Справа № 296/3555/12-ц

2/296/701/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Анциборенко Н.М.,

при секретарі Медведській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом КУ "Центральна дитяча міська лікарня" до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

КУ "Центральна дитяча міська лікарня" звернулася з позовом до ОСОБА_1 та, уточнивши позовні вимоги, просить визнати відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 та стягнути витрати по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ордеру № 37-А від 01.08.2000 року ОСОБА_1 - лікарю інфекціоністу ЦМЛ №1 позивачем була надана жила кімната АДРЕСА_1. Даний гуртожиток є комунальною власністю Житомирської міської ради, стоїть на балансі позивача та підпорядкований головному лікарю. В серпні 2007 року ОСОБА_1 надала довідку № 204 від 17.08.2007 року про навчання в м. Києві з 01.09.2006 року по 31.08.2008 року. Після закінчення навчання відповідач до гуртожитку не повернулася, комунальні послуги не сплачує. Влітку 2008 року чоловік відповідача вивіз з кімнати всі меблі та особисті речі. Таким чином, відповідач з 2006 року в гуртожитку не проживає, кімнату тримає зачиненою, місце її проживання невідоме.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, згідно довідки сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Житомирській області зареєстрованою не значиться. Відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи через оголошення у пресі (а.с.33).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4- завідуюча гуртожитком, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - сусіди відповідача по гуртожитку підтвердили, що ОСОБА_1, яка мешкала в кімнаті АДРЕСА_1, з 2006 року не проживає в гуртожитку, а влітку 2008 року її чоловік вивіз речі. Крім того, свідки підтвердили, що були в складі комісії присутні при складанні актів про непроживання відповідача в гуртожитку.

Вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету та Житомирської дитячої міської лікарні від 01.08.2000 року лікарю ОСОБА_1 видано ордер №37-А на поселення в гуртожиток АДРЕСА_1 (а.с.13).

ОСОБА_1 працювала в ЦМЛ №1 м. Житомира лікарем-інфекціоністом з 03.08.2001 року (наказ № 211 від 25.07.2001 року) по 28.11.2005 року (наказ №315-о від 22.11.2005 року) та звільнилася за власним бажанням, що підтверджується довідкою позивача № 3034 від 04.11.2011 року (а.с.14).

Як вбачається з довідки Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика № 204 від 17.08.2007 року ОСОБА_1 навчалася в аспірантурі на кафедрі інфекційних хвороб з 01.09.2006 року по 31.08.2008 року (а.с.16).

Згідно складених комісією ЦДМЛ актів від 09.07.2007 року, 27.08.2009 року, 16.11.2010 року, 17.11.2011 року та 23.04.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 2006 року (а.с.8-12).

Статтею 127 ЖК України встановлено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Відповідно до положень ст.132 ЖК України, п.40 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986 року сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Згідно ст.ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Судом не встановлено фактів, які б перешкоджали ОСОБА_1 проживати у кімнаті АДРЕСА_1.

Враховуючи, що відповідач після закінчення навчання в аспірантурі в 2008 році проживати в гуртожиток не повернулася, звільнилася з ЦМЛ № 1 за власним бажанням, в кімнаті АДРЕСА_1 не проживає з 2006 року, тобто понад шість місяців, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.71, 72, 127-131 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КУ "Центральна дитяча міська лікарня" судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Н. М. Анциборенко