Справа № 2-1138/2007рік,

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2007 року                                                                                    м.  Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області

в складі: головуючого - судді    Поди Н.М

при секретарі                              Рєзановій О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької районної державної адміністрації про встановлення факту визнання батьківства,  факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом,  вказуючи,  що вона народилась 11.03.1959 року в селі Остриківка Токмацького району Запорізької області,  що підтверджується свідоцтвом про народження ГУ-ЯР№125251 виданого 04.04.1959 pокy Остриківською сільскою радою Велико -Токмацького району Запорізької області. ЗЕЇ матір'ю у свідоцтві записано ОСОБА_2,  запис про батька відсутній. На справді батьком позивачки є ОСОБА_3.3 моменту свого народження вона проживала разом зі своїми батьками.

Відсутність відомостей про батька у її свідоцтві про народження викликано було тим,  що її батьки спільно проживаючи разом з 1956 року по день своєї смерті,  свій шлюб в органах державної влади взагалі не реєстрували,  але спільно вели домашнє господарство,  тобто перебували у фактичних шлюбних відносинах. За час свого життя,  померлий 06.08.1997 року,  ОСОБА_3 визнавав своє батьківство щодо неї,  вважав своєю донькою. На підтвердження факту сумісного проживання матері ОСОБА_2 з ОСОБА_3 є довідки виконавчого комітету Остриківської сільської ради № 514 від 29.05.2007 року та № 590 від 19.06.2007 року про проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 разом з 1956 року по день своєї смерті у будинку № 136 по вул. . Жовтневій в с Остриківка Токмацького району.

Крім того,  визнаючи своє батьківство,  її батько ОСОБА_3 за час свого життя подарував позивачці свій будинок АДРЕСА_1,  що підтверджується договором дарування від 09.08.1995 року.

06.08.1997 року ОСОБА_3 помер,  що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після його смерті відкрилася спадщина,  яка складається із предметів звичайно? домашньої обстановки,  які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) землі,  яка перебувала на той час у колективній власності КСП „Червоний прапор" що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_3і зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за № 12 від 05.Q5.1997 року.

На момент відкриття спадщини заповіт був відсутній.

Інших дітей та непрацездатних родичів,  які б мали право на обов'язкову долю у спадщині чи право на спадкування,  ОСОБА_3 не мав.

ПозивачкаОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила позовні вимоги просила замінити первісного відповідача Остриківську сільську раду Токмацького району та визнавши  відповідачем по справі,  Токмацьку районну державну адміністрацію. Також просила поновити строк позовної давності,  який вважає пропустила з поважних причин,  тяжкого матеріального стану.  Просила позов задовольнити.

Представник відповідача,  ОСОБА_4  в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову,  вважає,  що позивачка пропустила строк позовної давності не з поважних причин. Після відкриття спадщини пройшло десять років вважає,  що за цей час можна було прийняти спадщину.

Третя особа,  представник третьої особи в судове засідання не з"явився просив розглянути позов за його відсутність,   проти задоволення позову не заперечував.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  СТ. 257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно до  СТ. 267ЦК України   сплив позовної давності  про застосування якої заявлено стороною   в спорі,  є підставою для відмови в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив про сплив позовної давності та відмову в задоволенні позову з цих підстав.

З матеріалів справи вбачається,  що позивачка просила визнати за нею право власності на земельну ділянку після померлого,  06.08.1997року,  ОСОБА_3.

Посилання позивачки на пропущення нею строку позовної давності в зв"язку з тяжким матеріальним становищем,  суд не може прийняти до уваги,  так як вважає не обгрунтованим.

Відповідно до  ст.  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачка не надала докази підтверджуючі,  що десять років вона не мала можливості прийняти спадщину.

В зв"язку з чим суд вважає,  що позивачка пропустила строк для звернення з суд   із заявленими в 2007році вимогами.

В позовній заяві позивачка вказала,  що встановлення факту визнання батьківства та факту прийняття спадщини їй необхідно для підтвердження свого права на спадкування спірної земельної ділянки,  тобто дані вимоги є похідними від позовної заяви про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,  тому суд вважає за необхідне відмовити і в даній частині позову в зв"язку із пропуском строку позовної давності.

Керуючись  ст.   ст.  60, 209, 212- 215 ЦПК України,   ст.  257, 267 Цивільного кодексу України,  суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Токмацько]і районної державної адміністрації про встановлення факту визнання батьківства,  факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.