА_2 ознак злочину.
Також суддею звертається увага на те, що за наданими доказами захисника дії податкових органів, на підставі яких було порушено кримінальну справу №08-16032, оскаржені ТОВ «Три-Ес» через суд в адміністративному порядку.
В апеляції прокурор просить постанову судді скасувати як незаконну, оскільки вважає, що наведені в ній висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та прийняти рішення про залишення скарги захисника на
вказану постанову слідчого в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 без задоволення.
В запереченнях захисник ОСОБА_1 наполягає на безпідставності доводів апеляції прокурора і зауважує, що акт перевірки 3429/22-8/36755790 від 22 червня 2012 року господарської діяльності ТОВ «Три-Ес», за яким встановлено факт заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 430396 грн. при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Радіант Сервіс», на який посилається слідчий у постанові про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, є незаконним, оскільки
Справа №10/796/18/2013 Категорія 236-8 КПК України.
Головуючий у першій інстанції - Калініченко Л.С. Доповідач - Бєлан Н.О.
не досліджені інші об'єктивні докази, які свідчать про достовірність та відповідність до закону проведених із зазначеними товариствами господарських операцій. При цьому пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, керівників цих підприємств, показання яких, вважає, є суб'єктивним, не можуть бути достовірними, оскільки відносно них кримінальна справа не порушувалась, як і відсутні дані щодо визначення зазначених підприємств фіктивними. Також захисник зауважує на відсутність у справі даних про будь-які особисті стосунки ОСОБА_2 з іншими особами у справі.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 дали аналогічні пояснення.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію, зазначені пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_2 про законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляції, судова колегія знаходить її такою, що підлягає задоволенню частково.
За змістом ст.236-8 КПК України (1960 року), розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен був перевірити, чи були наявними на час порушення кримінальної справи, передбачені ст.94 ч.1 КК України (1960 року) приводи і, чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, законність отримання цих даних, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок, що передбачений ст.98 КПК України (1960 року), чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено.
Також суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті, зокрема давати оцінку доказів.
Відповідно до загальних вимог кримінально-процесуального закону судове рішення повинно бути конкретним та мотивованим.
Проте, як убачається зі змісту постанови суду, ці вимоги процесуального закону при розгляді такої скарги захисника суддею не дотримані.
Так, зазначивши про те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_2 порушена внаслідок безпосереднього виявлення слідчим ознак злочину в діях того, передбаченого ст.28 ч.2, ст.212 ч.3 КК України, суддя у постанові фактично погодилася з доводами у скарзі захисника про недостовірність акту податкової інспекції ТОВ «Три-Ес», за результатами перевірки якої встановлені обставини несплати податків в особливо великому розмірі внаслідок проведення цим товариством господарської діяльності з ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Радіант Сервіс», директорами яких документально визначалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7, але які, за матеріалами кримінальної справи щодо ОСОБА_4 та багатьох інших осіб, об'єднаної в одне провадження зі справою щодо ОСОБА_2, не підписували будь-які офіційні документи, а згідно до їх пояснень, вони взагалі не проводили ніякої підприємницької діяльності.
При цьому, як на докази суддя посилається у постанові й на надані захисником документальні дані про оскарження дій податкової інспекції до адміністративного суду.
Також, як убачається зі змісту судового рішення, суддя фактично погодився й з посиланнями захисника у скарзі на неправомірність висновку слідчих щодо участі ОСОБА_2 у складі організованої групи, що є неприпустимим, оскільки це питання підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті.
Більш того, такі посилання у вказаній постанові слідчого взагалі відсутні.
Що стосується вказівок судді про відсутність даних у справі, які б свідчили про взаємовідносини останнього з іншими особами, щодо яких порушена кримінальна справа, зокрема допит ОСОБА_2, проведення очних ставок, то вони є безпідставними.
Як убачається зі справи, захисник звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 зі скаргою у порядку, передбаченому ст.236-7 КПК України(1960 року), 9 серпня 2012 року, а кримінальна справа щодо останнього порушена 6 серпня 2012 року.
Отже, наведені дані свідчать про неправильність та поверховість дослідження обставин справи за вказаною скаргою захисника, про що правильно стверджується в апеляції, а тому рішення суду не може бути визнано законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Поряд з цим, прохання апелянта щодо розгляду скарги захисника по суті апеляційним судом не ґрунтується на законі.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України (1960 року), судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Гітченко Л.В. задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року про скасування постанови слідчого Мельника Я.В. від 6 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу за скаргою захисника ОСОБА_1 повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
Головуючий:
Судді: